Уся справа в активності нейронів: учені з’ясували, де саме в мозку живе кохання

Команда вчених з Університету Аалто у Фінляндії під час наукового експерименту з’ясувала, в якій саме частині мозку живе кохання.

Дослідження

Дослідники використовували функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) для вимірювання активності мозку, поки випробовувані розмірковували над короткими історіями, пов’язаними з шістьма різними типами кохання.

Активації зон любові контролювалися за допомогою нейтральних історій, в яких відбувалося дуже мало подій. Наприклад, погляд у вікно автобуса або розсіяне чищення зубів.

Після прослуховування професійної акторської інтерпретації кожної історії кохання учасників просили уявити кожну емоцію протягом десяти секунд.

Результати

– Тепер ми маємо повнішу картину мозкової активності, пов’язаної з різними типами кохання, ніж попередні дослідження, – зазначив філософ і дослідник Пярттюлі Рінне.

За словами вченого, модель активації любові генерується в базальних гангліях (середній лінії чола), передклині та скронево-тім’яному з’єднанні (з боків потилиці).

Як з’ясувалося, найінтенсивнішу мозкову активність викликає любов до своїх дітей, за якою йде романтичне кохання.

Допомога в разі розладів

Дослідники сподіваються, що розуміння нейронних механізмів любові може не тільки допомогти у філософських дискусіях про природу кохання, свідомості та людських зв’язків, а й підвищить ефективність втручань у сферу психічного здоров’я в разі таких станів, як розлади прихильності, депресія або проблеми у взаєминах.