САУ «Богдана»: про відповідність стандартам НАТО та бойовий досвід

Про складнощі, з якими до і після початку широкомасштабної війни стикалися творці цієї зброї, проблеми і здобутки при створенні її модифікацій у розгорнутому інтерв’ю кореспонденту АрміяInform у першій та другій частинах інтерв’ю докладно розповів доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук.

Сьогодні — завершальна частина цієї розмови з професором Харуком.

— Андрію Івановичу, наскільки мені відомо, варіант самохідки «Богдана», знаний під умовним кодом «2.0», не став фінальною точкою у модифікації цієї САУ…

— Перші фото «Богдани 3.0» на шасі Tatra з’явились у липні 2023 року. Так само як і «Богдана 2.0», цей варіант комплектується досилачем снарядів. На початку вересня 2023 року були опубліковані фото двох САУ «Богдана 3.0» на вогневій позиції.

Назагал застосування шасі Tatra Force для складання САУ мало перспективу — після використання тієї партії, яка вже була в Україні, можна було замовити нові шасі в дружній до України Чехії. Можливо, так і зробили, але цикл виробництва військових шасі Tatra триває близько року, тож швидко отримати їх було неможливо.

— І який вихід було знайдено конструкторами та виробниками?

— Тим часом виробництво артилерійських частин набирало обертів — і їх потрібно було на чомусь монтувати. Тож виробник звернувся до цивільних шасі — ймовірно, Tatra 158 Phoenix. Ця лінійка включає і чотиривісні повнопривідні варіанти, які підходять для встановлення артилерійських систем, хоча і не призначені для цього, а за прохідністю поступаються шасі військового призначення. З іншого боку, цивільні шасі значно дешевші від спеціалізованих військових виробів.

Лінійка Phoenix комплектується дизельними двигунами рідинного охолодження PACCAR потужністю від 360 до 510 к.с., однак який саме варіант вибрав український виробник САУ — невідомо. З броньованою кабіною питання вирішили відносно просто — встановили виріб від вітчизняного виробника.

— Чому, на вашу думку, було обрано саме такий варіант?

— Такий вибір зумовлений не тільки більшою доступністю кабін українського виробництва, але й значними розмірами дизелів серії PACCAR, завеликими для стандартної «татрівської» броньованої кабіни. Тож нова «Богдана 4.0» виглядає як поєднання двох попередніх моделей: чотиривісного шасі, схожого на «Богдану 3.0» і капотної броньованої кабіни від «Богдани 2.0».

Перші зображення «Богдани 4.0» з’явились на початку 2024 року. Ймовірно, саме доступність цивільних шасі сприяла збільшенню темпу випуску самохідок. До кінця 2023 року, за даними інтернет-видання «Економічна правда», виготовили близько 30 «Богдан» в усіх варіантах. У виробництві задіяно було 25 підприємств і 400 працівників, причому частина вузлів випускалась на перенесених за кордон виробничих потужностях українських підприємств.

— Однак і варіант «Богдани 4.0» не став фінальним у родині цих гаубиць, чи не так?

— Наприкінці 2023 року начальник Головного управління ракетних військ і артилерії Генштабу бригадний генерал Сергій Баранов повідомив про розробку в Україні нової причіпної гаубиці. Ймовірно, він мав на увазі відповідний варіант «Богдани», відомий під умовним позначенням «Богдана-Б».

Рішення, на перший погляд, не надто логічне — адже хід російсько-української війни переконливо показав, що самохідні артустановки мають значно вищі шанси уціліти в бою, ніж причіпні системи. Пояснювалось таке рішення випереджанням темпів виробництва стволів над темпами постачання шасі.

— І в чому конкретно полягало це рішення і чим, на вашу думку, можна його обґрунтувати?

