Tvorchi про Євробачення 2023: Хочемо, щоб усі чули про Україну і допомагали у боротьбі проти зла

Дует Tvorchi з піснею Heart of Steel представлятиме Україну на Євробаченні 2023 у Ліверпулі. Гурт був заснований п’ять років тому саунд-продюсером Андрієм Гуцуляком і вокалістом Джеффрі Кенні. Обидва артисти, якби не музика, стали б фармацевтами – і Джеффрі, і Андрій навчалися у Тернопільському медуніверситеті.

Факти ICTV поспілкувалися з представниками України на Євробаченні 2023 і почули цікаву історію їхнього знайомства. Яким був шлях до успіху Tvorchi і як триває підготовка до музичного конкурсу, читайте в інтерв’ю.

– Вітаю вас із перемогою у Національному відборі на Євробачення 2023. Як вважаєте, у чому секрет вашого успіху?

Джеффрі Кенні: Ми написали пісню з важливим меседжем. Heart of Steel показує емоції, які всім нам зараз близькі. На написання композиції нас надихнули події, що відбувалися навесні на Азовсталі в Маріуполі. Просто хочеться ще раз нагадати про страшну війну, яка триває в Україні, Європі та світові. А ще – ми набралися досвіду, після попередньої участі в конкурсі у 2020 році. Ми дуже відповідально і наполегливо працювали над нашим номером. Ми дуже вдячні всім, хто нас підтримав і дав можливість представляти Україну на світовій арені.

Андрій: Я з усім погоджуюся. Секрет простий – ми робили все щиро, і кожен член команди – професіонал, і ми зробили все по максимуму.

– А важко було перемогти? Суперники ж були сильні.

Андрій: Перш за все ми не очікували на перемогу і не планували перемоги. Найголовніше – ми хотіли гідно і гарно виступити. Для нас важливо, щоб все, що ми підготували, показати на сцені. Тому що над цим справді працювала велика команда професіоналів. Ми справді вдячні людям, які проголосували за нас. Ми це дуже цінуємо. Такий результат  показав, що все, що ми робили – людям відгукнулося, і вони вибрали нас представляти Україну.

– Чому саме цю пісню обрали? Чи, можливо, були й інші варіанти?

Андрій: Ми насправді мали дві пісні, з якими могли виступати. Це Heart of Steel і Broken Heart. Але ми обрали першу, бо в цій пісні є емоції, є меседж той, який ми хотіли донести до світу. Це про незламних людей, про всіх українців, які всі ці місяці боряться за свою волю, і ми хочемо сказати Європі: “Ставайте такі, як ми! Давайте єднатися проти зла, заради миру завтра!”

– Як нині триває підготовка до Євробачення 2023? Чим займаєтеся на цьому етапі?

Андрій: На цьому етапі ми робимо все для того, щоб у Ліверпулі зробити кращими костюми, пісню, кращий номер і взагалі – все підняти на рівень вище. Ми візьмемо основу, ту, яка в нас є, і зробимо її краще, щоб здивувати глядачів у Європі й виступити максимально професіонально і гідно. Деталі ми не можемо розкривати, бо має бути завжди ефект на сцені. Бо якщо ми будемо розказувати, тоді важко буде здивувати глядача.

– Як оцінюєте свої шанси на  пісенному конкурсі?

Андрій: Насправді, ми не замислюємося над шансами, адже для нас насамперед важливо гідно представити Україну. Насамперед, щоб всі чули про Україну і допомагали у боротьбі  проти зла.

– Чи є для вас хтось із переможців пісенного конкурсу Євробачення взірцем, на якого слід рівнятися?

Андрій: Кожен артист надихає по-своєму. Можна захоплюватися ним, але завжди потрібно бути собою і ставати кращою версією себе завтра. Бо кожен, хто бере участь у Євробаченні, є унікальним. Та ж Вєрка Сердючка по-своєму, Джамала – по-своєму. Нам дуже сподобався також Дункан Лоуренс, який представляв Нідерланди, з піснею Arcade, з попереднього року Сем Райдер із піснею Space Man.

Фото: Tvorchi

– А навіщо вам взагалі Євробачення? Чому ви вирішили взагалі взяти участь у цьому  конкурсі?

Джеффрі Кенні: Як ми вже казали – у нас є важливе повідомлення, яке ми записали у пісні. Ми хочемо  наголосити на тому, чого ми хочемо. А ми хочемо, щоб українці жили у мирі, ними захоплювалися і продовжували допомагати. Виступ на Євробаченні – це ще одна можливість донести Європі й світу те, які сильні й незламні українці зі сталевими серцями.

– Чи плануєте тур європейськими містами? Коли саме і де плануєте виступати?

Андрій: Ми плануємо тури Європою. Не знаємо поки що, коли саме і які будуть міста, але це все у планах, і ми про це говоримо. До Євробачення ми також об’їздили всю Європу і в Англії були з благодійними концертами. Ми збирали гроші на підтримку України.

Переглянути цей допис в Instagram

– Знаю, що у вас цікава і незвична історія знайомства. Як ви взагалі познайомилися?

Андрій: Ми познайомилися на вулиці. Я йшов по своїх справах, а Джеффрі по своїх. Я його побачив, підійшов і хлопнув ззаду по плечу, і кажу: “Привіт, мене звати Андрій, давай знайомитися. Мені цікаво виправити свої знання з англійської, і можливо, я тобі чимось допоможу з українською”.  І з того моменту ми почали дружити. Так відбулося наше знайомство. Просто на вулиці. Це я так єдиний раз у житті познайомився з людиною. Це було спонтанне рішення. Не знаю, чим я тоді керувався. Однак, я радий цьому. Бо нас об’єднує багато приємних спогадів. Це чудова людина, з якою можна поговорити на різні теми, пожартувати і посміятися.

Джеффрі: Моєю реакцією, коли Андрій хлопнув мене по плечу, було здивування. Це виглядало дуже дивно. Я був у шоці. Утім, це був класний досвід.

– Джеффрі, ви родом з Нігерії. З початком повномасштабної війни  чому не виїхали з України? Що вам кажуть ваші рідні?

Джеффрі: Мої рідні, звісно, переживали за мене. На початку  повномасштабного вторгнення Росії в Україну я поїхав до Нігерії ненадовго, щоб заспокоїти маму. Після того я повернувся в Україну, бо тут мій другий дім, де знаходяться мої близькі, команда, тут моє життя. Ми з мамою постійно на зв’язку.

– Джеффрі, ви живете в Україні з 2013 року. Як адаптувалися? Що було найскладнішим?

Джеффрі: Я приїхав у 2013-му вчитися до Тернополя на фармацевта. Якраз зустріч з Андрієм допомогла мені адаптуватися краще. Ми почали вчити один одного мові. Андрій мене навчав української, а я його англійської. Він розказував мені про культуру та особливості країни. Я полюбив українську кухню, спробував сало, вареники і зараз вже сам готую борщ. Щодо того, чи було складно? Лише перший місяць.

Андрій: А мене Джеффрі також познайомив із нігерійською кухнею. Вона дуже смачна. Мені дуже сподобалась. Особливо рис у різних інтерпретаціях. Також риба, картопля і м’ясо. Я в захваті.

– Чи займалися ви музикою до Tvorchi? Якось розвивали свою кар’єру самостійно?

Андрій: Я займаюся музикою більше 10 років і почав займатися в 2011 році. Натрапив на музичну програму. Стало цікаво, і просто розвивав свої навички і здібності. Я навчався і паралельно мав таке хобі музичне, яким я захоплювався. Іноді цілими ночами не спав. Бо вдень вчився, а вночі робив музику. Пробував різні експерименти, і ось так все вийшло.

Джеффрі: А я ще у школі почав займатися музикою. Вчився у хорі та був диригентом шість років. Я вчився грати на різних музичних інструментах – флейті, барабанах, гітарі. Я і зараз продовжую вчитися. У мене вдома є клавіші, на яких я вчуся грати.

Фото: Tvorchi

– Хто пише тексти пісень?

Андрій: Усі тексти пісень пише Джеффрі, а я пишу музику. Ми почали робити музику після півторарічного спілкування. Якось ми сиділи в мене вдома на кухні, і я приготував пасту, ми пили пиво і спілкувалися. Я приніс ноутбук, де написав нові інструментали, і дав послухати Джеффрі, бо була цікава його думка. Він почав щось наспівувати, і так народилася наша перша пісня. І відтоді ми так і працюємо у такому тандемі.

– Чи є якісь у вас забобони чи ритуали перед виступом?

Андрій: Є у нас кілька таких справ, які ми робимо. Іноді умовно б’ємося, просто заряджаємо один одного. Трішки робимо голосових вправ, нетрадиційних для вокалістів, щоб зарядитися енергетично. Іноді можемо зробити такий прикол типу “дай п’ять” – і не дати (сміється). Це завжди працює. Потрібно тримати хороший настрій, і щоб було комфортно у гримерці. Від позитивного налаштування багато що залежить, успіх у тому числі.

