На Львівщині за січень зареєстрували більше 2 тисяч повідомлень про домашнє насильство

18.02.2023

136 7 хвилин читано

Минулого року на Львівщині щодоби надходило в середньому по 62 повідомлення про вчинення домашнього насильства. Лише за перший місяць цього року поліцейські зафіксували понад 2 тисячі повідомлень про такі протиправні дії. Суспільне дізнавалось, як протидіяти домашньому насильству та куди звертатися за допомогою.

Домашнє насильство – одна з найрозповсюдженіших форм порушення прав людини. Агресію, приниження чи жорстоку поведінку вдома з боку чоловіка, батька чи співмешканця найчастіше відчувають жінки та діти. Але насильство в родинах – це не лише проблема неблагополучних родин, воно властиве всім соціальним групам і не залежить від економічного становища родини.

Статистика домашнього насильства

За словами речниці Головного управління Національної поліції у Львівській області Світлани Добровольської, за минулий 2022 рік органи і територіальні підрозділи поліції Львівщини зареєстрували 22 712 заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства. Щодоби надходило в середньому по 62 такі повідомлення.

У результаті працівники поліції Львівщини склали 6 721 протокол про адміністративне правопорушення та винесли 3 185 термінових заборонних приписів щодо кривдників. Загалом упродовж 2022 року на профілактичний облік щодо вчинення домашнього насильства поставили 5 303 людей.

За січень 2023 року поліцейські Львівщини відреагували на 2 088 повідомлень про вчинення домашнього насильства. За кожним таким фактом правоохоронці провели перевірки, а правопорушників притягли до відповідальності.

Зокрема, слідчі відкрили 36 кримінальних проваджень за статтею домашнього насильства та склали 702 адмінпротоколи. Також винесли 3185 заборонних приписів щодо осіб, які вчинили домашнє насильство. Зокрема, 133 людям приписали залишити місце перебування, 124 кривдникам заборонили входити та перебувати в місці проживання людини, яка зазнала насильства. А ще 295 заборонили в будь-який спосіб контактувати з нею.

Станом на сьогодні на профілактичному обліку перебуває 5336 кривдників.

Насилля – це не лише, коли вдарив

Домашнє насильство поділяють на чотири види: фізичне, економічне, психологічне й сексуальне. Законодавство передбачає покарання за кожне з них. За різні прояви домашнього насильства є адміністративна та кримінальна відповідальність.

Психологічне насильство – це коли агресор принижує та маніпулює людиною, ігнорує або зневажає думки, почуття, бажання. До цього виду насилля можна віднести погрози, переслідування, постійний контроль з боку кривдника. Також це може бути дискримінація віросповідання, національної, расової належності чи походження, шантаж тощо.

Економічне насильство – якщо забороняють використовувати гроші людини так, як вона вважає за потрібне, або обмежують доступ до грошей. Це також може бути пошкодження майна, перешкоджання в доступі до їжі, житла, майна, обмеження в можливості працевлаштування чи навчання, змушення до жебрацтва.

Сексуальне насильство – коли кривдник примушує до небажаних сексуальних контактів з ним чи з іншими людьми, збочених форм сексуальних стосунків, до роботи у порноіндустрії чи секс-бізнесі, до вагітності чи аборту.

Фізичне насильство виникає у тому разі, коли кривдник наносить тілесні ушкодження, обмежує свободу, не випускає або не впускає до власного помешкання. Насильством слід вважати примушування до вживання алкоголю чи наркотиків, погрози вбити чи створити ситуацію, яка може загрожувати життю та безпеці, примусове переміщення в межах держави або за кордон, позбавлення їжі, сну чи відпочинку.

Підтримка та консультування мобільної бригади

Екстрену та планову соціально-психологічну допомогу потерпілим від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, в тому числі дітям, у Львові з 2019 року надає мобільна бригада Львівського міського центру соціальних служб. Як розповіла її керівниця Тетяна Федорчак, за минулий 2022 рік вони отримали 3 652 звернень щодо вчинення домашнього насильства. Загалом здійснили 860 виїздів в середовище вчинення домашнього насильства, 2 554 людям надали психологічну підтримку та консультування. У січні цього року до мобільної бригади надійшло 326 повідомлень про вчинення домашнього насильства: здійснили 80 виїздів та надали 251 консультацію та психологічну підтримку.

“Мобільна бригада працює у тісній співпраці з поліцією. Повідомлення і сповіщення від поліції про випадки домашнього насильства отримуємо у режимі онлайн, а виїзди проводимо за 24 години після того, як випадок опрацювала поліція. Реагуємо планово, а також позапланово – у кризових та екстрених випадках. У середньому в місяць маємо 80-90 виїздів”, – розповідає керівниця Тетяна Федорчак.

Для випадків, що стосуються саме домашнього насильства, створили дві команди реагування мобільної бригади. Кожна з них складається з водія машини та двох співробітників – психолога і фахівця з соціальної роботи. Саме вони здійснюють виїзди або приймають телефонні дзвінки на гарячу лінію.

До команди реагування також можуть бути залучені Служба у справах дітей, Ювенальна превенція, психологи, правники, співробітники відділу соціальної роботи відповідно до місця проживання.

Якщо у сім’ї, де є домашнє насильство, присутні діти або протиправні дії вчинені проти них і в описі поліції це вказано, мобільна бригада має право робити оцінку ризиків, тобто наскільки вони в небезпеці. Повноважень вилучати дітей мобільна бригада не має, але здатна викликати відповідні служби або на певний період часу поселити в кризову кімнату. Загалом станом на зараз послуги мобільної бригади отримують 475 сімей.

