Форма навчання, укриття та брак вчителів. Головний освітянин Львівщини про початок навчального року
Яким буде навчання у школах Львівщини на третьому році повномасштабної війни, у якому форматі вчитимуться діти та чи вистачає школам вчителів, укриттів і генераторів, в інтерв’ю Суспільному розказав директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска.
Скільки першокласників розпочнуть навчання у школах Львівської області?
Станом на серпень, першокласників було 23 900 учнів. Остаточні цифри будуть відомі на початку вересня.
Проте з кожним роком кількість школярів зменшується. Наприклад, через два-три роки в нас поменшає випускників дев’ятих класів, а до 2027 року падіння кількості школярів відчуємо суттєве. Серед причин – демографічна ситуація і, звісно, війна, через яку чимало родин виїхали за кордон.
Приблизно така ж ситуація в країні із вступниками, хоч Львівщина наразі тієї прогалини не відчуває. З точки зору безпекових умов у наші заклади вищої освіти намагаються вступити діти зі всієї України. Але маємо розуміти і усвідомити, що після закінчення війни буде спад.
Зі 100 тисяч студентів 40 тисяч, які вчаться в ЗВО Львівщини – це ВПО чи мешканці не Львівської області.
Що стосується ВПО у школах, то зараз у наших навчальних закладах навчається близько 8 тисяч учнів. Але ще є приблизно 60 тисяч учнів, які хоч вчаться дистанційно у своїх школах, проте мешкають на території Львівської області.
Як відбуватиметься цьогорічний навчальний процес, можливо, є школи, які працюватимуть дистанційно?
Як минулі роки, так і цьогоріч старатимемось, щоб учні у школах вчились очно або у змішаному форматі. До речі, за підсумками 2022-2023 років ми мали лідерство у відсотках за кількістю учнів, які навчались очно.
У Львівській області є кілька шкіл, які справді навчаються дистанційно. Це Українська дистанційна школа, що працює для дітей з-за кордону та окупованих територій, і навчання там проводять для близько 360 учнів.
Дистанційно, у формі екстернату, для діаспори з Португалії та Іспанії працює Львівський обласний науковий ліцей №1. А також частково дистанційно працює одна з шкіл в Сокалі.
Залежно від безпекових умов в самому навчальному закладі, педагогічні ради шкіл можуть ухвалювати рішення щодо змішаного навчання.
Зважаючи на війну та різні можливі ситуації, яка ймовірність, що діти почнуть навчатися дистанційно?
В умовах війни ми не виключаємо нічого. Але все буде індивідуально. Якщо і доведеться так працювати, то це точно не буде в такій формі, як було у 2020 році, коли почався коронавірус, і вчителі з телефонів скидали дітям завдання чи копії сторінок підручників. Дистанційне навчання зараз відбувається на вищому і якісному рівні, на різних платформах і так далі. Тим паче, що Львівщина – перша область в Україні, яка почала навчати вчителів дистанційної освіти, тож усі наші вчителі обізнані.
Як щодо екстернатної та сімейної форми навчання. Чи багато таких учнів у Львівській області?
Є чимало шкіл, де батьки для своїх дітей обирають саме такі форми навчання. Переважно — це українські сім’ї, які виїхали за кордон. Загалом на екстернатній та сімейній формі навчання є 11,5 тисяч учнів, що складає 4% від загальної кількості.
Поговорімо про канікули. Уже зараз можна почути думки, що вони будуть зміщені і взимку діти матимуть тривалі канікули.
Тривалість канікул у кожному районі, громаді, школі визначає педагогічна рада. Головне— це аби були дотримані межі законодавства і канікули тривали не менше 30 днів. Проте тривалість осінніх, зимових і весняних канікул може бути зміщена: одних може бути менше, натомість інших – більше. Очевидно, що через проблеми з енергетикою так буде і цього року: осінні і весняні канікули зменшать, а ось зимові – збільшать.
Якщо уміло підійти до проблеми та організації освітнього процесу, можна нормально провчитись. Наприклад, у школах, де є газовий, твердопаливний котел чи печі, які не потребують використання електроенергії, навіть взимку діти зможуть вчитись у світловий день, зокрема, починаючи з 10 години ранку. Необов’язково сидіти вдома.
Чи всі школи забезпечені генераторами?
Цього року наші школи однозначно краще підготовлені, ніж торік. Практично кожна школа, а це у 80-90%, має по два-три генератори. Не мають їх здебільшого невеликі початкові школи.
Звісно, потреби є, бо в деяких школах потужності генераторів могли б бути кращими, тому можна стверджувати, що для нормальної роботи усіх навчальних закладів нам потрібно ще приблизно 500 генераторів.
А яка кількість шкіл не мають укриття?
Дві школи у Львівській області взагалі не мають укриттів. Також є 272 школи, які мають укриття на першому поверсі. Відповідно до нових змін цивільного кодексу, які нещодавно вступили у силу, встановлювати укриття не першому поверсі, де працювало правило “двох стін”, тепер не можна. Усі сховища повинні бути тільки в цокольних чи підвальних приміщеннях. Відповідно, це стає проблемою для продовження навчання.
Щоб вирішити це питання, спільно з громадами шукаємо виходи, опрацьовуємо різні варіанти. Якщо цього не робити, школи будуть змушені навчатись дистанційно. Такі ж укриття, тобто на перших поверхах, має 91 садок на Львівщині. Це означає, що 42 тисячі учнів і 11 тисяч дітей дошкільного віку не зможуть очно займатись у своїх закладах освіти.
Спочатку ми запропонували їм шукати приміщення, що знаходяться поруч, укладати з ними угоди і використовувати їх як укриття. Але, за новими нормами, відстань до укриття має бути 100 метрів, хоч раніше дозволялось 500 метрів. Це ще може додати кількість “непридатних” шкіл, адже в нас були навчальні заклади, які в разі повітряної тривоги вели учнів у приміщення на відстані 300-400 метрів.
Проте, і це ще не все: якщо на початку повномасштабної війни в укритті за нормативами було відведено 0,6 метрів квадратних на одного учня, то зараз — 1,2 метрів квадратних. У разі, якщо в них проводять капітальний ремонт укриття, то взагалі — 1,5-2 метрів квадратних, а якщо нове будівництво — то цілих 3 метри квадратних. Це обурливо, адже додає проблем. А ще наштовхує школи на перехід на дистанційну чи змішану форму навчання.
Вкажіть, яка кількість шкіл у Львівській області буде відкрита з 1 вересня?
У нашій області налічується 1102 школи, 975 садків, 40 закладів фахової передвищої освіти (коледжі), 49 закладів професійно-технічної освіти (професійних ліцеїв), близько 40 закладів вищої освіти разом з науковими установами. Нараз в останніх відбувається реорганізація.
З 1 вересня 2025 року Кабмін планує не дозволяти фінансування за кошти субвенції загальноосвітніх закладів (крім закладів початкової школи), кількість учнів у яких становить менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року й тих, у яких менш як 60 осіб (відповідно до пункту 10 оновленого Порядку). Тобто, ці школи будуть або понижені у ступені, або закриті, або переформатовані у філії, або передані на фінансування місцевого бюджету. Таких шкіл на Львівщині 42. Цього року вони ще працюватимуть, але вже почались обговорення з територіальними громадами щодо їх подальшої долі. Зміни для них відбудуться вже з наступного навчального року.
Чи є школи, які цього навчального року не відкриють свої двері? Наприклад, навесні йшлось, що закрити можуть близько 50 шкіл на Львівщині?
Кількість шкіл у нас зменшується щороку: одні знижують ступінь, інші просто закриваються, бо у школах просто бракує учнів. Вони малокомплектні.
У вересні цього навчального року передбачається, що не відкриють свої двері 28 закладів загальної середньої освіти, що є на території Львівської області. Це попередні цифри, бо багато з них ще не провели в громадах сесії, тому констатувати факти зашвидко. Але поміж них є ті, хто про закриття повідомив остаточно. Наприклад, серед них Суходільська філія у Бродівській громаді, Сердинська філія у Щирецькій громаді, закриють школи у с. Конів, с. Губичі, с. Передільниця, що у Добромильській громаді, школи с. Лаврів, с. Стара Ропа у Старосамбірській громаді тощо.
До слова, більшість шкіл, які закриваються, є філіями, школами першого ступеня. А причина такого кроку незмінна – мала кількість учнів.
Розкажіть ще будь ласка про оновлений предмет у школах – “Захист України”. Як і де учнів навчатимуть?
Такий предмет був завжди у школах, проте зараз, з огляду на те, що в країні війна, зміст програми дещо оновили. Упродовж двох років з обласного бюджету ми скеровували кошти на створення кабінетів “Захисту України” і Львівщина була лідером у цьому напрямку. Цього року МОН також уже запровадило таку субвенцію, тож працюємо над тим, щоб її використали наші навчальні заклади, закуповуючи необхідне обладнання і модернізовуючи кабінети.
Уже зараз учні 10-11 класів Нового Роздолу, Оброшиного та ще близько сотні шкіл області, у яких створено кабінети за попередні два роки, відповідно до обласної програми розвитку освіти, мають можливість вчитись надавати першу домедичну допомогу, відпрацьовувати все на манекенах тощо.
Деякі наші громади пішли шляхом створення окремих центрів, де все обладнання звели в одне приміщення і почергово працюють з учнями там.
Міністерство освіти і науки України анонсувало також реформу, згідно з якою шкільні предмети “Історія України” та “Всесвітня історія” будуть об’єднані в один навчальний курс. Розкажіть, про що йдеться і коли чекати змін?
Концепцію історичної освіти створили львівські науковці. Але МОН чомусь прийняло лише першу її половину, а ту частину, де є графік виконання, чомусь не взяли до уваги. Підхід до викладання історії України в контексті світової історії дуже правильний. Багато хто апелює тим, що у програмі буде забагато світової історії і поменшає української, але це не зовсім так. Учні мають бачити зв’язки. Зрештою, навіть теперішні події в Україні не є випадковими, потрібно знати, яку роль відігравали інші країни. Але потрібно бачити все в світовому контексті і розуміти, що ми частина світу. Не можна вивчати історію села без історії країни, як не можна вивчати історію країни без світового контексту. Ми маємо йти правильним шляхом і не боятись цього. Наразі об’єднаний предмет є експериментальний і підручниками “Україна і світ” користуватимуться п’ять шкіл Львівської області. Після того, як вони пройдуть апробацію, МОН зможе запропонувати їх для решти українських шкіл.
А якою є загалом ситуація із підручниками у школах? Чи всі учні будуть ними забезпечені?
Підручників у нас багато, ними будуть забезпечені практично всі учні. Проблемних класів у нас немає. Як буде надалі, сказати важко, адже вже відомо, що друкарня у Харкові, яка друкувала більшість підручників для шкіл, зазнала ушкоджень.
Можливо, ще якихось змін нам варто очікувати в шкільному житті з нового навчального року?
Ми посилено продовжуємо реформувати старшу школу і Львівщина є лідером у цьому процесі. На Львівщині уже створено 15 ліцеїв зі ста і цей процес триває. Ми вийшли на той рівень, коли знаємо не лише те, де будуть ліцеї, а й визначили їхні напрямки і спеціалізації. Найближчим часом це питання подамо на розгляд та затвердження Львівської обласної ради.
Нам бракує у школах вчителів. А все через низьку заробітну плату, яка для молодого вчителя становить 7 тисяч гривень, а для тих, хто роками працює, має різні навантаження – близько 20 тисяч гривень.
Заробітну плату вчителям обов’язково треба піднімати, навіть в умовах війни. Інакше ми втратимо багатьох. Згодом це вплине на якість освіти, а у майбутньому – на економіку, державу і її перспективи. Не дарма кажуть, що армія боронить територію України, а освіта – це та галузь, яка визначає її майбутнє. Тож маємо боротись за кожного.
