Велика афера XX століття: чому членство Росії в ООН від початку незаконне

Росія в ООН щонайменше не на своєму місці. Не лише через напад агресора на Україну і порушення всіх законів і домовленостей. А й тому, що участь в Організації Об’єднаних Націй від початку незаконна.

Після розпаду Радянського Союзу Росія не пройшла необхідної процедури прийняття, не відбулось і голосування Генасамблеї за рекомендацією Радбезу ООН.

— Росія опинилася просто в кріслі Радянського Союзу. Я це бачив на власні очі, адже тоді був молодим дипломатом у Нью-Йорку… Що смішно і цікаво одночасно що РФ, по суті, зайняла місце СРСР ще днів за 10 до того, як Радянський Союз припинив своє існування, а РФ почала своє існування, – каже Володимир Єльченко, постійний представник України при ООН (1997-2001, 2015-2019 рр.).

Юлій Воронцов свого часу вихвалявся тим, як росіяни обійшли закон ООН. Згадував і листа Єльцина на ім’я генсека ООН, де той писав – Росія “прадалжатель” СРСР, хоча мав розуміти всю нелегальність таких дій.

– Фактично, весь процес виглядав зовні як проста зміна таблички за столом делегації в Генеральній Асамблеї і в Раді Безпеки. І з’явилося замість Радянський Союз – Російська Федерація, табличка, – казав Юлій Воронцов, постійний представник СРСР в ООН (1990 – 1994 рр.)

Ось так росіяни провернули найбільшу геополітичну аферу кінця ХХ століття. Хоча мало все відбуватися за зразком розпаду Чехословаччини, Чехія і Словаччина окремо проходили процедуру входження до складу ООН. У випадку із Суданом та Північним Суданом одна країна відділилася й набула членства окремо. З росіянами випадок безпрецедентний.

Україні під силу вигнати нападників з ООН. У цьому переконані дипломати і юристи. Існує навіть окрема ініціативна група – Геть Росію з ООН, яка лобіює і пропрацьовує кілька потенційних сценаріїв.

— Найбільш реальний сценарій – це так званий Китайської Республіки. Колись в 60-х роках вона була замінена на делегацію КНР в ООН. До речі, постійні члени Ради безпеки ООН, Сполучені Штати, були проти цього, але це нічого не допомогло, оскільки це було через дві резолюції Генасамблеї, а там потрібна проста більшість для цього випадку, – сказав Максим Баришніков, адвокат, співзасновник Ініціативної групи Громадського Хабу Геть Росію з ООН.

Ще один варіант — югославський. Колишня Югославія за кілька місяців після фокусу Росії спробувала такий же. Та не вдалося, і всі держави республіки на вимогу Радбезу вступали до Організації окремо, за Статутом. Тож за цим сценарієм Росія змушена буде пройти процедуру вступу заново. У країни-терориста шансів нуль. Та є ще один спосіб.

— Це так званий лайт-варіант, полегшений варіант, але він дуже швидко може бути реалізований. Справа в тому, що кожен раз перед початком сесії Генасамблеї та Ради безпеки ООН всі країни ООН проходять так званий Credentials Committee. Цей процес перевіряє повноваження країн, – додав Баришніков.

Зазвичай процес автоматичний. Але на початку 70-х виключенням стала ПАР. Генасамблея щороку відмовлялась приймати повноваження делегації ПАР поки не був повалений уряд апартеїду.

Який би сценарій Україна не обрала, починати слід із письмової заяви. Подати свій проєкт резолюції Генасамблеї, в якій Київ підніме питання легітимності присутності Росії в ООН. Досі Україна робила це лише на словах.

Швидких результатів точно не буде, та запустити незворотні юридичні процеси реально. Але остаточне вигнання Росії з ООН – справа потужних глобальних процесів.

Росія подібна раку, міцно пустила метастази в тілі ООН. Та Україні треба діяти,  і не слухати тих, хто вважає вигнання Росії нереальним, є залізні аргументи, приклади і прецеденти.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.