Дует Tvorchi з піснею Heart of Steel представлятиме Україну на Євробаченні 2023 у Ліверпулі. Гурт був заснований п’ять років тому саунд-продюсером Андрієм Гуцуляком і вокалістом Джеффрі Кенні. Обидва артисти, якби не музика, стали б фармацевтами – і Джеффрі, і Андрій навчалися у Тернопільському медуніверситеті.

Факти ICTV поспілкувалися з представниками України на Євробаченні 2023 і почули цікаву історію їхнього знайомства. Яким був шлях до успіху Tvorchi і як триває підготовка до музичного конкурсу, читайте в інтерв’ю.

– Вітаю вас із перемогою у Національному відборі на Євробачення 2023. Як вважаєте, у чому секрет вашого успіху?

Джеффрі Кенні: Ми написали пісню з важливим меседжем. Heart of Steel показує емоції, які всім нам зараз близькі. На написання композиції нас надихнули події, що відбувалися навесні на Азовсталі в Маріуполі. Просто хочеться ще раз нагадати про страшну війну, яка триває в Україні, Європі та світові. А ще – ми набралися досвіду, після попередньої участі в конкурсі у 2020 році. Ми дуже відповідально і наполегливо працювали над нашим номером. Ми дуже вдячні всім, хто нас підтримав і дав можливість представляти Україну на світовій арені.

Андрій: Я з усім погоджуюся. Секрет простий – ми робили все щиро, і кожен член команди – професіонал, і ми зробили все по максимуму.

– А важко було перемогти? Суперники ж були сильні.

Андрій: Перш за все ми не очікували на перемогу і не планували перемоги. Найголовніше – ми хотіли гідно і гарно виступити. Для нас важливо, щоб все, що ми підготували, показати на сцені. Тому що над цим справді працювала велика команда професіоналів. Ми справді вдячні людям, які проголосували за нас. Ми це дуже цінуємо. Такий результат  показав, що все, що ми робили – людям відгукнулося, і вони вибрали нас представляти Україну.

– Чому саме цю пісню обрали? Чи, можливо, були й інші варіанти?

Андрій: Ми насправді мали дві пісні, з якими могли виступати. Це Heart of Steel і Broken Heart. Але ми обрали першу, бо в цій пісні є емоції, є меседж той, який ми хотіли донести до світу. Це про незламних людей, про всіх українців, які всі ці місяці боряться за свою волю, і ми хочемо сказати Європі: “Ставайте такі, як ми! Давайте єднатися проти зла, заради миру завтра!”

– Як нині триває підготовка до Євробачення 2023? Чим займаєтеся на цьому етапі?

Андрій: На цьому етапі ми робимо все для того, щоб у Ліверпулі зробити кращими костюми, пісню, кращий номер і взагалі – все підняти на рівень вище. Ми візьмемо основу, ту, яка в нас є, і зробимо її краще, щоб здивувати глядачів у Європі й виступити максимально професіонально і гідно. Деталі ми не можемо розкривати, бо має бути завжди ефект на сцені. Бо якщо ми будемо розказувати, тоді важко буде здивувати глядача.

– Як оцінюєте свої шанси на  пісенному конкурсі?

Андрій: Насправді, ми не замислюємося над шансами, адже для нас насамперед важливо гідно представити Україну. Насамперед, щоб всі чули про Україну і допомагали у боротьбі  проти зла.

– Чи є для вас хтось із переможців пісенного конкурсу Євробачення взірцем, на якого слід рівнятися?

Андрій: Кожен артист надихає по-своєму. Можна захоплюватися ним, але завжди потрібно бути собою і ставати кращою версією себе завтра. Бо кожен, хто бере участь у Євробаченні, є унікальним. Та ж Вєрка Сердючка по-своєму, Джамала – по-своєму. Нам дуже сподобався також Дункан Лоуренс, який представляв Нідерланди, з піснею Arcade, з попереднього року Сем Райдер із піснею Space Man.

Фото: Tvorchi

– А навіщо вам взагалі Євробачення? Чому ви вирішили взагалі взяти участь у цьому  конкурсі?

Джеффрі Кенні: Як ми вже казали – у нас є важливе повідомлення, яке ми записали у пісні. Ми хочемо  наголосити на тому, чого ми хочемо. А ми хочемо, щоб українці жили у мирі, ними захоплювалися і продовжували допомагати. Виступ на Євробаченні – це ще одна можливість донести Європі й світу те, які сильні й незламні українці зі сталевими серцями.

– Чи плануєте тур європейськими містами? Коли саме і де плануєте виступати?

Андрій: Ми плануємо тури Європою. Не знаємо поки що, коли саме і які будуть міста, але це все у планах, і ми про це говоримо. До Євробачення ми також об’їздили всю Європу і в Англії були з благодійними концертами. Ми збирали гроші на підтримку України.

Переглянути цей допис в Instagram

– Знаю, що у вас цікава і незвична історія знайомства. Як ви взагалі познайомилися?

Андрій: Ми познайомилися на вулиці. Я йшов по своїх справах, а Джеффрі по своїх. Я його побачив, підійшов і хлопнув ззаду по плечу, і кажу: “Привіт, мене звати Андрій, давай знайомитися. Мені цікаво виправити свої знання з англійської, і можливо, я тобі чимось допоможу з українською”.  І з того моменту ми почали дружити. Так відбулося наше знайомство. Просто на вулиці. Це я так єдиний раз у житті познайомився з людиною. Це було спонтанне рішення. Не знаю, чим я тоді керувався. Однак, я радий цьому. Бо нас об’єднує багато приємних спогадів. Це чудова людина, з якою можна поговорити на різні теми, пожартувати і посміятися.

Джеффрі: Моєю реакцією, коли Андрій хлопнув мене по плечу, було здивування. Це виглядало дуже дивно. Я був у шоці. Утім, це був класний досвід.

– Джеффрі, ви родом з Нігерії. З початком повномасштабної війни  чому не виїхали з України? Що вам кажуть ваші рідні?

Джеффрі: Мої рідні, звісно, переживали за мене. На початку  повномасштабного вторгнення Росії в Україну я поїхав до Нігерії ненадовго, щоб заспокоїти маму. Після того я повернувся в Україну, бо тут мій другий дім, де знаходяться мої близькі, команда, тут моє життя. Ми з мамою постійно на зв’язку.

– Джеффрі, ви живете в Україні з 2013 року. Як адаптувалися? Що було найскладнішим?

Джеффрі: Я приїхав у 2013-му вчитися до Тернополя на фармацевта. Якраз зустріч з Андрієм допомогла мені адаптуватися краще. Ми почали вчити один одного мові. Андрій мене навчав української, а я його англійської. Він розказував мені про культуру та особливості країни. Я полюбив українську кухню, спробував сало, вареники і зараз вже сам готую борщ. Щодо того, чи було складно? Лише перший місяць.

Андрій: А мене Джеффрі також познайомив із нігерійською кухнею. Вона дуже смачна. Мені дуже сподобалась. Особливо рис у різних інтерпретаціях. Також риба, картопля і м’ясо. Я в захваті.

– Чи займалися ви музикою до Tvorchi? Якось розвивали свою кар’єру самостійно?

Андрій: Я займаюся музикою більше 10 років і почав займатися в 2011 році. Натрапив на музичну програму. Стало цікаво, і просто розвивав свої навички і здібності. Я навчався і паралельно мав таке хобі музичне, яким я захоплювався. Іноді цілими ночами не спав. Бо вдень вчився, а вночі робив музику. Пробував різні експерименти, і ось так все вийшло.

Джеффрі: А я ще у школі почав займатися музикою. Вчився у хорі та був диригентом шість років. Я вчився грати на різних музичних інструментах – флейті, барабанах, гітарі. Я і зараз продовжую вчитися. У мене вдома є клавіші, на яких я вчуся грати.

Фото: Tvorchi

– Хто пише тексти пісень?

Андрій: Усі тексти пісень пише Джеффрі, а я пишу музику. Ми почали робити музику після півторарічного спілкування. Якось ми сиділи в мене вдома на кухні, і я приготував пасту, ми пили пиво і спілкувалися. Я приніс ноутбук, де написав нові інструментали, і дав послухати Джеффрі, бо була цікава його думка. Він почав щось наспівувати, і так народилася наша перша пісня. І відтоді ми так і працюємо у такому тандемі.

– Чи є якісь у вас забобони чи ритуали перед виступом?

Андрій: Є у нас кілька таких справ, які ми робимо. Іноді умовно б’ємося, просто заряджаємо один одного. Трішки робимо голосових вправ, нетрадиційних для вокалістів, щоб зарядитися енергетично. Іноді можемо зробити такий прикол типу “дай п’ять” – і не дати (сміється). Це завжди працює. Потрібно тримати хороший настрій, і щоб було комфортно у гримерці. Від позитивного налаштування багато що залежить, успіх у тому числі.