По 50-70 людей щодня: як до Львова курсують евакуаційні поїзди
Суспільне розповідає, як часто і звідки курсують евакуаційні поїзди, яка частина українців залишається у Львові чи області, скільки мігрує та де шукати допомоги у разі потреби.
Як розповіли у волонтерській спільноті “Медико-психологічної допомоги”, яка в режимі 24 на 7 працює на головному залізничному вокзалі Львова, до нашого міста і області надалі продовжують прибувати мешканці Донецька, Запоріжжя, Херсона, Харкова, Кривого Рогу.
За словами керівниці проєкту “Медико-психологічна допомога. Волонтерська спільнота” Галини Бордун, щодня на львівський вокзал евакуаційні потяги прибувають із Покровська, що на Донеччині та Запоріжжя. Звісно, кількість людей не така велика, як це було у 2022 році, але достатня. Зокрема, щодня волонтери спільноти зустрічають по 50-70 людей. Також через день у Львів прибувають потяги з Херсона.
Проте, як повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін, через ускладнення безпекової ситуації, починаючи з кінця цього тижня, зі станції Покровськ посадку на евакуаційні поїзди скасували, тож тепер початковою станцією для виїзду цивільних буде Павлоград у Дніпропетровській області. За даними Вадима Філашкіна, у Покровську досі ще залишаються близько 26 тис. жителів, серед яких — 1076 дітей.
Як пояснила Галина Бордун, інформацію про евакуацію людей з прифронтових територій волонтери “Медико-психологічної допомоги” на Львівському залізничному вокзалі отримують завчасно. Зокрема, сторона, яка формує списки на евакуацію, наприклад, у Покровську, інформує про людей, які будуть їхати в потязі, та вказує їхні потреби: психологічна допомога, пошук житла, роботи тощо.
Змінилась на третьому році війни складність евакуації. Якщо на початку минулого року з місць, які наближені або де ведуться обстріли, люди виїжджали самостійно, то зараз евакуація вимушена. Оскільки на деякій території Донеччини оголосили екстрену евакуацію, з багатьма мешканцями доводиться вести тривалі перемовини, аби ті захотіли виїхали з небезпечних для їх здоров’я та життя місць.
Більшість людей, які прибувають у Львів евакуаційними потягами, залишаються тут мешкати, лише частина з них мігрують. При тому, зі слів співрозмовниці, варто розрізняти евакуацію і приїзд людей, які повертаються у Львів та область вдруге чи навіть втретє.
“Якщо 2022 рік був швидше шоковий і люди стихійно, хвилями виїжджали з рідних міст та сіл, то зараз їдуть ті, хто тримався там до останнього. Як би це не звучало, але дехто з них звик, що навколо було неспокійно, часто лунають повітряні тривоги, є прильоти і руйнування. Натомість міста, як, наприклад, Львів, що вважається більш-менш спокійним, після переїзду для них стають дестабілізаційними і призводять до панічних атак, – каже Галина Бордун. – Трохи іншими є люди, які до нас повертаються вдруге чи навіть утретє. Зокрема, йдеться про тих, кого евакуювали у 2022 році, вони тимчасово мешкали у нашій області або переїздили у Польщу чи іншу країну, але згодом повертались до рідного дому. А зараз їм знову доводиться виїжджати звідти”.
Двічі евакуацію пережила Олена з Авдіївки. Перший раз — у 2022 році. Тоді жінку разом з донькою та внуком спочатку привезли до Львова, згодом вони подались в Іспанію. Проте довго Олена там бути не могла, “тягнуло” додому. Через рік вирішила повернутись, хоч діти були проти і залишились за кордоном. Пробувши ще більше року під обстрілами та постійно ховавшись у підвалах жінка пристала на пропозицію волонтерів і знову покинула свій рідний дім.
“Усюди добре, але вдома найкраще. Це істина. Як перший раз, так і другий у Львові нас гарно і тепло зустріли волонтери, з усім допомагали, зокрема, з переїздом, речами, документами. Але я все одно хочу додому. Чекаю, щоб бойові дії трохи стихли, тоді повернусь”, – розповідає Олена.
Загалом з початку року у координаційні центри, які знаходяться в різних районних центрах Львівщини за допомогою звернулись 26 тисяч людей. Найчастіше це були жінки з дітьми, люди старшого віку та особи з інвалідністю.
Медичні евакуаційні потяги до Львова не їздять з кінця 2023 року. Проєкт “Лікарі без кордонів” призупинили, оскільки немає потреби евакуювати травмованих на далекі відстані. Загалом від початку проєкту, а це 31 березня 2022 року, провели 137 медичну евакуацію.
Як пояснили у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, зараз їхні працівники не виїжджають до потягів, як це могло бути раніше. У випадках, коли є поранені чи ті, хто потребує медичної допомоги, виїзди здійснюють конкретно “швидкі”, які є при кожній лікарні, які й везуть до себе на лікування.
Щодня цілодобово, у дві зміни: денну і нічну, на Львівському залізничному вокзалі людей з прифронтових міст зустрічають, надають супровід, інформаційну і психологічну підтримку представники і волонтери “Медико-психологічної допомоги”. Крім того, вони допомагають виготовляти документи, шукати житло, місця роботи, загалом – координують зусилля з місцевими органами влади, міжнародними організаціями та благодійниками, щоб забезпечити базові потреби для всіх, хто цього потребує.
Із людьми, що прибувають, щодня на вокзалі працюють щонайменше 10 працівників. Загалом волонтерська служба нараховує 60-80 людей, з яких на постійній основі приходять допомагати близько 40. Залежно від днів робоча зміна може тривати по 12 і навіть по 14 годин. Інколи волонтерам спочатку людей доводиться психологічно стабілізувати, адже багато хто з них до останнього не може повірити, що їм довелось покинути власний дім і переїхати в інший, а згодом надати ще й кваліфіковану допомогу чи інформування.
Волонтерами “Медико-психологічної допомоги” є люди різного віку. Серед них є ті, хто працює ще від початку повномасштабної війни і знають всі виклики і систему допомоги. А є й ті, хто долучився недавно. Більшість з них самозайняті чи працюють на основних місцях роботи, тож частина з них на вокзалі працює щодня, ще частина відпрацьовує одну зміну на тиждень. Поміж тим, є іноземні волонтери з Австралії, США, Німеччини, Великої Британії чи інших країн. Більшість з них є лікарями, підприємцями чи держслужбовцями. Ще близько 30% волонтерів, які допомагають на вокзалі, з числа ВПО. Це ті люди, яким свого часу допомогли інші, а тепер і вони хочуть бути корисними.
“На відміну від 2022 і 2023 років, зараз гуманітарних партнерів стало в рази менше, але евакуаційні потяги надалі приїжджають, а отже люди досі потребують допомоги. Наприклад, до 1 серпня 2024 року на Львівському залізничному вокзалі діяла програма від Укрпошти, яку підтримували партнери з Міжнародної організації з міграції. Відповідно до програми, люди, які приїжджали на Львівщину, отримували одноразові виплати. Зараз цього немає. Проте ми ведемо переговори з іншими організаціями та партнерами, аби таку програму відновити”, – веде далі Галина Бордун.
Часто людям, які приїжджають, потрібна допомога із доїздом у місце поселення, а також вони шукають місце праці. Що стосується першого, то “Медико-соціальна допомога” співпрацює з партнерами, які за допомогою соціального таксі забирають людей із залізничного вокзалу і безкоштовно довозять в ту чи іншу локацію, де є вже попередні домовленості про поселення. Якщо сім’я велика або зі собою мають багато речей, розвозять великими бусами. Зокрема, цього тижня до Львова приїхала сім’я з 12 людей і великою кількістю сумок. Зрозуміло, що в жодне таксі вони не помістяться і доводилося замовляти бус, вантажівку.
Що стосується працевлаштування, то волонтерська спільнота володіє переліком підприємств, які готові влаштувати людей на роботу, перенавчити їх і надати своїм співробітникам безкоштовне місце проживання.
Для тих, хто шукає допомоги або хоче долучитись до волонтерської спільноти діє цілодобовий номер телефону волонтерської служби: +38068 0034014.
Крім того, Координаційний центр підтримки цивільного населення працює у різних районах Львівщини і для різних категорій людей. Центри можна переглянути на карті.
Від початку повномасштабної війни до Львова продовжують прибувати евакуаційні поїзди. З початку 2024 року такими потягами з прифронтових територій на Львівщину вже евакуювали більше 6,5 тис. людей. Щодня приїздить від 50 до 70 людей.
Суспільне розповідає, як часто і звідки курсують евакуаційні поїзди, яка частина українців залишається у Львові чи області, скільки мігрує та де шукати допомоги у разі потреби.
Як розповіли у волонтерській спільноті “Медико-психологічної допомоги”, яка в режимі 24 на 7 працює на головному залізничному вокзалі Львова, до нашого міста і області надалі продовжують прибувати мешканці Донецька, Запоріжжя, Херсона, Харкова, Кривого Рогу.
За словами керівниці проєкту “Медико-психологічна допомога. Волонтерська спільнота” Галини Бордун, щодня на львівський вокзал евакуаційні потяги прибувають із Покровська, що на Донеччині та Запоріжжя. Звісно, кількість людей не така велика, як це було у 2022 році, але достатня. Зокрема, щодня волонтери спільноти зустрічають по 50-70 людей. Також через день у Львів прибувають потяги з Херсона.
Проте, як повідомив голова Донецької ОВА Вадим Філашкін, через ускладнення безпекової ситуації, починаючи з кінця цього тижня, зі станції Покровськ посадку на евакуаційні поїзди скасували, тож тепер початковою станцією для виїзду цивільних буде Павлоград у Дніпропетровській області. За даними Вадима Філашкіна, у Покровську досі ще залишаються близько 26 тис. жителів, серед яких — 1076 дітей.
Як пояснила Галина Бордун, інформацію про евакуацію людей з прифронтових територій волонтери “Медико-психологічної допомоги” на Львівському залізничному вокзалі отримують завчасно. Зокрема, сторона, яка формує списки на евакуацію, наприклад, у Покровську, інформує про людей, які будуть їхати в потязі, та вказує їхні потреби: психологічна допомога, пошук житла, роботи тощо.
Змінилась на третьому році війни складність евакуації. Якщо на початку минулого року з місць, які наближені або де ведуться обстріли, люди виїжджали самостійно, то зараз евакуація вимушена. Оскільки на деякій території Донеччини оголосили екстрену евакуацію, з багатьма мешканцями доводиться вести тривалі перемовини, аби ті захотіли виїхали з небезпечних для їх здоров’я та життя місць.
Більшість людей, які прибувають у Львів евакуаційними потягами, залишаються тут мешкати, лише частина з них мігрують. При тому, зі слів співрозмовниці, варто розрізняти евакуацію і приїзд людей, які повертаються у Львів та область вдруге чи навіть втретє.
“Якщо 2022 рік був швидше шоковий і люди стихійно, хвилями виїжджали з рідних міст та сіл, то зараз їдуть ті, хто тримався там до останнього. Як би це не звучало, але дехто з них звик, що навколо було неспокійно, часто лунають повітряні тривоги, є прильоти і руйнування. Натомість міста, як, наприклад, Львів, що вважається більш-менш спокійним, після переїзду для них стають дестабілізаційними і призводять до панічних атак, – каже Галина Бордун. – Трохи іншими є люди, які до нас повертаються вдруге чи навіть утретє. Зокрема, йдеться про тих, кого евакуювали у 2022 році, вони тимчасово мешкали у нашій області або переїздили у Польщу чи іншу країну, але згодом повертались до рідного дому. А зараз їм знову доводиться виїжджати звідти”.
Двічі евакуацію пережила Олена з Авдіївки. Перший раз — у 2022 році. Тоді жінку разом з донькою та внуком спочатку привезли до Львова, згодом вони подались в Іспанію. Проте довго Олена там бути не могла, “тягнуло” додому. Через рік вирішила повернутись, хоч діти були проти і залишились за кордоном. Пробувши ще більше року під обстрілами та постійно ховавшись у підвалах жінка пристала на пропозицію волонтерів і знову покинула свій рідний дім.
“Усюди добре, але вдома найкраще. Це істина. Як перший раз, так і другий у Львові нас гарно і тепло зустріли волонтери, з усім допомагали, зокрема, з переїздом, речами, документами. Але я все одно хочу додому. Чекаю, щоб бойові дії трохи стихли, тоді повернусь”, – розповідає Олена.
Загалом з початку року у координаційні центри, які знаходяться в різних районних центрах Львівщини за допомогою звернулись 26 тисяч людей. Найчастіше це були жінки з дітьми, люди старшого віку та особи з інвалідністю.
Медичні евакуаційні потяги до Львова не їздять з кінця 2023 року. Проєкт “Лікарі без кордонів” призупинили, оскільки немає потреби евакуювати травмованих на далекі відстані. Загалом від початку проєкту, а це 31 березня 2022 року, провели 137 медичну евакуацію.
Як пояснили у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги і медицини катастроф, зараз їхні працівники не виїжджають до потягів, як це могло бути раніше. У випадках, коли є поранені чи ті, хто потребує медичної допомоги, виїзди здійснюють конкретно “швидкі”, які є при кожній лікарні, які й везуть до себе на лікування.
Щодня цілодобово, у дві зміни: денну і нічну, на Львівському залізничному вокзалі людей з прифронтових міст зустрічають, надають супровід, інформаційну і психологічну підтримку представники і волонтери “Медико-психологічної допомоги”. Крім того, вони допомагають виготовляти документи, шукати житло, місця роботи, загалом – координують зусилля з місцевими органами влади, міжнародними організаціями та благодійниками, щоб забезпечити базові потреби для всіх, хто цього потребує.
Із людьми, що прибувають, щодня на вокзалі працюють щонайменше 10 працівників. Загалом волонтерська служба нараховує 60-80 людей, з яких на постійній основі приходять допомагати близько 40. Залежно від днів робоча зміна може тривати по 12 і навіть по 14 годин. Інколи волонтерам спочатку людей доводиться психологічно стабілізувати, адже багато хто з них до останнього не може повірити, що їм довелось покинути власний дім і переїхати в інший, а згодом надати ще й кваліфіковану допомогу чи інформування.
Волонтерами “Медико-психологічної допомоги” є люди різного віку. Серед них є ті, хто працює ще від початку повномасштабної війни і знають всі виклики і систему допомоги. А є й ті, хто долучився недавно. Більшість з них самозайняті чи працюють на основних місцях роботи, тож частина з них на вокзалі працює щодня, ще частина відпрацьовує одну зміну на тиждень. Поміж тим, є іноземні волонтери з Австралії, США, Німеччини, Великої Британії чи інших країн. Більшість з них є лікарями, підприємцями чи держслужбовцями. Ще близько 30% волонтерів, які допомагають на вокзалі, з числа ВПО. Це ті люди, яким свого часу допомогли інші, а тепер і вони хочуть бути корисними.
“На відміну від 2022 і 2023 років, зараз гуманітарних партнерів стало в рази менше, але евакуаційні потяги надалі приїжджають, а отже люди досі потребують допомоги. Наприклад, до 1 серпня 2024 року на Львівському залізничному вокзалі діяла програма від Укрпошти, яку підтримували партнери з Міжнародної організації з міграції. Відповідно до програми, люди, які приїжджали на Львівщину, отримували одноразові виплати. Зараз цього немає. Проте ми ведемо переговори з іншими організаціями та партнерами, аби таку програму відновити”, – веде далі Галина Бордун.
Часто людям, які приїжджають, потрібна допомога із доїздом у місце поселення, а також вони шукають місце праці. Що стосується першого, то “Медико-соціальна допомога” співпрацює з партнерами, які за допомогою соціального таксі забирають людей із залізничного вокзалу і безкоштовно довозять в ту чи іншу локацію, де є вже попередні домовленості про поселення. Якщо сім’я велика або зі собою мають багато речей, розвозять великими бусами. Зокрема, цього тижня до Львова приїхала сім’я з 12 людей і великою кількістю сумок. Зрозуміло, що в жодне таксі вони не помістяться і доводилося замовляти бус, вантажівку.
Що стосується працевлаштування, то волонтерська спільнота володіє переліком підприємств, які готові влаштувати людей на роботу, перенавчити їх і надати своїм співробітникам безкоштовне місце проживання.
Для тих, хто шукає допомоги або хоче долучитись до волонтерської спільноти діє цілодобовий номер телефону волонтерської служби: +38068 0034014.
Крім того, Координаційний центр підтримки цивільного населення працює у різних районах Львівщини і для різних категорій людей. Центри можна переглянути на карті.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
