«Я все одно повернуся»: український наземний робот отримав позивний загиблого захисника

Український наземний роботизований комплекс Konyk ONE отримав позивний «Кейдж» на честь загиблого військовослужбовця Миколи Сидоренка.
Ініціаторкою стала дружина захисника Юлія, яка хотіла здійснити його обіцянку — повернутися до побратимів і продовжити їм допомагати.
Як усе починалося
Історія почалася з допису Юлії Сидоренко у Threads, у якому вона звернулася до Міністерства оборони України з незвичайним проханням: назвати один із наземних роботизованих комплексів позивним її загиблого чоловіка.
«Що б не сталося, я все одно повернуся на фронт допомагати побратимам», — ці слова Микола Сидоренко з позивним «Кейдж» неодноразово говорив дружині.

Для військового допомога побратимам була особистим переконанням. Навіть після його загибелі Юлія прагнула, щоб ця обіцянка не залишилася лише спогадом.
Вона запропонувала дати позивний чоловіка наземному роботизованому комплексу — машині, яка може виконувати небезпечні завдання замість людей, доставляти боєприпаси й спорядження, перевозити вантажі та допомагати з евакуацією поранених.

Звернення помітив представник Міністерства оборони України. Ідею підтримали та запропонували долучитися до її реалізації українській інженерній компанії Trinity Robotics, яка розробляє й виготовляє наземні роботизовані комплекси.
Іменний НРК вже передали навчальному центру СБС
Компанія погодилася втілити задум. Для цього обрали наземний роботизований комплекс Konyk ONE — платформу, призначену для виконання логістичних, евакуаційних та інших завдань у складних і небезпечних умовах.
На корпусі робота встановили спеціальну гравійовану табличку, присвячену Миколі Сидоренку. Сам комплекс отримав позивний «Кейдж».

Робот уже передали навчальному центру Сил безпілотних систем Збройних Сил України. Там його використовуватимуть для підготовки військовослужбовців, які опановують керування наземними роботизованими системами.

Так комплекс із позивним загиблого захисника допомагатиме навчати інших військових. Згодом вони застосовуватимуть здобуті навички під час виконання бойових завдань.
Для розробників ця історія стала прикладом того, як військові технології можуть не лише зменшувати ризики для захисників, а й зберігати пам’ять про тих, хто віддав життя за Україну.
Микола Сидоренко обіцяв повернутися, щоб допомагати побратимам. І тепер його позивний носить робот, який готуватиме українських військових до роботи з технологіями, покликаними берегти їхні життя.
«На першому своєму виході Микола врятував життя побратиму»
«Капітан поліції Микола Сидоренко на псевдо Кейдж загинув 13 січня 2025 року поблизу міста Торецьк на Донеччині. Під час бойового завдання він зазнав смертельних вибухово-осколкових поранень унаслідок ворожого обстрілу», — пише платформа «Меморіал». Захисникові — назавжди 29 років.

Микола народився в місті Марганець Дніпропетровської області, жив у Києві. Здобув вищу юридичну освіту в Національній академії внутрішніх справ. Служив у поліції, працював у Департаменті з питань виконання кримінальних покарань. Вільний час проводив із сім’єю.
Під час широкомасштабного російського вторгнення чоловік долучився до лав Об`єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють». Воював на посаді інспектора взводу штурмового полку «Сафарі».
«Ми разом з Миколою 16 років. За цей час я точно знаю, що це найвідданіший, найвідповідальніший, найдобріший, найсміливіший, найжиттєрадісніший чоловік на світі. Ніколи й нікому не відмовляв. Завжди сміливо йшов у бій. На першому своєму виході врятував життя побратиму. На Миколу завжди можна було покластися. Нам дуже його не вистачає», — розповіла дружина захисника.
Поховали поліцейського на Берковецькому цвинтарі в Києві. Вдома на нього чекали дружина Юлія, донька Марія та син Михайло. Дітям на момент загибелі Миколи було 1 і 2 роки.
Фото надані компанією Trinity Robotics





























