Волинська трагедія: Сікорський закликав Україну скасувати мораторій на ексгумацію

Голова польського Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський під час візиту до Києва закликав Україну зняти мораторій на пошуково-ексгумаційні роботи на Волині.

Про це він сказав під час спільної пресконференції зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою.

Волинська трагедія – позиція Польщі

– Ми звертаємося й просимо не робити на цьому фоні політики та дозволити зробити так, щоб жертви злочинів отримали християнське поховання, — заявив Сікорський, звертаюись до української сторони.

За словами голови МЗС Польщі, у цьому питанні не треба торгуватись, а польське суспільство чекає, коли ця проблема буде розв’язана.

Волинська трагедія – відповідь України

У відповідь на заклик Сікорського очільник МЗС України Андрій Сибіга заявив, що українці поділяють підхід щодо необхідності деполітизації складних питань спільного історичного минулого.

– Я вважаю, що ми маємо достатньо політичної волі та дипломатичної спроможності, щоб розв’язувати будь-які складні й дуже складні питання в наших взаємовідносинах у дусі стратегічного партнерства, у дусі дуже високого рівня взаємодії, який ми сьогодні знайшли, у дусі братерських стосунків, — додав він.

Волинська трагедія: історична проблема України та Польщі

Нагадаємо, суперечки Києва та Варшави щодо Волинської трагедії триває роками.

Останнім часом риторика змінилась, і представники польського уряду почали висувати розв’язання Волинської трагедії як умову для вступу України в ЄС. Наприклад, очільник Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш казав, що вступу України до ЄС не буде без розв’язання “волинського питання”.

Утім голова польського Сейму Шимон Головня стверджував, що Україна має вступити до Євросоюзу незалежно від цього історичного питання.

Йдеться про події на Волині 1943 року, які в Україні називають Волинською трагедією, тоді як у Польщі – Волинська різанина. Йдеться про обопільні етнічні чистки польського та українського населення, які здійснювали Українська повстанська армія з одного боку, та з іншого – Армія Крайова, за участю батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів.