Жінка — це не «берегиня», жінка — це героїня

У світі 8 березня відзначають Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир. Головною складовою  цього дня є виокремлення права жінок і привернення уваги до важливих питань, як-от: гендерна рівність, сексизм, насильство щодо жінок та репродуктивні права.

За часів радянського союзу і, будемо відвертими, до недавнього часу в Україні, цей березневий день, що мав би всім нам нагадувати про боротьбу жіноцтва за свої права, про досягнення чарівної половини людства  у культурних, політичних, соціально-економічних сферах, перетворювався  у свято тюльпанів, жіночої краси і шампанського (куди ж без нього?).

Зазначимо, що днями  Міністерство цифрової трансформації спільно з Міністерством культури та інформаційної політики провели опитування в «Дії»: чи залишати 8 березня офіційним вихідним. В опитуванні щодо 8 березня  взяли участь понад 2,1 млн українців. Голосування стало наймасовішим. Отже, понад 1,3 мільйона українців  проголосували за те, щоб залишити 8 березня вихідним. За те, щоб зробити його робочим днем, — понад 703 тисячі. Не визначилися — понад 110 тисяч. Ці результати  Верховна Рада України має врахувати, коли розглядатиме відповідний законопроєкт.

Втім, дискусія, чи варто 8 березня залишати вихідним днем, не настільки важлива, як те, якими сенсами буде наповнена ця дата. Йдеться про фундаментальні речі — від прав на власність, працю та освіту до прав на вільний вибір професії, зокрема військової.

 Нагадаємо, що восени 2018 року законодавчо жінкам і чоловікам надано рівні можливості проходження військової служби, навчання у військових закладах освіти різних ступенів. Це означає не лише рівний доступ до посад і військових звань, а й однаковий обсяг відповідальності під час виконання обов’язків військової служби. Зміни стали апогеєм багаторічної боротьби за права жінок як рівних чоловікам у секторі безпеки та оборони.

Десятий рік українські жінки в умовах війни не лише виховують і навчають дітей, лікують і рятують життя, займаються наукою, розвивають національне  мистецтво, встановлюють спортивні рекорди, а й на рівні з чоловіками  боронять Батьківщину. 

Не припиняється потік подачі документів від дівчат-абітурієнток до вищих військових навчальних закладів. Нині для них немає обмежень зі спеціальностей. На вступних випробуваннях різниця з хлопцями тільки в нормативах з фізичної підготовки.  Якщо дівчина виявить бажання  бути водолазом або спецпризначенкою, вона може це зробити, підтвердивши відповідний рівень фізичної  й професійної підготовки. І в цьому полягає рівність — мати право вибору та можливість його реалізувати незалежно від того, чоловік ти чи жінка. Також з урахуванням практики провідних країн змінюються підходи у військових ВНЗ з інтегрування гендерного компоненту у навчальні програми. 

Якось у Національній академії сухопутних військ мав нагоду поспілкуватися з дівчатами-курсантками, які навчаються за програмою військових фахівців командної ланки механізованих військ — командирів взводів. Мова зайшла не лише про навчання, а й майбутню службу в умовах війни.  Спеціально спровокував  дівчат  твердженням, що для них це серйозний виклик і, мабуть, у командирів-жінок мають бути якісь особливі відмінності в методах управління, прийнятті рішень.

— Ніяких особливостей не має і не може бути, — відповіла, як відрізала, курсантка  Тетяна. — Насамперед, командир має свої обов’язки і права. Якщо буде якась корекція на стать, якщо до офіцера-жінки будуть якісь послаблення, то це вже не армія. Мене інколи навіть дратує, коли говорять про військову жінку в контексті страждань та жертв.

Ось такого приємного ляпаса отримав за свою «провокацію».

Нині  в українській армії  служать понад 50 тисяч жінок, майже 38 тисяч є військовими, а 13 тисяч працюють на цивільних посадах. Безпосередньо на передовій при цьому перебувають приблизно 5 тисяч захисниць, серед них є й офіцери. Українські жінки воюють на посадах снайперів, танкістів, командирів батарей, взводів та відділень безпілотної авіації тощо.

Недарма кажуть, що на бойових посадах жінки часто більш психологічно стійкі за чоловіків  завдяки гормону естрогену, який блокує негативний вплив стресу на мозок. До того ж вони більш емпатичні й чуйні, коли йдеться про відносини в колективі та підтримку побратимів. Сьогодні ми маємо справу з українським феноменом, коли  жінка вже не «берегиня»,  вона  —  героїня.

Наразі у Збройних Силах України жінки становлять близько 22%, це один із найбільших показників серед країн Європи.