Переломи стегна, тазу, коліна: у Львові відновлюють 36-річного воїна, що був тренером до війни
У Львові, в Національному реабілітаційному Центрі Unbroken майже рік проходить реабілітацію 36-річний Андрій Тарасов з Миколаєва.
Унаслідок влучання одразу двох ворожих ракет у нашу позицію морпіх з позивним Панда отримав важкі поранення – переломи стегна, тазової кістки та надколінка, втратив багато крові.
Кілька місяців провів у реанімації
Спершу Панду рятували у Херсоні, потім в Одесі та Києві. Кілька місяців він пробув у реанімації та переніс чимало операцій.
У травні 2024-го захисника, який все ще був лежачим і не говорив, скерували до Львова – у Центр Unbroken.
Львівські ортопеди-травматологи взялися за порятунок правої ноги захисника, яка була у критичному стані.
Андрій переніс у Львові 10 операцій. Серед найскладніших: відкриті репозиції, тобто зіставлення фрагментів кістки, надколінка та стегна з внутрішньою фіксацією за допомогою пластини.
Ще – аутопластика тазової кістки та пластика ахіллового сухожилля.
Після занять з нейропсихологами нарешті заговорив
Паралельно весь цей час із пацієнтом працювали спеціалісти з реабілітації.
Саме після занять з нейропсихологами та логопедами Центру Андрій нарешті заговорив.
– Це було таке щастя. Пам’ятаю кожну мить – спочатку відкрилося одне око, потім друге, почав реагувати на звуки, похитувати головою і ось вимовив перше слово, – згадує дружина Тетяна.
До великої війни Андрій Тарасов навчав дітей карате у власному спортивному клубі “Панда”. Саме такий позивний і взяв собі дитячий тренер.
У перші ж дні повномасштабного вторгнення каратист приєднався до миколаївських морпіхів з 36-ї бригади. Разом з побратимами брав участь в обороні Донеччини, Запоріжжя та Херсонщини, де і потрапив під потужний обстріл.
– Торік у лютому по наших позиціях влучили ракети: спочатку одна, а потім одразу і друга. Багато моїх побратимів загинули, мені ж пощастило вижити дивом, – згадує Андрій.
Мріє повернутися до тренерської роботи
Нині Андрій Тарасов уже повністю відновив мовлення. Він щодня займається з фізичними та ерготерапевтами, потроху ходить та наразі вчиться долати сходи.
Попереду в нього ще низка оперативних втручань та тривала реабілітація.
Понад усе чоловік мріє повернутися до рідного міста, де на нього чекають двоє синів. І, звісно, продовжити улюблену – знову тренувати дітей.
Джерело і фото: Unbroken Україна
Джерело ФАКТИ. ICTV
2025-02-12 12:12:00
