Перспективи для громади: як планують розвивати Червоноград після закриття шахт

У 2021 році за підтримки уряду Німеччини в Україні стартував пілотний проєкт із трансформації вугільних регіонів. На Львівщині для участі у проєкті обрали місто Червоноград. Там вже поступово закривають збиткові шахти. Паралельно у міськраді разом з німецькими партнерами напрацьовують стратегію розвитку міста після закриття копалень. Більше про це дізнавалося Суспільне.

Ігор Вавренчук з Червонограда сьомий рік працює на шахті. Каже, що із закриттям копалень у місті може зрости безробіття.

“Звичайно перспектива не дуже, якщо би шахти закрили. Але думаю, що ми люди такі, що пристосовуємося до всього завжди. Ну хотілося б, звичайно, щоб підприємство працювало, бо це тисячі родин. Для кожного шахтаря і їхніх сімей дуже важливо, щоб держава показала все-таки, що вона нас не залишить. Показала на прикладі: от в нас сьома шахта закрита, перша шахта закрита – на їхній базі створимо якесь підприємство”, — каже працівник шахти “Лісова” Ігор Вавренчук.

За словами першого заступника міського голови Червонограда Дмитра Балка, згідно з підписаними документами між українським урядом та Євросоюзом, до 2037 року підприємства вуглевидобутку мають бути закриті. Тому постав виклик: як перепрофілювати працівників шахт, адже таких людей буде близько семи тисяч. Дмитро Балко вбачає перспективу в розвитку аграрного сектору:

“Після адміністративної реформи Червоноградська громада стала окрім промислового такого центру, вона стала ще й аграрним. І в нашій громаді є досить багато сільськогосподарських виробників. Ми також розробили ще один детальний план з метою будівництва рекреаційного комплексу. Це в лісі, на південь від Червонограда. Ми маємо вже здані в оренду двом приватним інвесторам земельні ділянки під встановлення вітропарків, тобто вітрової енергетики”.

У Червоноградській громаді є шість шахт. Дві з них мають закрити вже цього року. У майбутньому там можуть облаштувати індустріальні парки для бізнесу, говорить перший заступник мера. Чоловік додає, місцеві заклади освіти, де готували майбутніх гірників, почали вводити нові спеціальності.

“Є три навчальних заклади профільної освіти. В одному з них за підтримки “GIZ” було запроваджено – та спеціальність вже стартувала, з 1 вересня набір – вже є створена група, яка навчає електромонтерів сонячних панелей”, — каже Дмитро Балко.

Дмитро Балко. Суспільне Львів

Проєкт щодо трансформації вугільних регіонів реалізують спільно з “GIZ” – німецьким офісом міжнародного співробітництва. Він покликаний допомогти шахтарському регіону перейти до нової економічної та соціальної моделі, розповідає керівниця регіонального офісу проєкту “GIZ” Галина Литвин.

“Є об’єкти, які трансформуються в промислові парки, індустріальні парки. Є об’єкти, які трансформуються в спортивні об’єкти. Є об’єкти, які трансформуються в рекреаційні об’єкти. На підприємствах гірничих працюють не лише мешканці Червонограда, а й мешканці сусідніх громад. І впливи від потенційного закриття вугільних підприємств будуть відчувати мешканці усього цього регіону. Тому дуже важливо зараз спланувати, яким чином цей регіон має рухатись”, — каже Галина Литвин.

Голова Львівської обласної вільної профспілки шахтарів Віталій Оніжук вбачає перспективи після закриття шахт у розвитку оборонних підприємств.

“У нас був прекрасний завод “Зміна”. Це воєнний завод. Якісь шахти би закривались, а оцей завод був би перспективою розвитку цього міста, Червонограда”, — говорить Віталій Оніжук.