Різдвяні традиції: що символізує дідух в українській культурі, розповіла етнологиня

В Україні на Різдво заведено ставити на кут стола або будинку сніп, який називають дідухом. Про цю традицію, коли вона виникла, у яких областях України ставлять дідуха найчастіше та що він символізує, у інтерв’ю Суспільному розповіла етнологиня Галина Бондаренко.

Традиція ставити Дідуха питомо українська

Традиція ставити на Різдво на покутті останній сніп, або обжинковий сніп, який називали дідом, дідухом, дідочком — це одна з питомо українських традицій, розповідає етнологиня Галина Бондаренко. Особливість цієї традиції — її тяглість, вона не переривалася впродовж історії, особливо, на Заході України.

“В основі цього звичаю — світоглядні уявлення наших предків-землеробів, які вважали, що у рослинах, які культивували самі, живе дух рослинності. Через те був такий жниварський звичай, коли закінчували жати жнива, то на полі залишали декілька колосків, або сніп, який заламували. Він називався “спасова борода”. Інколи він теж називався “дідо”, — розповідає етнологиня Галина Бондаренко.

Останній зжатий сніп символізував силу ниви, яка зародила. В Україні заведено ставити сніп на покутті на Різдво та Новий рік.

“Цей сніп, який зберігався взимку, це символ безконечності життя, родючості, бо, вмираючи, падаючи в землю, зерно народжується, проростає новою рослиною. Абсолютно логічно, що йому відводилося місце у найпочеснішому кутку хати, а саме на покутті, там, де з прийняттям християнства з’явилися ікони”, — додає етнологиня.

Дідух поступився місцем ялинці

Згодом дідух поступився місцем ялинці. Цей символ прийшов з Заходу, де християнство було прийняте раніше. Етнологиня каже, спершу ялинка була символом різдвяного дерева, а вже потім, радянізуючися, стала новорічним символом.

“Існують різні варіації дідуха, адже наш народ естет і через це часто дідух робили не з одного жита, а, наприклад, з усіх злаків, які господар планував вирощувати. Це були і овес, і ячмінь, пшениця. Дідуха могли сплітати у вигляді дерева життя. Це такий універсальний символ. Дерево як символ життя притаманний багатьом культурам світу”, — каже Галина Бондаренко.

Різдвяні традиції: що символізує Дідух в українській культурі, розповіла етнологиня. Суспільне Львів

Етнологиня додає, що більше популяризувати дідуха почали, коли Україна відновила незалежність. Відтоді Дідухи почали встановлювати у центрах міст. Навіть проводили конкурси на найбільший сплетений дідух. Традиція ставити дідуха навіть з’явилася на Чернігівщині.

Традиції, які відрізняють

Галина Бондаренко каже, що власні українські традиції важливі особливо зараз.

“Це те, що вирізняє нас від інших народів і, в першу чергу, від росіян. І тому дійсно традиція робити Дідух самому, брати участь в майстер-класах, придбати дідуха для власної оселі, зараз це можна сказати мейнстрім в цьогорічній святковій культурі. Ну і до того ж це — екологічно, тому що вже зрізані стебла злакових, а в той час, як наша природа зазнала такої наруги з боку окупантів”, — каже Галина Бондаренко.

Дідух в українській культурі. Суспільне Львів

Цей рік, такий нищівний рік, який зламав взагалі всі устої життя повномасштабною війною. Він, як ніколи, підкреслив для багатьох в Україні цінність власної культури і її значимість. Багато людей переосмислили своє ставлення і до цього факту, щоб не рубати живе дерево. Через те запит на дідухи, саме як атрибут автентичної національної культури, переосмислення його цінності, і зріс. І знаю, що у майстрині зараз мають багато замовлень на придбання цих дідухів.

Читайте також

Колядували в укритті. Як у Львові встановлювали різдвяного дідуха

Вертеп, коляда та екскурсії: як святкуватимуть Різдво у “Шевченківському гаю”