Акушерська травма тазу: британка позбулася болю лише через три роки після пологів

Журналістка, яка багато років висвітлювала роботу системи охорони здоров’я Англії, зіткнулася з серйозними проблемами під час власних пологів – протягом трьох років після народження дитини вона відчувала постійний біль та не могла ходити внаслідок акушерської травми тазу.

Нестерпний біль внаслідок травми

У 2019 році, коли Розі Тейлор було 32 роки, вона завагітніла. Однак під час пологів стан її здоров’я різко погіршився: вона відчула нестерпний біль.

My pelvis snapped during childbirth and nobody realised for a week https://t.co/X2RGHVyKZc

— Ганна І. (@anni4ka2022) May 22, 2024

Приблизно через 40 годин після пологів вона все ще не могла навіть сходити в туалет. Їй дали знеболювальні і виписали додому доглядати за новонародженим сином.

На момент виписки ніхто не допоміг сім’ї з транспортуванням, тому інша жінка допомогла вивезти її з лікарні на позиченому інвалідному візку, поки чоловік Розі ніс дитину. Родина залишилася сам на сам зі своїми проблемами.

Але біль не вщухав, жінка не могла самостійно рухатися та доглядати за своєю дитиною. Коли Розі звернулася до лікарні на планову перевірку, вона вже потребувала сильних знеболювальних через вражені м’язи та сильний біль у тазі. Втім медики стверджували, що після пологів це цілком нормально.

Лише після численних звернень їй зробили рентген та діагностували діастаз лобкового симфізу – рідкісну травму, яка трапляється приблизно в одному з 30 тис.випадків.

Конвеєрний підхід

Проблема полягала в системі. Королівський коледж акушерок назвав післяпологовий догляд попелюшкою акушерства. Статистика показує, що на післяпологовий догляд виділяється значно менше коштів, ніж на допологовий період і самі пологи.

Нещодавні дані також свідчать, що майже дві третини смертності відбувається саме після пологів. Британський конвеєрний підхід до того, що жінок швидко виписують з лікарні, не надаючи їм належної допомоги. Вдома вони часто залишаються без належної підтримки, що призводить до серйозних ускладнень.

Тривала реабілітація

Незважаючи на це, молода мати змогла подолати труднощі та повернутися до нормального життя після тривалого і болісного процесу реабілітації.

Витративши значні кошти на приватну фізіотерапію, вона відновила повну рухливість лише коли її синові виповнилося три роки. Тепер Розі прагне допомогти іншим жінкам уникнути такого досвіду.