Газпром збільшить постачання газу в Угорщину через Турецький потік

У четвер, 10 жовтня Угорщина домовилася з російським Газпромом про можливе збільшення поставок газу. У 2024 році країна має отримати 6,7 млрд кубометрів російського блакитного палива.

Про це повідомив міністр закордонних справ країни Петер Сійярто під час газового форуму у російському Санкт-Петербурзі.

Угорщина уклала угоду з Газпромом про нарощення поставок газу

За словами Сійярто, перед угорським урядом є задача із забезпеченням безпечного енергопостачання на довгострокову перспективу. При цьому, щоб це відбувалося за конкурентною ціною.

Тому угорська державна енергетична компанія MVM і російський Газпром підписали угоду, яка дозволяє продовжувати постачання газу на сприятливих для Угорщини умовах.

Своєю чергою, Газпром підтвердив, що також підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо можливого збільшення обсягів постачання російського газу в країну ЄС.

Також глава МЗС Угорщини відзначив важливість газопроводу Турецький потік, через який йде російський газ до Європи.

– Багато людей не усвідомлюють значення цього, бо, на щастя, не стикалися з нестачею енергоресурсів, – сказав Петер Сійярто.

Він додав, що завдяки цьому газопроводу вдалося забезпечити країну блакитним паливом. Інакше Угорщина опинилася б у “величезній халепі”, оскільки з 1 січня припиниться транзит газу через Україну.

– Завдяки 20 млн кубометрів, поставленим на добу, ми можемо закуповувати через Турецький потік більше газу, ніж за весь рік минулого року, – зазначив Сійярто.

Співпраця Угорщини та Росії

У квітні 2023 року Угорщина та Росія домовилися продовжити угоду про постачання палива, будівництво Пакшської АЕС та спростити оплату основних обсягів газу.

Після переговорів у Москві Петер Сіярто зазначив, що до контракту внесли зміни на будівництво АЕС, щоб продовжити інвестиції та захистити угорські сім’ї від зростання цін на електроенергію.

Тоді ж Угорщина отримала відстрочку на оплату газу в разі різкого подорожчання, а трубопровід Турецький потік буде захищено для стабільних поставок.

Водночас президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що після початку війни в Україні більшість країн ЄС змогли диверсифікувати свої джерела енергопостачання, проте не всі виконали цю обіцянку.

Вона нагадала, що після кількох днів від початку великої війни в Україні, на зустрічі у Версалі всі 27 країн погодилися швидко позбутися залежності від російського викопного палива. Проте деякі країни, навпаки, шукали шляхи для продовження співпраці з Росією.