У Львові готують до протезування воїна, що втратив ногу, закривши собою побратимів

Позаду у 32-річного Костянтина 7 лікарень і понад 15 операцій. Нині він відновлюється у Львові – в Національному реабілітаційному Центрі Незламні.

Його протез уже готовий і найближчим часом захисник буде вчитися на ньому ходити. А поки щодня наполегливо тренується.

Костянтин Пастухов з Харкова. До війни працював машиністом на залізниці. У листопаді 2022 року пішов до військкомату і доєднався до танкової бригади. Очолив взвод стрільців.

7 січня 2023 року – у розпал боїв за Соледар – отримав важке поранення.

Там українським військовим протистояли вагнерівці. Вони нещадно “крили” вогнем позиції наших захисників. Артилерійські та мінометні обстріли не вщухали ні на хвилину. Так тривало два дні.

– Я мав перебігти з однієї позиції на іншу, де на мене чекали хлопці, аби замінити радіостанції. Не було ні свисту, нічого, лише вибух, – згадує боєць.

Мінометний снаряд влучив під ноги. Взводний упав прямо на хлопців і закрив їх від уламків.

Згадує, що на 10 секунд випав з реальності. Прийшов до тями і зрозумів, що тіла не відчуває, не може поворухнутися.

Через масовані обстріли впродовж 40 хвилин побратими не могли вийти з окопів, щоб затягнути Костю до бліндажа та надати йому першу допомогу.

– У той момент я навіть болю не відчував. Лише благав Бога, аби вижити і повернутися до свого п’ятирічного сина, – каже боєць.

Коли артобстріл ненадовго вщух, Пастухова в спальному мішку хутко понесли до точки евакуації. Дорогою довелося відстрілюватися від російських штурмовиків.

Попри втрату кінцівки, захисник ні краплі не шкодує про своє рішення добровільно стати на захист України. Бо певен – саме батьки мають вибороти право для своїх дітей спокійно жити у вільній країні.

Костя мріє пройтися, взявши за руку сина. Саме пройтися, вставши з інвалідного візка.

Джерело і фото: Перше медичне об’єднання Львова