“Працівники мріють повернутися в українське небо”: історія бортпровідниці зі Львова
Більше про свою роботу Вікторія розповіла Суспільному.
“Перші польоти – це серпень, відповідно, в авіації це називають “hot season”. Багато туристів, усі літають відпочивати на моря. Насамперед це були Шарм-ель-Шейх, Хургада, Туреччина. Перший рейс я ніколи не забуду. Тому що я в той момент зловила себе на думці: “Вікторія, ти зараз на літаку, ти зараз на роботі, до якої йшла декілька місяців”, — розповідає стюардеса.
До 2022 року Вікторія літала з аеропорту в Борисполі. Перед повномасштабним вторгненням РФ вона готувалася до рейсу в Дубай, який не відбувся. Перше відрядження після цього було у травні 2022 року.
“Нам подзвонило наше керівництво і спитало, чи ми готові завтра летіти у відрядження у Грецію. Чи є у нас форма, чи, можливо, коли ми покидали Київ, могли цю форму залишити. Але всю форму я мала з собою – тобто, найцінніше. Всіх дуже швиденько зібрали, ми перетнули кордон і поїхали працювати”, — каже Вікторія.
За її словами, під час війни формат роботи українських бортпровідників змінився. Вікторія щонайменше місяць проводить у відрядженні за кордоном, а після нього – декілька тижнів удома. Її авіакомпанія найчастіше здійснює рейси з Польщі та Молдови.
“У мене особисто дуже тепле відчуття, коли я бачу наших україномовних пасажирів. Вони раді бачити нас, вони заходять, вітаються: “О, нарешті чути рідну мову, як це приємно”. Вони бачать нашу емблему, наш прапор на фюзеляжі літака і дуже раді нас бачити. І ми так само”, — розказує стюардеса.
В авіаспільноті є власні прикмети, які стосуються того, що не можна робити перед перельотом. Вікторія каже, що не вірить у них, але водночас і дотримується:
“Наприклад, є такий забобон – не шити перед рейсом нічого. Тобто, якщо я знаю, що в мене в цей день виліт – нічого не шити, це відкласти. Кажуть, що це може накликати щось погане, тобто затримку рейсу”.
Фотографіями з відряджень Вікторія ділиться у соціальних мережах. За три роки в авіації вона побувала в різних країнах Європи, Африки та Азії.
“Ми завжди кажемо: авіація – це люди. Тобто, люди, які тебе оточують, твій колектив, твої колеги на задній кухні в хвостовій частині літака. Всі працівники мріють повернутися в українське небо. Кожен хоче літати з дому, повертатись додому, повертатись до сім’ї”, — розповідає стюардеса.
Львів’янка Вікторія Гедз три роки працює бортпровідницею в українській авіакомпанії. Стюардесою вона стала у 2021 році, за пів року до повномасштабного вторгнення РФ.
Більше про свою роботу Вікторія розповіла Суспільному.
“Перші польоти – це серпень, відповідно, в авіації це називають “hot season”. Багато туристів, усі літають відпочивати на моря. Насамперед це були Шарм-ель-Шейх, Хургада, Туреччина. Перший рейс я ніколи не забуду. Тому що я в той момент зловила себе на думці: “Вікторія, ти зараз на літаку, ти зараз на роботі, до якої йшла декілька місяців”, — розповідає стюардеса.
До 2022 року Вікторія літала з аеропорту в Борисполі. Перед повномасштабним вторгненням РФ вона готувалася до рейсу в Дубай, який не відбувся. Перше відрядження після цього було у травні 2022 року.
“Нам подзвонило наше керівництво і спитало, чи ми готові завтра летіти у відрядження у Грецію. Чи є у нас форма, чи, можливо, коли ми покидали Київ, могли цю форму залишити. Але всю форму я мала з собою – тобто, найцінніше. Всіх дуже швиденько зібрали, ми перетнули кордон і поїхали працювати”, — каже Вікторія.
За її словами, під час війни формат роботи українських бортпровідників змінився. Вікторія щонайменше місяць проводить у відрядженні за кордоном, а після нього – декілька тижнів удома. Її авіакомпанія найчастіше здійснює рейси з Польщі та Молдови.
“У мене особисто дуже тепле відчуття, коли я бачу наших україномовних пасажирів. Вони раді бачити нас, вони заходять, вітаються: “О, нарешті чути рідну мову, як це приємно”. Вони бачать нашу емблему, наш прапор на фюзеляжі літака і дуже раді нас бачити. І ми так само”, — розказує стюардеса.
В авіаспільноті є власні прикмети, які стосуються того, що не можна робити перед перельотом. Вікторія каже, що не вірить у них, але водночас і дотримується:
“Наприклад, є такий забобон – не шити перед рейсом нічого. Тобто, якщо я знаю, що в мене в цей день виліт – нічого не шити, це відкласти. Кажуть, що це може накликати щось погане, тобто затримку рейсу”.
Фотографіями з відряджень Вікторія ділиться у соціальних мережах. За три роки в авіації вона побувала в різних країнах Європи, Африки та Азії.
“Ми завжди кажемо: авіація – це люди. Тобто, люди, які тебе оточують, твій колектив, твої колеги на задній кухні в хвостовій частині літака. Всі працівники мріють повернутися в українське небо. Кожен хоче літати з дому, повертатись додому, повертатись до сім’ї”, — розповідає стюардеса.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
