“Це свята справа — вигнати ворогів”: історія військового, якому встановили протез у Львові

У Львові встановили протез ноги 34-річному захиснику з Рівненщини Сергію Євтушенку. У квітні цього року чоловік перейшов у штурмову бригаду. А влітку отримав важке поранення на Бахмутському напрямку. Зараз він проходить реабілітацію і вже планує повернутися на фронт.

Історією захисника поділилися у Першому ТМО Львова.

Сергію Євтушенку — 34 роки. Чоловік родом із села Тинне Рівненської області. До повномасштабної війни він працював будівельником. Та вже 24 лютого добровільно долучився до Сил територіальної оборони. Протягом першого року захисник ніс службу на кордоні з Білоруссю. А в квітні 2023 року перевівся до третьої окремої штурмової бригади, яка воює в одній з найгарячіших точок — на Бахмутському напрямку. Там Сергій 13 червня отримав важке поранення.

“Ми йшли змінювати хлопців. Побратим, який йшов попереду, підірвався на міні. Я підбіг йому допомагати та не зауважив, що прямо біля нього — ще одна міна. Один неправильний рух і я теж підриваюсь. Пам’ятаю кожну секунду. Чую клацання і вся земля летить догори разом зі мною. Оговтавшись я побачив, що пальців на одній нозі немає. Ось так маленька помилка може дуже дорого коштувати і я прямий приклад цьому”, — розповідає Сергій Євтушенко.

Чоловік самостійно наклав турнікет та поповз по замінованій землі до точки евакуації. Згодом військовий проходив лікування у трьох лікарнях. Там йому намагалися врятувати ногу, втім безуспішно. У львівський центр “Незламні” Сергій потрапив з ознаками інфікування стопи та гомілки.

“Після огляду медиками, аби уникнути поширення інфекції, було ухвалено рішення про повторну ампутацію лівої нижньої кінцівки”, — каже хірург Владислав Богуцький.

Невдовзі рана загоїлася. А вже через два місяці після поранення військовий став на протез. За словами фізичних терапевтів, захисник демонструє гарні результати.

Сергій Євтушенко вчиться ходити на протезі. Перше ТМО Львова

Після реабілітації Сергій Євтушенко спершу хоче провідати побратима, з яким тоді підірвалися на мінах. А згодом повернутися у стрій та наблизити перемогу України.

”Це свята справа. Ми повинні зробити і зробимо те, що наші предки не могли зробити протягом останніх 300 років — вигнати ворогів, щоб вони більше не лізли у наші справи та вибороти незалежність”, — додає захисник.