Другого вересня українські школярі знову розпочнуть навчання у школах. Цього року на Львівщині за парти сяде близько 290 тисяч учнів.
Яким буде навчання у школах Львівщини на третьому році повномасштабної війни, у якому форматі вчитимуться діти та чи вистачає школам вчителів, укриттів і генераторів, в інтерв’ю Суспільному розказав директор департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олег Паска.
Скільки першокласників розпочнуть навчання у школах Львівської області?
Станом на серпень, першокласників було 23 900 учнів. Остаточні цифри будуть відомі на початку вересня.
Проте з кожним роком кількість школярів зменшується. Наприклад, через два-три роки в нас поменшає випускників дев’ятих класів, а до 2027 року падіння кількості школярів відчуємо суттєве. Серед причин – демографічна ситуація і, звісно, війна, через яку чимало родин виїхали за кордон.
Приблизно така ж ситуація в країні із вступниками, хоч Львівщина наразі тієї прогалини не відчуває. З точки зору безпекових умов у наші заклади вищої освіти намагаються вступити діти зі всієї України. Але маємо розуміти і усвідомити, що після закінчення війни буде спад.
Зі 100 тисяч студентів 40 тисяч, які вчаться в ЗВО Львівщини – це ВПО чи мешканці не Львівської області.
Що стосується ВПО у школах, то зараз у наших навчальних закладах навчається близько 8 тисяч учнів. Але ще є приблизно 60 тисяч учнів, які хоч вчаться дистанційно у своїх школах, проте мешкають на території Львівської області.
Як відбуватиметься цьогорічний навчальний процес, можливо, є школи, які працюватимуть дистанційно?
Як минулі роки, так і цьогоріч старатимемось, щоб учні у школах вчились очно або у змішаному форматі. До речі, за підсумками 2022-2023 років ми мали лідерство у відсотках за кількістю учнів, які навчались очно.
У Львівській області є кілька шкіл, які справді навчаються дистанційно. Це Українська дистанційна школа, що працює для дітей з-за кордону та окупованих територій, і навчання там проводять для близько 360 учнів.
Дистанційно, у формі екстернату, для діаспори з Португалії та Іспанії працює Львівський обласний науковий ліцей №1. А також частково дистанційно працює одна з шкіл в Сокалі.
Залежно від безпекових умов в самому навчальному закладі, педагогічні ради шкіл можуть ухвалювати рішення щодо змішаного навчання.
Зважаючи на війну та різні можливі ситуації, яка ймовірність, що діти почнуть навчатися дистанційно?
В умовах війни ми не виключаємо нічого. Але все буде індивідуально. Якщо і доведеться так працювати, то це точно не буде в такій формі, як було у 2020 році, коли почався коронавірус, і вчителі з телефонів скидали дітям завдання чи копії сторінок підручників. Дистанційне навчання зараз відбувається на вищому і якісному рівні, на різних платформах і так далі. Тим паче, що Львівщина – перша область в Україні, яка почала навчати вчителів дистанційної освіти, тож усі наші вчителі обізнані.
Як щодо екстернатної та сімейної форми навчання. Чи багато таких учнів у Львівській області?
Є чимало шкіл, де батьки для своїх дітей обирають саме такі форми навчання. Переважно — це українські сім’ї, які виїхали за кордон. Загалом на екстернатній та сімейній формі навчання є 11,5 тисяч учнів, що складає 4% від загальної кількості.
Поговорімо про канікули. Уже зараз можна почути думки, що вони будуть зміщені і взимку діти матимуть тривалі канікули.
Тривалість канікул у кожному районі, громаді, школі визначає педагогічна рада. Головне— це аби були дотримані межі законодавства і канікули тривали не менше 30 днів. Проте тривалість осінніх, зимових і весняних канікул може бути зміщена: одних може бути менше, натомість інших – більше. Очевидно, що через проблеми з енергетикою так буде і цього року: осінні і весняні канікули зменшать, а ось зимові – збільшать.
