“Хлопці, можна жити далі. Треба!”: військовий із Запоріжжя, який пережив ампутацію

Запоріжець Володимир Коцюба у 2016 році пішов воювати до зони АТО/ООС. Через три роки чоловік отримав поранення та контузію, проте торік знову став на захисту України. У серпні під Роботиним на Запоріжжі його важко поранили, внаслідок чого довелося ампутувати ногу.

Про те, як зараз живе та почуває себе військовий, дізнавалися кореспонденти Суспільного.

Володимир Коцюба — військовослужбовець штурмової бригади “Кара-Даг”. На фронті отримав псевдо “Космос”. Зараз чоловік на Львівщині, проходить реабілітацію після поранення. Під Роботиним у боях йому довелося ампутувати ногу, тож зараз він готується до протезування.

Чоловік зізнається, що це не перше його поранення: три роки чоловік воював у зоні АТО/ООС, де й отримав контузію та осколкові травми. Після цього був визнаний обмежено придатним до військової служби. Та у 2022 році Володимир знову пішов на фронт захищати Україну.

Під час боїв поблизу Роботиного Володимир отримав поранення. Каже, що намагався врятувати кінцівку, проте не вдалося:

“Мені як кувалдою дало, що я аж сальто крутнув. Падаю. І все. У мене нога лежить. Три хлопця мене знаходять. Я кажу: “Братан, зніми ногу!” Він її піднімає, а вона в цей бік вигнута. Дуже боляче”, — пригадує Володимир.

Чоловік розповів, що троє побратимів намагалися допомогти Володимиру, проте декілька джгутів порвалися:

“Почали накладати джгут. Один рветься, другий. Вони всі в адреналіні. Ніхто нічим допомогти не може. Я лежав, думав, що вже все. Коли мої хлопці там зайшли – батальйонна розвідка, вони “Космос!”. Я:”Фух!” Я зрадів”.

Мати Володимира, Олена Коцюба, пригадує, що було важко бачити сина з пораненням, проте жінка трималася:

“Він мені не казав за поранення. Були поранення — він мене беріг. А тут вже ноги не стало, що тут уже оберігати. Подзвонив, сказав: “Приїжджай! Подивись на мене!” Приїхала. Подивилась. Дуже тяжко було. При ньому не плакала”.

Олена Коцюба, мати військовослужбовся на псевдо “Космос”. Фото: Суспільне Запоріжжя

Зараз Володимир проходить реабілітацію та готується до протезування:

“Я полежав. Культя зажила, тобто шрам. І зараз я займають з реабілітологом, Саме культя, де вона обрізана, треба щоб вона встала в цей протез. Зараз вони мене готують. Вчать, як ходити”.

Чоловік впевнений, якщо він потрібний на фронті, то знову піде воювати. Проте також хоче здобути нову освіту — стати військовим психологом:

“Якщо я сам не впораюсь, психолог не зрозуміє. Є психолог звичайний. Але якщо вони на війні не були, вони не зрозуміють. І як людину “витягнути” у розмові, зрозуміти, я впевнений, що я це зможу зробити. Ти допомагаєш чоловіку, побратиму. Це круто!”

Військовослужбовець Володимир Коцюба під час реабілітації. Фото: особистий архів Володимира Коцюби

Володимир зізнається, що він став прикладом для інших:

“Вони беруть приклад з мене. Тобто, яка моя мета: виглядати нормально, щоб ця нога працювала залізна, усе, хлопці, можна жити далі! Треба!”

Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber