Україна і світ

як реалізувати право на звільнення зі служби в умовах війни

У вже проголосованому та підписаному президентом законі про мобілізацію, військову службу та облік, ще перед другим читанням у Верховній Раді, була норма про демобілізацію. Нею передбачалась можливість звільнення зі служби через 36 місяців служби за певних умов.

Перед голосуванням у другому читанні за запитом Міноборони України та головкома ЗСУ цю норму з законопроєкту прибрали, оскільки, як пояснювалось, питання демобілізації забере додатковий час, коли зміни, пропоновані у законопроєкті щодо мобілізації потрібні вже.

Тоді депутати обіцяли розглянути питання звільнення зі служби у Збройних силах пізніше, втім, термінів щодо цього не було оголошено.

Зараз дивляться

Разом з тим, питання демобілізації залишається досить гострим в українському суспільстві, а особливо в умовах, коли держава-терорист Росія продовжує розширювати свої мобілізаційні ресурси, щомісячно залучаючи на війну проти України тисячі окупантів.

Про те, як може виглядати новий законопроєкт щодо демобілізації, а також те, які підводні камені існують в цьому питанні, Фактам ICTV розповіли військові експерти — ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман та заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

Мобілізація та демобілізація

Заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь каже, що в умовах, коли оголошується мобілізація, в українського військового командування є потреба в поповнені кількості особового складу, а не навпаки, їх відтоку.

За словами експерта, питанням людських ресурсів займається командування Збройних сил України, яке використовує наявні особовий склад відповідно до плану оборони.

– Людям, які почали, в основному добровільно, воювати у лютому 2022 року, звісно, що два роки це дуже багато. Тому (демобілізація, – Ред.) це дуже добра ідея, але вона дуже важко реалізується, оскільки для командування ЗСУ головним є забезпеченням завдань оборони, і лише потім розглядати питання ротації тощо, – каже він.

Тому, додає Михайло Самусь, перед тим, як розглядати питання демобілізації, в Україні потрібно забезпечити ефективну мобілізацію, якої наразі немає.

Терміни військової служби

На думку ветерана та майора запасу ЗСУ Олексія Гетьмана, ті норми про демобілізацію, які були присутні в законопроєкті №10449 про мобілізацію та військовий облік, виходили з розрахунків, що війна триватиме приблизно до весни 2025 року.

– Зараз такі прогнози стають занадто оптимістичними. Швидше за все, війна, на жаль, затягнеться. Тому казати про (строки військової служби перед демобілізацією, – Ред.) 36 місяців – вже не варто, – пояснює він.

За його словами, сьогодні можливі до розгляду як пропозиції 48 місяців служби, так і навіть 60 місяців служби. Хоча такі тривалі терміни теж будуть відштовхувати людей від служби.

– Але не це головне. Головне, щоб були хоч якісь строки, щоб людина знала, що після цього строку вона може бути звільнена, а може залишитись, – наголошує військовий.

За словами Гетьмана, коли є визначеність, це “трошечки додає оптимізму” щодо того, коли людина може бути звільнена з військової служби.

2

Фото: Facebook / 110 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка

Своєю чергою військовий експерт Самусь, коментуючи питання визначення термінів військової служби, зазначає, що у випадку, коли немає розуміння термінів широкомасштабної агресії РФ, то не може бути й розуміння і в головнокомандувача Збройними силами України.

– У колишнього головнокомандувача Залужного, або чинного головкома Сирського, у них так само невизначеність. Якби Сирський знав, коли завершиться війна, він міг би розраховувати, скільки можна демобілізувати, а скільки мобілізувати людей, – зазначає він.

На думку Самуся, новий закон про мобілізацію мав би визначити ефективну систему мобілізації, зокрема, і завдяки цифровій базі військовозобов’язаних громадян України, які готові чи зобов’язані брати участь у захисті державі. І важливим тут є те, щоб ці військовозобов’язані резерви були в активному контакті з військовим командуванням, а не перебувати в лавах “паперової армії”, наголошує Самусь.

– Тут питання в тому, щоб реалізація нового закону має визначити те, скільки у головкома Сирського є, потенційно, мобілізаційного резерву, – каже він.

У такому разі, коли існуватиме активний контакт з усіма військовозобов’язаними особами, а також розуміння щодо того, скільки потенційно осіб можна мобілізувати, можна буде розпочинати дискусію щодо демобілізації, вважає військовий експерт.

Він зазначає, що розмова про демобілізацію можлива ще й тоді, коли будуть відновлені дефіцити у наявних бригадах, які воюють, а також будуть створені нові бригади.

– Коли ми вже матимемо повний комплект людей, будуть створені усі необхідні з’єднання, тобто бригади, тоді ми починаємо говорити про демобілізацію, – каже він.

На думку Самуся, демобілізація потрібна проводитись, перш за все, для того, щоб ті боєздатні бригади, які сьогодні проходять службу у ЗСУ, не втратили свою боєздатність.

Питання ротації

За словами учасника російсько-української війни, майора запасу ЗСУ Олексія Гетьмана, на сьогодні існує запит на демобілізацію українських військових, зокрема й тому, що військові-добровольці, які пішли воювати одразу після 24 лютого 2022 року, вже виснажені.

Він нагадав, що за розрахунками американських фахівців, перебування людини у зоні бойових дій протягом 6 місяців є крайнім терміном, оскільки після цього функції такого бійця суттєво змінюються, як психічно, так і фізично.

Олексій Гетьман наголошує, що для українських військових, які будуть виходити з бойових дій по ротації, час потрібен не на відпочинок, а, перш за все, на відновлення.

– Якщо він (військовий, – Ред.) не поїде додому чи до пункту постійної дислокації, для того, щоб поновитися, то людина навіть вмотивована, навіть фахова, вона втомлюється. Це як у футболі: можна зіграти два тайми, можна зіграти додатковий час, а можна зіграти одразу додатковий матч після проведення попереднього. Тут вже жоден Кріштіану Роналду чи Мессі не витримають, – пояснює військовий.

Тому, додає Гетьман, потрібно розділяти службу на періоди часу, зокрема й для тих, хто прибуде на службу пізніше.

– Наприклад, люди які вже прослужили два роки, то їм, припустімо, визначать кінцевий термін служби ще два чи півтора року. Але й для тих, хто призивається зараз, їх термін служби буде теж не більше, ніж два роки. Так, це несправедливо щодо тих, хто вже провоював, але це можна пояснити, чому так треба. Бо треба звільняти людей, – каже він.

У такому випадку механізмом компенсації з боку держави для тих, хто розпочав службу з початку широкомасштабної агресії РФ, можуть бути фінансові виплати, або ж, наприклад, додаткові пільги.

Альтернатива демобілізації

Одним з можливих варіантів, який не є демобілізацією, але може виступати певною альтернативою, може бути довгострокова відпустка, в рамках якої військовослужбовці відновлюватимуться.

За словами Михайла Самуся, сьогодні в Україні існують застарілі норми про мобілізацію та демобілізацію, оскільки ці норми в українське законодавство прийшли, значною мірою, ще з радянських часів. Тому, зазначає експерт, сучасна війна потребує сучасних рішень щодо законів про мобілізацію та військову службу.

– Стосовно інших підходів, крім демобілізації, можливі варіанти, коли юридичний статус, фактично, не змінюється, але питання довготривалих відпусток абсолютно реальне. На мою думку, це найкращий спосіб, оскільки так ЗСУ не втрачають фахівців та досвідчених військовослужбовців, але в такому разі ці військові можуть відновитися морально, фізично, можуть провести час з родиною, – каже він.

Тому, в умовах, коли триває війна на виснаження, важливою складовою є відновлення особового складу.

– Уявімо найгірший сценарій, коли війна триває ще 20 років. Тобто потрібно готувати систему, коли людина відслужила в активній фазі, наприклад, два роки, а потім пів року вона відпочиває. І потім знову – два роки служить і пів року відпочиває, – розмірковує Самусь.

Таким чином Україна зможе пристосуватись до умов довготривалої війни, на яку зараз стає схожа війна з Росією.

3

Фото: Facebook / 110 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка

Водночас Михайло Самусь вважає, що термін так званої довгострокової відпустки на відновлення, який міг би розглядатись як альтернатива демобілізації, мав би повноцінно оплачуватись державою.

– Ця відпустка в пів року має оплачуватись військовослужбовцю, а не так, що тебе викидають і ти просто без грошей проводиш з родиною час. Ні. Військовослужбовець відслужив 2 роки, йому надається реабілітація, зокрема в спеціалізованих центрах, психологи, якщо треба, рекомендації спеціалістів. І все це оплачується державою, – каже він.

Втім, слід враховувати і те, як на це реагуватиме Росія, а також те, як вона буде підіймати ставки у війні.

Паралельно із цим Михайло Самусь наголошує, що українському військовому командуванню слід вести війну не стільки людьми, як це робить держава-агресор, а за умов використання сучасних технологій, що знижуватиме не тільки кількість втрат особового складу, але й зможе виступити якісним чинником у боротьбі з кількісним, який має РФ.

Фото: 110 окрема механізована бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Джерело ФАКТИ. ICTV
2024-04-18 22:04:32

Магазин автозапчастини AvtoBot м.Ніжин