“Блакитний щит”: що означають емблеми, які встановлюють на будівлях у Львові

У Львові триває ознакування пам’яток культурної спадщини. Емблему “Блакитний щит” встановлюють на будівлі, які мають історичну цінність.

Як розповів Суспільному заступник начальника міського управління охорони історичного середовища Георгій Корнєєв, цьогоріч емблемою “Блакитний щит” позначили ще 408 будинків-пам’яток культурної спадщини Львова.

Що означає емблема “Блакитний хрест”?

Ознакування пам’яток культурної спадщини емблемою “Блакитний хрест” розпочали у 2018 році.

“Ми вже ознакували з того часу 794 об’єкти. Але лишилося по пам’ятках архітектури і історії ще 1424 об’єкти”, – каже Георгій Корнєєв.

Як пояснив заступник начальника міського управління охорони історичного середовища, “Блакитний щит” – це міжнародне ознакування прийняте Гаазькою конвенцією у 1954 році.

“Основна ідея – це ознакувати пам’ятки культурної спадщини, щоб у разі воєнного конфлікту. Ті об’єкти були ознаковані і аби, умовно, снаряд не попав, щоб не цілилися в ті об’єкти”, – додає Корнєєв.

Про таке ознакування об’єктів культурної спадщини Суспільне запитало у ексначальниці міського управління охорони історичного середовища Лілії Онищенко.

“Чи це захистить у випадку нинішньої війни, коли Росія напала на Україну, у мене великий сумнів. Бо вони на такі речі взагалі не звертають уваги, бачимо, як руйнують наші пам’ятки, цільово руйнують, як нищать музеї, вивозять музейні колекції. Але у випадку пізніше суду, то це буде аргумент”, — каже ексначальниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.

Удар Росії по буферній зоні ЮНЕСКО 6 липня

Історична частина міста та Святоюрський комплекс із 1998 року належать до Світової спадщини ЮНЕСКО, розповідає Георгій Корнєєв. Загальна площа цієї території орієнтовно 180 гектарів – це майже дві третини міста. Туди входить і буферна зона об’єкта світової спадщини. Саме у цій буферній зоні розташовані будинки на Стрийській, у які влучила російська ракета 6 липня.

“Комплекс будівель на Стрийській 50-76в проєктувався 1924 року. Це комплекс для викладачів Львівської політехніки. Його будували профспілки та почали реалізовувати цей об’єкт аж 1926 року, завершили у 1930 році. Архітектор — Міхал Риба. Об’єкт, з точки зору містобудування, є унікальним і з точки зору функціоналізму. Воно будувалося на зламі стилістики артдеко і функціоналізму”, – каже Георгій Корнєєв.

Ексначальниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко каже, ракетний удар 6 липня – це “практично напад на об’єкт, який охороняється світом, не тільки Україною”.

“ЮНЕСКО відповідно відреагувало. У нас є тепер представник ЮНЕСКО в Україні К’яра Бардескі. Вона приїхала відразу на другий чи третій день і вона приїжджала ще. Були зафіксовані ці пошкодження і зараз ми скерували лист до комітету світової спадщини про ці пошкодження і нищення. Там три будинки є фактично знищені зовсім. Повідомили міністерство культури й маємо надію на якусь фінансову допомогу від ЮНЕСКО — на відбудову цих будинків”, – каже Онищенко.

Вітражі Латинського катедрального собору закриті спеціальними щитами. Фото: Суспільне Львів

Як захищають пам’ятки у Львові?

За словами Лінії Онищенко, яка очолювала міське управління охорони історичного середовища 15 років, від початку повномасштабної війни намагалися захистити пам’ятки. Долучалися і комунальники, і волонтери.

“Ми не мали досвіду такого і не мали стратегії, плану, бо ніхто не сподівався, що буде таке повномасштабне вторгнення, бомбардування. Ми почали вчитися з коліс і логіка нам підказала, що в першу чергу треба захистити крихкі пам’ятки та найбільш цінні. Почали від вітражів, потім були скульптури, фасади будівель. Зрозуміло, що від прямого влучання не врятує нічого, але від вибухової хвилі можна врятувати цими сітками. Принаймні осколки не розлетяться і не травмують людей, але також їх можна буде потім зібрати”, – пояснює Лілія Онищенко.

Львівська організація “Skeiron” оцифровує пам’ятки архітектури. Працюють із 2016 року по всій Україні.

“Тільки за останній рік-півтора, як відбулося повномасштабне вторгнення, вже відсканували понад 60 об’єктів. Ці дані використовують як і дослідники, так і у разі пошкодження пам’яток, дані можна використати для відновлення”, – розповідає співзасновник організації Юрій Преподобний.

Як пишуть на сайті Міністерства культури та інформаційної політики, на Львівщині внаслідок ракетних ударів армії російської федерації пошкоджено 32 об’єкти культурної спадщини — 2 національного значення, 30 місцевого.