Сім років лікування, 16 операцій: у Львові юнаку з остеомієлітом фактично врятували життя

У львівській лікарні Святого Луки хірурги виконали ампутацію нижче коліна – на рівні середньої третини гомілки – 21-річному Дмитру.

Лише таке радикальне видалення ураженої остеомієлітом частини кістки зупинило поширення інфекції і фактично врятувало хлопцю життя.

Остеомієліт може призвести до сепсису і смерті

Остеомієліт – це рідкісна інфекційна недуга, яка вражає кісткову тканину. Спричиняють її патогенні бактерії, які можуть потрапити до кістки багатьма шляхами – навіть через кров.

Остеомієліт може призвести до втрати кісткової маси. В найгіршому ж випадку – до сепсису, відмови органів та смерті.

Всю цю інформацію про підступну хворобу і її наслідки протягом семи років Дмитру Кіселенку з Рівненщини безліч разів доводили до відома і батьки, і лікарі.

Як хлопцю намагалися врятувати ногу

Більше того, усі сім років пацієнту намагалися допомогти – чистили та промивали інфіковану ділянку антибіотиком. Видаляли уражені тканини та заміщали їх трансплантатом.

Встановлювали пластини, аби попередити переломи. А, коли кістки вчергове ламалися, ставили апарати зовнішньої фіксації.

Проблеми з ногою у тоді ще 15-річного підлітка почалися у 2014-му – під час гри у футбол раптом відчув різкий біль, такий, що неможливо було ступити.

Довелося звернутися до медиків райлікарні, де Дмитру встановили діагноз: остеомієліт великогомілкової та малогомілкової кісток.

За п’ять останніх років юнак переніс 16 операцій. Та, на жаль, жодна з них не спрацювала – кістки не зростались, трансплантати не приживались, інфекція продовжувала поширюватися.

Єдиним порятунком була ампутація. Але про неї хлопець навіть говорити не хотів. Він продовжував оббивати пороги лікарень у різних містах у надії віднайти якусь альтернативу ампутації. Але її не було. Чув одне й те саме: врятувати кінцівку неможливо.

Наважитися на неї хворому допомогла історія знайомого військового.

З протезом життя не закінчується

– Я не міг змиритися з ампутацією. Коли вперше про неї почув, то три місяці не виходив з дому і не розмовляв ні з ким, – згадує хлопець.

За його словами найдієвішою мотивацією стала зустріч з однокласником, який на війні втратив ногу й отримав протез.

Він запевнив Дмитра, що життя в такому випадку не закінчується, головне правильно налаштувати себе.

Так Дмитро прийняв рішення і цьогоріч у червні таки наважився на ампутацію та довірився спеціалістам лікарні Святого Луки.

Нині пацієнт відновлюється після операції. Попереду на нього чекає ще тривала реабілітація та протезування в Центрі Unbroken.

Дмитро мріє, що зможе нарешті забути про біль? і впевнений, що навчиться ходити без милиць.

Джерело і фото: Перше медичне об’єднання Львова