Портрет кривдника

За словами Тетяни Федорчак, насильство в родинах – це проблема не лише неблагополучних родин і не завжди пов’язане з пияцтвом чи бідністю. Насильство властиве всім соціальним групам незалежно від економічного становища родини. Дуже часто кривдниками є сім’ї правоохоронців, суддів, ІТ-спеціалістів.

Починаючи з минулого року у Львові почастішали випадки домашнього насильства серед внутрішньо переміщених осіб. Оскільки у Львові люди все менше толерують насильство, поліцію викликають не лише самі жертви, а й знайомі, сусіди чи перехожі. Також є випадки, коли жертвами стають дружини чи діти військових, які повернулися з передової.

“Тенденцію, хто є кривдниками чи жертвами зараз визначити важко. У період бойових дій, коли є міграція, частина львів’ян, до яких ми виїжджали, бо страждали від домашнього насильства, покинули країну. Але побільшало людей зі Сходу та Півдня. Серед усіх випадків, про які ми дізнаємося, близько 2% звертаються з родин військових і 10% ВПО”, – каже керівниця мобільної бригади.

На сексуальні випадки насильства львівська мобільна бригада не виїжджає. Не тому, що їх немає, а через те, що про них мало говорять. Найчастіше про такі випадки дізнаються вже на етапі консультування у психолога, коли є довіра до спеціаліста.

Як зазначила Тетяна Федорчак, проблеми у сім’ї починаються із конфлікту (сварок). На наступному етапі виникає психологічне насильство (погрози, образи), а згодом – фізичне (побої).

“У 30% випадків все починається з конфлікту. Якщо його не вирішити, за короткий час він може перерости у більш страшні дії. У 85% випадках, з якими працює мобільна група, стосується постраждалих жінок – дружин, матерів, доньок. Часто ці жінки залежні від чоловіка (співмешканця, батька, вітчима, діда) економічно та фізично. Наприклад, чоловік працює, утримує дружину, а вона сидить у декреті і доглядає за дітьми. У нього є перевага сил, він розуміє, що може їх забезпечити і дозволяє протиправні дії. Також є ситуації, коли старенькі бабусі живуть з синами, які зловживають алкоголем. Часто трапляються випадки, що після усіх протиправних дій дружина відмовляється писати заяву на кривдника, а згодом ситуація повторюється”, – розповідає Тетяна Федорчак.

Один з останніх випадків, з якими працювала мобільна бригада, стосувався жінки, яка була одружена з ІТ-фахівцем. У сім’ї, де підростала дитина, почались конфлікти, які згодом переросли у систематичне психологічне насильство. Лише коли жінка пішла до психолога, пройшла курс реабілітації і терапії, вона вирішила подати документи на розлучення та аліменти.

Як не стати жертвою домашнього насильства

У випадку, якщо людина стала жертвою домашнього насильства, їй негайно варто повідомити про це у поліцію або звернутися до дільничного офіцера поліції/поліцейського офіцера громади.

Щоб не стати жертвою домашнього насильства або конфлікт не переріс у протиправні дії:

Навчіться розмовляти. Якщо є непорозуміння, важливо розмовляти, а не уникати проблем, тоді буде простіше вирішити ситуацію.
Не терпіть. Не варто дозволяти себе ображати, принижувати від початку стосунків, не дозволяйте по відношенню до себе дій, які можуть призвести до насильства.
Правильно оцінюйте ситуацію. Сімейні конфлікти відбуваються в замкнутому просторі будинку чи квартири, де немає можливості зовнішнього втручання. У разі загрози конфлікту треба вийти з дому – конфлікт на людях, як правило, стає менш напруженим. Якщо виникає загроза конфлікту (і як наслідок – насильства), спробуйте запросити людину, яка зменшить напруження, наприклад, родича.
Будьте особливо обережними з п’яними. Часто домашнє насильство чинять нетверезі. У такому стані інколи агресивними стають цілком неконфліктні люди. Якщо бачите, що людина перебуває у стані сп’яніння, не з’ясовуйте з нею стосунків, не реагуйте на провокації, а намагайтесь заспокоїти та не робіть різких зауважень. Якщо зупинити конфлікт не вдається, спробуйте залишити приміщення: вийдіть в іншу кімнату, до сусідів, на вулицю.
Насильник повинен знати, що обов’язково буде покараний. Людина, яка потенційно може здійснити насильницькі дії, повинна знати, що вона обов’язково буде покарана. Можна повісити на видному місці списки телефонів служб невідкладної допомоги: швидкої допомоги, поліції та ін. Серед номерів телефонів повинен бути телефон дільничного чи інспектора поліції, яким необхідно дзвонити в разі домашнього насильства.

За вчинення домашнього насильства винний може бути покараний громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Куди дзвонити у випадку домашнього насильства

Якщо людина є жертвою домашнього насильства або їй відомі такі випадки щодо родичів чи знайомих, варто повідомити:

оперативну лінію 102 (цілодобово)
урядову гарячу лінію із протидії домашньому насильству – 15 47
безкоштовну Національну “гарячу лінію” протидії домашньому насильству 0800 500 33 53 (зі стаціонарних), 116 123 (з мобільних)
національну дитячу гарячу лінію 0800 500 225 (зі стаціонарних), 116 111 (з мобільних).
чат-боти у месенджері Телеграм – @police_helpbot, @UDPLNPBOT, @Non_Violence_Bot.
“гарячу лінію” Львівської області 112
інформаційно-консультаційну лінію громадської організації “Центр “Жіночі перспективи”: 067 674 07 70;
“гарячу лінію” мобільної бригади соціально-психологічної допомоги людям, які перебувають у кризовій ситуації при Львівському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: 0 800 307 305 (дзвінки безкоштовні)
Львівський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: 032 261 09 42.

Читайте також

У Львові створили ательє для жінок, які постраждали від домашнього насилля