Якщо уміло підійти до проблеми та організації освітнього процесу, можна нормально провчитись. Наприклад, у школах, де є газовий, твердопаливний котел чи печі, які не потребують використання електроенергії, навіть взимку діти зможуть вчитись у світловий день, зокрема, починаючи з 10 години ранку. Необов’язково сидіти вдома.
Чи всі школи забезпечені генераторами?
Цього року наші школи однозначно краще підготовлені, ніж торік. Практично кожна школа, а це у 80-90%, має по два-три генератори. Не мають їх здебільшого невеликі початкові школи.
Звісно, потреби є, бо в деяких школах потужності генераторів могли б бути кращими, тому можна стверджувати, що для нормальної роботи усіх навчальних закладів нам потрібно ще приблизно 500 генераторів.
А яка кількість шкіл не мають укриття?
Дві школи у Львівській області взагалі не мають укриттів. Також є 272 школи, які мають укриття на першому поверсі. Відповідно до нових змін цивільного кодексу, які нещодавно вступили у силу, встановлювати укриття не першому поверсі, де працювало правило “двох стін”, тепер не можна. Усі сховища повинні бути тільки в цокольних чи підвальних приміщеннях. Відповідно, це стає проблемою для продовження навчання.
Щоб вирішити це питання, спільно з громадами шукаємо виходи, опрацьовуємо різні варіанти. Якщо цього не робити, школи будуть змушені навчатись дистанційно. Такі ж укриття, тобто на перших поверхах, має 91 садок на Львівщині. Це означає, що 42 тисячі учнів і 11 тисяч дітей дошкільного віку не зможуть очно займатись у своїх закладах освіти.
Спочатку ми запропонували їм шукати приміщення, що знаходяться поруч, укладати з ними угоди і використовувати їх як укриття. Але, за новими нормами, відстань до укриття має бути 100 метрів, хоч раніше дозволялось 500 метрів. Це ще може додати кількість “непридатних” шкіл, адже в нас були навчальні заклади, які в разі повітряної тривоги вели учнів у приміщення на відстані 300-400 метрів.
Проте, і це ще не все: якщо на початку повномасштабної війни в укритті за нормативами було відведено 0,6 метрів квадратних на одного учня, то зараз — 1,2 метрів квадратних. У разі, якщо в них проводять капітальний ремонт укриття, то взагалі — 1,5-2 метрів квадратних, а якщо нове будівництво — то цілих 3 метри квадратних. Це обурливо, адже додає проблем. А ще наштовхує школи на перехід на дистанційну чи змішану форму навчання.
Вкажіть, яка кількість шкіл у Львівській області буде відкрита з 1 вересня?
У нашій області налічується 1102 школи, 975 садків, 40 закладів фахової передвищої освіти (коледжі), 49 закладів професійно-технічної освіти (професійних ліцеїв), близько 40 закладів вищої освіти разом з науковими установами. Нараз в останніх відбувається реорганізація.
З 1 вересня 2025 року Кабмін планує не дозволяти фінансування за кошти субвенції загальноосвітніх закладів (крім закладів початкової школи), кількість учнів у яких становить менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року й тих, у яких менш як 60 осіб (відповідно до пункту 10 оновленого Порядку). Тобто, ці школи будуть або понижені у ступені, або закриті, або переформатовані у філії, або передані на фінансування місцевого бюджету. Таких шкіл на Львівщині 42. Цього року вони ще працюватимуть, але вже почались обговорення з територіальними громадами щодо їх подальшої долі. Зміни для них відбудуться вже з наступного навчального року.
Чи є школи, які цього навчального року не відкриють свої двері? Наприклад, навесні йшлось, що закрити можуть близько 50 шкіл на Львівщині?
Кількість шкіл у нас зменшується щороку: одні знижують ступінь, інші просто закриваються, бо у школах просто бракує учнів. Вони малокомплектні.
