Суспільне мовлення

Арттерапія для поранених: у львівському центрі “Незламні” військових навчають ткацтву

У реабілітаційному центрі “Незламні” у Львові проводять різні види арттерапії. Для одного із них там встановили ткацький верстат. Тож тепер під час занять пацієнти центру можуть навчитися ткати орнаменти або вироби.

Більше про це дізнавалося Суспільне.

Володимир Кайда родом з Донецької області. У пацієнта реабілітаційного центру травмована одна нога та ампутована інша, окрім того він має й інші проблеми зі здоров’ям після поранення. Окрім фізичної реабілітації, за рекомендацією спеціалістів, чоловік почав займатись арттерапією. Хоча, каже, раніше творчістю не займався і востаннє малював ще в школі.

“Інсульт був і рука не працювала після поранення, ну два інсульти були, і рухів пальцями у мене взагалі не було. Рука як висіла. Почав думати, що робити, і от — плетіння. Почав зі шнурків, а далі – ткацтво. З’явився верстат”, — каже Володимир Кайда.

Володимир Кайда за ткацьким верстатом. Фото: Ірина Мочульська/Суспільне Львів

Військовий каже, як тільки з’явилась можливість повчитись працювати за ткацьким станком, вирішив одразу спробувати. Зараз він розпочинає роботу над власною тканою картиною за своїм ескізом.

“Тут така математика – треба розуміти, що натискати. Тут є листочок і написано, як тобі робити, щоб щось вийшло. Мені здається, що дуже складного такого тут нема. І не тільки для моторики. Кольори, я думаю, що впливають кольори. Тому що на арттерапії, коли я ходив у перші дні цього всього, коли все погано, то там ти береш спершу три кольори максимум, ну у мене так було. А потім все – потім колір на тебе впливає. І емоції такі викликає”, — говорить військовослужбовець.

Нитки для ткацького верстату

Нитки для ткацького верстату. Фото: Ірина Мочульська/Суспільне Львів

Олена Сіра займається арттерапією із пораненими. Жінка – майстриня із ткацтва. Аби пацієнтам було зручніше займатись, до центру арттерапевтка привезла власний станок.

“Тут ідеться більше про народне мистецтво. А народне мистецтво, народне ремесло було такою опорою для людей у всі часи. І тепер такий виклик – у ХХІ столітті народне мистецтво знову вертається і береже наше ментальне здоров’я. Для хлопців спочатку ткацтво було як розвага, можливість попрацювати, відключитися від проблем, від турбот. Від звичайної терапії”, — каже Олена Сіра.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Займатись пацієнти можуть також самостійно у вільний час. Для цього у центрі ментального здоров’я доступні типові схеми, за допомогою яких можна опановувати ткацтво.


Джерело: Суспільне мовлення України