«Хлопці сидять і чекають, доки ти доробиш той “Хаммер”, ти не можеш їх підвести»: «Ліс» прийшов у військо механіком, і зріс до командира взводу
Іван із позивним «Ліс» служить командиром ремонтного взводу 102-ї окремої бригади територіальної оборони.
Історію бійця бригада оприлюднила у соцмережах.
До війська він прийшов із багаторічним досвідом роботи з металом і технікою. За час служби пройшов шлях від механіка до командира. Тепер відповідає не лише за відновлення бойових машин, а й за людей, від роботи яких залежить виконання завдань підрозділу.
Іван родом із села Красна Надвірнянського району Івано-Франківської області. До мобілізації працював у різних сферах: займався художньою ковкою, встановлював сонячні панелі, ремонтував автомобілі, а згодом обслуговував важку техніку — вантажівки, маніпулятори та екскаватори.
На початку повномасштабного вторгнення він хотів долучитися до війська, однак через стан здоров’я не пройшов військово-лікарську комісію. До Сил оборони приєднався у 2024 році. У 102-й бригаді спочатку служив механіком, потім очолив ремонтне відділення, а згодом став командиром ремонтного взводу.
За словами Івана, військова служба дала змогу застосувати навички, які він здобував протягом років цивільної роботи. Особливо добре він розуміє ціну часу, коли від справності техніки залежить виконання бойового завдання.
Бували випадки, коли заради повернення машини до строю доводилося працювати безперервно кілька діб. Адже за кожною одиницею техніки стоять військові, які чекають на неї для виїзду на позиції, виконання завдань чи евакуації.
«Бували такі моменти, що два дні й дві ночі ти в гаражі, аби дотиснути. Бо хлопці сидять і чекають, доки ти доробиш той “Хаммер”. Мотивує те, що інші на тебе надіються. Ти не можеш їх підвести», — розповідає військовий.
Нині відповідальність Івана не обмежується ремонтом техніки. Як командир, він також дбає про особовий склад: умови служби, харчування, місця для відпочинку та можливість відновитися після роботи.
У ремонтному підрозділі служать люди з різним рівнем підготовки. Не всі приходять із відповідним фаховим досвідом, однак Іван переконаний: за наявності бажання необхідних навичок можна набути вже під час служби.
«Не всі приходять у ремонтну роту спеціалістами. Але якщо в людини є бажання, то за кілька місяців вона може стати хорошим фахівцем. Головне — бажання вчитися, запитувати, якщо чогось не розумієш, і не боятися роботи», — пояснює командир.
Для Івана 102-га бригада — значно більше, ніж місце служби. Разом із ним тут служить батько, до Сил оборони долучився і чоловік його сестри. У війську також чимало земляків із рідного села. Деякі з них віддали життя за Україну.
Це додає службі особливого значення. Поруч із Іваном — рідні, друзі та побратими, а вдома на нього чекають дружина й діти. Усвідомлення відповідальності перед ними та всіма, хто залежить від роботи ремонтного підрозділу, мотивує виконувати свої обов’язки якнайкраще.
Тим, хто вагається щодо вступу до війська, «Ліс» радить не зводити військову службу лише до автомата й окопів. Армія потребує фахівців різних напрямів, а цивільний досвід може стати важливою перевагою.
«Не вмієш воювати — допоможи в тому, що вмієш. Тут є що робити: і техніку ремонтувати, і на складі працювати, і за комп’ютером. Кожен знайде своє місце. Людей не вистачає, потрібні і робочі руки, і розум», — переконаний Іван.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
