Школярі — без школи. Як добираються на навчання учні з села на Львівщині
Більше про це Мирослава розповіла Суспільному.
“Колись, ще на початку XX століття, тут жили люди, за розповідями моєї мами. Вони виїхали, забрали їх в Сибір. І тоді це місце пустувало, тут була школа, чотири класи. Максимум було по четверо дітей в одному класі”, — каже Мирослава Креховець.
За її словами, будівлі близько 200 років:
“Ми як викупляли цю будівлю, тут був експерт. Він оцінив, що вона має більше ніж 100 років, навіть під 200 років”.
Через те, що в Школярах немає власного навчального закладу, донька Мирослави, третьокласниця Єва вчиться у сусідньому селі Замочок.
“В нас в класі є 11 однокласників. З класу тільки я одна тут живу, всі інші в Замочку”, — каже вона.
Частина старшокласників зі Школярів навчається у селі Любеля. Десятикласник Олександр закінчив дев’ять класів у Замочку, а цьогоріч перейшов до любельської школи.
“Тут вулиця одна – Лесі Українки. Школярів десь близько десяти. Загалом майже всі діти навчаються у замочківській школі, лише Олександр буде навчатися в любельській”, — каже мама Олександра Віра Климко.
Директорка школи в Замочку Надія Гавло розповідає, що більшість учнів — місцеві:
“У нас 105 учнів. У нас ще є такі села, як Школярі, Кропи, Сороки, Галасі, Діброва і Борові”.
За її словами, з кожного присілка на навчання приїжджає орієнтовно вісім-дев’ять дітей.
Школярі — село на Львівщині, у якому немає школи. Місцеві учні їздять на навчання до сусідніх сіл шкільним автобусом, маршруткою чи з батьками на авто. Будівля колишньої школи наразі на подвір’ї мешканки Школярів Мирослави Креховець.
Більше про це Мирослава розповіла Суспільному.
“Колись, ще на початку XX століття, тут жили люди, за розповідями моєї мами. Вони виїхали, забрали їх в Сибір. І тоді це місце пустувало, тут була школа, чотири класи. Максимум було по четверо дітей в одному класі”, — каже Мирослава Креховець.
За її словами, будівлі близько 200 років:
“Ми як викупляли цю будівлю, тут був експерт. Він оцінив, що вона має більше ніж 100 років, навіть під 200 років”.
Через те, що в Школярах немає власного навчального закладу, донька Мирослави, третьокласниця Єва вчиться у сусідньому селі Замочок.
“В нас в класі є 11 однокласників. З класу тільки я одна тут живу, всі інші в Замочку”, — каже вона.
Частина старшокласників зі Школярів навчається у селі Любеля. Десятикласник Олександр закінчив дев’ять класів у Замочку, а цьогоріч перейшов до любельської школи.
“Тут вулиця одна – Лесі Українки. Школярів десь близько десяти. Загалом майже всі діти навчаються у замочківській школі, лише Олександр буде навчатися в любельській”, — каже мама Олександра Віра Климко.
Директорка школи в Замочку Надія Гавло розповідає, що більшість учнів — місцеві:
“У нас 105 учнів. У нас ще є такі села, як Школярі, Кропи, Сороки, Галасі, Діброва і Борові”.
За її словами, з кожного присілка на навчання приїжджає орієнтовно вісім-дев’ять дітей.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
