Суспільне мовлення

Збереглися документи й тростина: у музеї “Територія Терору” досліджують історію єврейської родини Розенталь

До дня пам’яті жертв Голокосту у музеї “Територія Терору” розповіли історію єврейської родини Розенталь. Теку з документами цієї сім’ї у музей принесла жінка, яка побажала залишитись анонімною.

Про це Суспільному розповіла комунікаційна менеджерка музею “Територія Терору” Любов Шуба.

“На початку 23-го року взимку до нас на охорону музею прийшла жінка, яка передала просто теку з документами. Вона залишилася невідома, вона сказала що вона буде анонімом”, — каже Любов Шуба.

Документи вивчала дослідниця музею Дар’я Пазушенко. На початку роботи з ними вона була практиканткою. Дівчина спочатку склала офіційні папери хронологічно й зрозуміла, що всі вони належать одній родині.

“Це, власне, вже свідоцтво про одруження Хелени й Отто. Воно вже польською йде. Отут зазначається наречений, Отто Розенталь. Пише, що він походить з міста Ясси, Румунія і працює лікарем у Львові, живе на Кармелітській, 8. Хелена Дес, це її дівоче прізвище. Теж зазначається, що вона працювала лікарем, жила у Львові”, — розказує Дар’я Пазушенко.

Свідоцтво про одруження Отто Розенталя й Хелени Дес, 26 січня 2024. Фото: Іванка Дусько / Суспільне Львів

У сім’ї Отто і Хелени було двоє дітей – Кароліна і Зигмунд. Вони жили у квартирі на другому поверсі на теперішній вулиці Просвіти. Працівники музею пішли туди.

“Ми чекали, поки нам хтось відкриє двері. Заходила якась жінка до будинку. Вона відкрила нам двері, ми попросилися, представилися, що ми з музею, що ми шукаємо відомості про людину, яка тут проживала. Вона нас впустила й каже, що тут на першому поверсі живе жінка, її мама колись врятувала єврейку. Ми постукали туди, нам відкрила двері така гарна пані”, — розповідає Любов Шуба.

Будинок на вулиці Просвіти, де жила сім'я Розенталь, 26 січня 2024.

Будинок на вулиці Просвіти, де жила сім’я Розенталь, 26 січня 2024. Фото: Іванка Дусько / Суспільне Львів

Під час німецької окупації сім’ю переселили у гетто. Щоби врятувати доньку, її відвели жити до родички Евеліни. Коли та виїжджала у Польщу, Кароліна планувала повернутись у свою квартиру, але там жили інші люди. Її прихистила Анна, мама Лідії Михальченко.

Музейники записали з нею інтерв’ю. Лідія також поділилась світлинами, які збереглися в неї. Це фото Кароліни й Зигмунда, а також Хелени з дітьми на відпочинку.

Світлини сім'ї Розенталь, 26 січня 2024.

Світлини сім’ї Розенталь, 26 січня 2024. Фото: Іванка Дусько / Суспільне Львів

“Євреїв переселили в гетто, ця сім’я не була винятком. Вони там прожили до 43-го року, до ліквідації гетто, і в нас насправді не є багато відомостей з того часу. Вже потім Кароліні вдалося вижити й врятуватися. В нас є декілька документів, як вона намагалася дізнатися про долю своїх родичів, і останній документ, який стосується Кароліни — це 1960 рік”, — розповідає Дар’я Пазушенко.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Серед збережених документів — свідоцтво про народження, одруження та смерть, документи, що стосуються освіти та роботи, й нотаріальні акти. Також збереглася тростина Отто.


Джерело: Суспільне мовлення України