— Висловлювалось припущення, що стволи для «Богдани» можна буде монтувати на наявні лафети від артсистем калібру 152 мм — наприклад, 2А65 «Мста-Б», — замінюючи зношені стволи. Однак за понад півроку, які минули з часу заяви генерала Баранова, жодних свідчень про перехід процесу створення «Богдани-Б» в практичну площину не з’явилось.

Ймовірно, проблему нестачі шасі вдалось розв’язати — якщо у грудні 2023 р. українські урядовці говорили про випуск шести САУ на місяць, то згодом місячний обсяг випуску «Богдан» зріс до восьми екземплярів, а з квітня 2024 р. — навіть до десяти. При цьому офіційних повідомлень про взяття САУ «Богдана» на озброєння Збройних Сил України не публікувалось.

Коли ж в липні 2023 р. телеканал «Суспільне» звернувся до Міністерства оборони України з офіційним запитом з цього приводу, була отримана така відповідь: «Повідомляємо, що українська самохідна артилерійська установка „Богдана“ перебуває на озброєнні Збройних Сил України». Ані дата прийняття на озброєння, ані конфігурація, в якій самохідку взяли на озброєння, не повідомлялись.

— А що відомо про безпосереднє бойове застосування нових варіантів цієї самохідки?

— На відміну від достатньо добре описаного бойового дебюту «Богдани», наявна інформація про подальшу службу цих самохідок досить уривчаста. За повідомленнями в соціальних мережах можна встановити, в яких частинах експлуатуються «Богдани».

Перш за все, це, звичайно, 1-ша окрема бригада спеціального призначення. Крім прототипа, в ній експлуатувались «Богдани 2.0», а в липні 2023 р. «засвітилась» перша «Богдана 3.0». Згодом в бригаді з’явились і додаткові самохідки на шасі Tatra.

Завдяки роботі пресслужби бригади, стали надбанням загалу деякі подробиці бойового застосування та оцінки САУ з боку особового складу.

— І якими ці відгуки були? Адже на базі них конструкторами і виробниками і вносяться відповідні поліпшення у наступні моделі.

— Скажімо, експлуатаційні характеристики «Богдани 2.0» оцінювались досить стримано, водночас віддаючи належне захищеності: «Кабіна для дальніх поїздок не передбачена, своїми сидіннями та всім іншим. Проте з точки зору безпеки — там зроблено усе, аби при підриві машини на міні екіпаж вижив. Вона броньована, зі спеціальними (протимінними, — ред.) сидіннями».

А ось оцінка «Богдани 3.0»: «Порівняно з першою, експериментальною, є з чим порівняти, нова — набагато ліпша. Комп’ютер краще працює, Tatra комфортніша, її прохідність вища. Всередині кабіни все так, наче в хорошій іномарці, є клімат-контроль. Під час пострілу кабіна дуже стабільна, її не кидає і не штовхає, всередині нічого не розлітається».

— Неодмінною складовою сучасного озброєння є надійні засоби зв’язку і навігації. Що вам відомо про ці складові «мізків» САУ «Богдана»?

— «Богдана» має цифрову радіостанцію та інші засоби зв’язку. Заявлено, що артустановка оснащена системою обміну даними. Імовірно, під цим терміном мають на увазі автоматизовану систему управління «Кропива» або «Дельта».

Також «Богдана» оснащена навігаційною системою та бортовою системою управління вогнем. Це забезпечує достатньо високу точність стрільби. На початку липня 2023 р. один з артилеристів 1-ї окремої бригади спеціального призначення розповідав: «Сьогодні у нас було перше бойове хрещення навісною стрільбою на 32 кілометри. Випустили п’ять снарядів з повним зарядом, дуже кучно в ціль. Перший — пристрільний з холодного ствола, другий — корегувальний. Перші два „лягли“ з розльотом у 100 метрів, а подальші три — на відстані 20 метрів один від одного».

— Які ще приклади безпосередньої бойової роботи, на ваш погляд, найбільш яскраво характеризують застосування «Богдани» у російсько-українській війні?

— Колісне шасі САУ «Богдана» забезпечує їй високу оперативну мобільність. Завдяки цьому самохідка чудово придається для використання як «кочуюча» артсистема (саме так, наприклад, використовувала під час другої війни в Карабасі свої САУ Dana армія Азербайджану).

Ілюстрацією цього є епізод, описаний в повідомленні пресслужби Командування Об’єднаних Сил 3 листопада 2023 р.: батарея САУ (судячи з ілюстрацій, якими супроводжувалось повідомлення — «Богдана 3.0»), діючи в Північній операційній зоні, завдала ударів по російським військам, які обстрілювали прикордонні райони Чернігівської і Сумської областей.

Батарея «однієї з артилерійських бригад» діяла як кочова, швидко змінюючи позиції. Незважаючи на відсутність досилачів, виконання вогневого завдання займало мінімум часу, після чого позиція змінювалась, що своєю чергою зводило нанівець контрбатарейний вогонь противника. Використання навігаційної апаратури скорочувало час на підготовку до відкриття вогню. На практиці була підтверджена можливість стрільби на 42 км без використання активно-реактивного снаряда.

— Знаю про тісну взаємодію виробників цієї САУ з нашими воїнами-артилеристами.

Так. Зокрема бойову роботу «Богдан» 1-ї бригади супроводжували групи фахівців з заводу-виробника. Вони допомагали з ремонтом в польових умовах, а іноді оперативно вносили необхідні зміни в конструкцію — так, наприклад, на «Богдані» з’явилась знімна лебідка для демонтажу клина затвора.

— Бойове застосування кожного типу озброєння на війні неминуче призводить до його втрат. Що ви можете сказати про цей аспект застосування «Богдани» у російсько-українській війні? Адже кремлівські пропагандисти чи не в кожному випуску своєї «достеменної» інформації заявляють, що їм вдалося підбити і такі САУ.

— Втрати САУ «Богдана» наразі невеликі. До початку 2024 р. жодна самохідка не була втрачена, лише кілька отримали пошкодження, навіть не потрапивши в статистику сайту oryxspioenkop, який систематично відстежує втрати озброєння і бойової техніки в російсько-українській війні.

Скажімо, в середині лютого 2024 р. одна з САУ з кабіною від одного з українських виробників витримала пряме влучання дрона-камікадзе «Ланцет». Продовжував службу навіть найперший прототип «Богдани 1.0».

Наприкінці травня росіяни опублікували відео ураження «Ланцетом» «Богдани 4.0» в Сумській області, однак навіть російські коментатори відзначають, що про знищення САУ не йдеться — швидше за все, справа обмежилась ушкодженням.

— Ну і, наприкінці нашої розмови хотілося б почути, ваші, Андрію Івановичу, загальні висновки про значення появи і експлуатації САУ «Богдана» у Силах оборони.

— Значення створення «Богдани» було далеко не очевидним у 2018 чи 2021 роках. Але зараз, у 2024 році, можна однозначно стверджувати: її створення і налагодження серійного виробництва стало одним з ключових досягнень української військової промисловості за умов триваючої війни.

За своїми балістичними характеристиками «Богдана» відповідає сучасному стандарту НАТО і переважає усі російські артсистеми калібру 152 мм. Артилерійську частину «Богдани» можна легко адаптувати до довільного шасі з необхідною вантажністю — що успішно продемонстровано на практиці (хоч різноманітність шасі «Богдан» є кроком вимушеним).

З іншого боку, самохідка ще потребує удосконалення. З того, що впадає в очі — це ненадійна робота досилача (на фото і відео часто можна побачити, як розрахунок САУ, обладнаної досилачем, веде вогонь, подаючи снаряди вручну).

Важливим заходом має стати обладнання «Богдани» повноцінним механізмом заряджання. Це не тільки спростить бойову роботу, але й підвищить її ефективність — дозволить застосовувати режим стрільби псевдозалпом (MRSI — Multiple round simultaneous impact).

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2024-08-09 06:00:40