У вересні цього навчального року передбачається, що не відкриють свої двері 28 закладів загальної середньої освіти, що є на території Львівської області. Це попередні цифри, бо багато з них ще не провели в громадах сесії, тому констатувати факти зашвидко. Але поміж них є ті, хто про закриття повідомив остаточно. Наприклад, серед них Суходільська філія у Бродівській громаді, Сердинська філія у Щирецькій громаді, закриють школи у с. Конів, с. Губичі, с. Передільниця, що у Добромильській громаді, школи с. Лаврів, с. Стара Ропа у Старосамбірській громаді тощо.
До слова, більшість шкіл, які закриваються, є філіями, школами першого ступеня. А причина такого кроку незмінна – мала кількість учнів.
Розкажіть ще будь ласка про оновлений предмет у школах – “Захист України”. Як і де учнів навчатимуть?
Такий предмет був завжди у школах, проте зараз, з огляду на те, що в країні війна, зміст програми дещо оновили. Упродовж двох років з обласного бюджету ми скеровували кошти на створення кабінетів “Захисту України” і Львівщина була лідером у цьому напрямку. Цього року МОН також уже запровадило таку субвенцію, тож працюємо над тим, щоб її використали наші навчальні заклади, закуповуючи необхідне обладнання і модернізовуючи кабінети.
Уже зараз учні 10-11 класів Нового Роздолу, Оброшиного та ще близько сотні шкіл області, у яких створено кабінети за попередні два роки, відповідно до обласної програми розвитку освіти, мають можливість вчитись надавати першу домедичну допомогу, відпрацьовувати все на манекенах тощо.
Деякі наші громади пішли шляхом створення окремих центрів, де все обладнання звели в одне приміщення і почергово працюють з учнями там.
Міністерство освіти і науки України анонсувало також реформу, згідно з якою шкільні предмети “Історія України” та “Всесвітня історія” будуть об’єднані в один навчальний курс. Розкажіть, про що йдеться і коли чекати змін?
Концепцію історичної освіти створили львівські науковці. Але МОН чомусь прийняло лише першу її половину, а ту частину, де є графік виконання, чомусь не взяли до уваги. Підхід до викладання історії України в контексті світової історії дуже правильний. Багато хто апелює тим, що у програмі буде забагато світової історії і поменшає української, але це не зовсім так. Учні мають бачити зв’язки. Зрештою, навіть теперішні події в Україні не є випадковими, потрібно знати, яку роль відігравали інші країни. Але потрібно бачити все в світовому контексті і розуміти, що ми частина світу. Не можна вивчати історію села без історії країни, як не можна вивчати історію країни без світового контексту. Ми маємо йти правильним шляхом і не боятись цього. Наразі об’єднаний предмет є експериментальний і підручниками “Україна і світ” користуватимуться п’ять шкіл Львівської області. Після того, як вони пройдуть апробацію, МОН зможе запропонувати їх для решти українських шкіл.
А якою є загалом ситуація із підручниками у школах? Чи всі учні будуть ними забезпечені?
Підручників у нас багато, ними будуть забезпечені практично всі учні. Проблемних класів у нас немає. Як буде надалі, сказати важко, адже вже відомо, що друкарня у Харкові, яка друкувала більшість підручників для шкіл, зазнала ушкоджень.
Можливо, ще якихось змін нам варто очікувати в шкільному житті з нового навчального року?
Ми посилено продовжуємо реформувати старшу школу і Львівщина є лідером у цьому процесі. На Львівщині уже створено 15 ліцеїв зі ста і цей процес триває. Ми вийшли на той рівень, коли знаємо не лише те, де будуть ліцеї, а й визначили їхні напрямки і спеціалізації. Найближчим часом це питання подамо на розгляд та затвердження Львівської обласної ради.
Нам бракує у школах вчителів. А все через низьку заробітну плату, яка для молодого вчителя становить 7 тисяч гривень, а для тих, хто роками працює, має різні навантаження – близько 20 тисяч гривень.
Заробітну плату вчителям обов’язково треба піднімати, навіть в умовах війни. Інакше ми втратимо багатьох. Згодом це вплине на якість освіти, а у майбутньому – на економіку, державу і її перспективи. Не дарма кажуть, що армія боронить територію України, а освіта – це та галузь, яка визначає її майбутнє. Тож маємо боротись за кожного.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
