У Польщі пропонують карати за заперечення «злочинів українських формувань» на Волині

У Польщі опозиційна партія «Право і справедливість» внесла до Сейму законопроєкт, який має на меті полегшити кримінальне переслідування за заперечення злочинів проти поляків на Волині. Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на Niezalezna.pl.

Депутати «Права і справедливості» внесли до Сейму проєкт закону про внесення змін до Закону про Інститут національної пам’яті – Комісію з переслідування злочинів проти польського народу та Кримінального кодексу.

Проєкт пропонує уточнити перелік злочинів, які розслідує Інститут національної пам’яті – Комісія з переслідування злочинів проти польського народу.

У відповідне законодавство хочуть додати фразу «злочини членів і колабораціоністів Організації українських націоналістів фракції Бандери (ОУН-Б) та Української повстанської армії (УПА), а також інших українських формувань, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом».

Закон також визначить конкретні організації, які стояли за Волинською трагедією.

«Метою пропонованої поправки є запобігання поширенню брехні про злочини геноциду на Волині… а також припинення героїзації ідеології Організації українських націоналістів бандерівської фракції (ОУН-Б) та Української повстанської армії (УПА)»,– йдеться в обґрунтуванні.

На думку авторів проєкту, одразу після Другої світової війни «почалося створення неправдивої інтерпретації подій, знищення і фальсифікація доказів, заперечення, приховування і замовчування злочинів, а також висування виправдань для них».

«Сьогоднішня Україна продовжує проводити історичну політику, яка заперечує факт і, зокрема, масштаби геноциду, вчиненого ОУН-Б та Українською повстанською армією.

У Польщі її дотримуються як представники найвищої української влади, так і окремі громадяни України або громадяни Польщі українського походження, які іноді публічно виступають у Польщі з промовами та співають пісні, прославляючи злочинців ОУН(Б) та Української повстанської армії, зокрема Степана Бандеру», – стверджують автори ініціативи, пригадуючи заяви тодішнього глави МЗС України Дмитра Кулеби, які викликали обурення в Польщі.

За їх словами, це тим більш кричуще, якщо врахувати, що з 24 лютого 2022 року Польща і поляки надали і надають Україні та українцям величезну військову, матеріальну та гуманітарну допомогу на кілька десятків мільярдів злотих.

Раніше Львівський портал повідомляв, що український інститут національної пам’яті планує включити роботи з пошуку та ексгумації останків поляків у Рівненській області у 2025 році, зважаючи на відповідні запити з боку громадян Польщі.

Зокрема, у липні 2023 року Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати «визнання провини і вшанування пам’яті жертв».

Перед цим президент Володимир Зеленський і президент Польщі Анджей Дуда відвідали Луцьк для спільного вшанування жертв Волинської трагедії.

Втім вже влітку цьогоріч міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що «без вирішення “Волинського питання” не буде вступу України до Європейського Союзу». Проте невдовзі президент Польщі Анджей Дуда публічно заперечив ці слова.

Про ексгумацію жертв Волинської трагедії глава польського МЗС збирався говорити у Києві під час свого вересневого візиту.

Загалом реальну історію Волинської трагедії український та польський народи бачать кардинально по-різному. У Польщі її називають «різаниною» і вважають геноцидом поляків в Україні, що був ініційований на найвищому рівні українських ОУН та УПА. Що насправді сталося між поляками та українцями, розповідаємо тут.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.