Сучасна академічна музика та саунд-перформанси в іменах — 11 українських композиторів, чиї концерти не варто пропускати

Ці композитори і саунд-артисти створюють музику, що вражає своєю різноманітністю та глибиною емоцій. А їхні звукові інсталяції, музичні перформанси й композиції, створені за допомогою голосу та звуків, звучать на різних академічних і андеграундних майданчиках в Україні та світі.

Пропонуємо відкрити для себе українських композиторів, які створюють сучасну академічну та експериментальну музику.

Олексій Шмурак

Олексій Шмурак — український композитор і саунд-артист, який отримав вищу музичну освіту в Національній музичній академії України ім. Чайковського, де спеціалізувався на композиторському мистецтві.

Шмурак має багатий музичний доробок і працює в різних жанрах, включно з класичною та сучасною класичною музикою, експериментальною музикою і мультимедійними перформансами. Він активно досліджує такі теми, як жанрові кордони, ностальгія, деконструкція та прогалина у концентрації.

У своїх виступах Олексій Шмурак використовує різноманітні музичні інструменти (серед іншого духові, ударні та електроніку), створюючи унікальний звуковий ландшафт. Він також активно взаємодіє з митцями різних медіа і створює виставкові роботи.

З 2014 року Шмурак активно співпрацює з музичним ансамблем імпровізаційної музики “Ухо”. Композитор також активно створює музику для виставок сучасного мистецтва, зокрема для проєкту “Співіснування з темрявою” в “Мистецькому арсеналі” він створив композицію “Нетскейп”. У ній використано записи звуків із заставок старих телевізійних реклам і звук голосування у Верховній Раді України.

Олексій Шмурак описує свій музичний стиль як “сюрреалістичний сентименталізм”, що відзначається експериментами зі звуками та відчуттями. Він також активно займається освітніми проєктами і публікує матеріали про музику, мистецтво і мислення.

За останні роки він відчув серйозний вплив різних музичних напрямів, таких як джаз, імпровізація та електронна музика, що збагатило його творчий підхід і розширило музичний горизонт. Олексій в одному з інтерв’ю зазначив, що на його творчість “вплинули інші дискурси: філософський, психологічний, хореографічний, театральний, візуального мистецтва тощо”.

Максим Коломієць

Максим Коломієць. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Максим Коломієць є українським композитором і гобоїстом, відомим своєю творчістю в царині сучасної музики. Він здобув вищу музичну освіту, закінчивши Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені Миколи Лисенка, Національну музичну академію України та Вищу школу музики й танцю в Кельні.

Коломієць є автором двох опер, оркестрової й ансамблевої музики для різного складу, творів для хору, інструментів соло, електронної музики та музики для театральних вистав. Його творчість вирізняється великою різноманітністю та експериментами у звучанні.

У 2007 році спільно з композитором і піаністом Олексієм Шмураком Коломієць заснував ансамбль сучасної музики Ensemble Nostri Temporis, а у 2014 році створив ансамбль барокової музики Luna Ensemble. Він також виступає як соліст-гобоїст ансамблю сучасної музики “Ухо” (Київ).

Максим Коломієць — лауреат різних конкурсів та фестивалів, включно з Gradus ad Parnassum (Київ, 2000), Форумом творчої молоді (Київ, 2007) та Vareler Komponistenpreis (Ольденбург, Німеччина, 2015).

Він є важливим представником “західного” напряму української сучасної музики, який поєднує традиційні та сучасні музичні течії. Відомий своїми сміливими експериментами і авангардним підходом до композиції.

Творчість Максима Коломійця об’єднує різні мистецькі напрями та взаємодіє з візуальним мистецтвом, просторовим мистецтвом, літературою та сценічним мистецтвом.

Остап Мануляк

Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Остап Мануляк – композитор, музиколог, аранжувальник та виконавець. Він народився у Львові та навчався в музичній школі-інтернаті ім. Соломії Крушельницької, а також на кафедрі композиції Львівської державної музичної академії ім. Миколи Лисенка. Пізніше стажувався в Краківській музичній академії.

Твори Остапа Мануляка виконували на різних музичних заходах, включно з Міжнародним фестивалем сучасної музики “Контрасти”. Він також активно працює у галузі електронної, медитативної та фанк-джаз-рок-музики.

Мануляк є співзасновником та куратором Фестивалю аудіовізуального мистецтва “ТЕТРАМАТИКА” та Фестивалю електроакустичної музики VOX ELECTRONICA. Він також бере участь у лекціях, конференціях та інших подіях, що сприяють розвитку музичного мистецтва в Україні. Митець отримав престижні нагороди, як-от Премія імені Левка Ревуцького, Премія імені Миколи Леонтовича та Премія імені Станіслава Людкевича в галузі композиції.

З 2021 року Мануляк викладає на кафедрі авторської музики і популярних напрямів Львівської національної академії мистецтв, ділиться своїми знаннями та досвідом із музикантами наступних поколінь.

Ігор Завгородній

Ігор Завгородній. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Ігор Завгородній — це музикант і композитор з різноманітним музичним доробком.

Завгородній є випускником Львівської спеціалізованої музичної школи імені Соломії Крушельницької, де він вивчав скрипку у класі О. Цапа. Після цього продовжив свою освіту в Національній музичній академії України імені Петра Чайковського, де вивчав скрипку у класах професорів Богодара Которовича і Тараса Яропуда. Закінчивши навчання, він також пройшов асистентуру-стажування на кафедрі скрипки НМАУ в класі Анатолія Баженова. Крім того, він має досвід навчання в Міжнародній літній академії музики в Бойгені та Міжнародній літній академії камерної музики в Нижній Саксонії.

Ігор Завгородній — видатний скрипаль і альтистом, який гастролював в різних країнах: Австрії, Болгарії, Литві, Німеччині, Нідерландах, Польщі, Швейцарії та Португалії. Він виступав з різними оркестрами та диригентами і має численні прем’єри творів українських композиторів у своєму репертуарі.

Поза виконавською діяльністю Завгородній також співпрацює з ансамблем сучасної музики “Ухо” та камерним оркестром New Era Orchestra. Він також є музичним директором проєкту Dyonys!sos! у театральному просторі “ТЕО” в Одесі.

З 2018 року він викладає скрипку в Київському інституті музики ім. Рейнгольда Глієра, де ділиться своїми знаннями та досвідом зі студентами.

Аліса Заіка

Аліса Заїка. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Аліса Заіка – українська композиторка і піаністка, яка почала навчатися музики в ранньому дитинстві. Вона вивчала гру на піаніно та композицію в різних музичних установах, включно з Київською спеціалізованою музичною школою імені Миколи Лисенка та Міжнародною школою “Амадеус” у Відні.

Заіка активно виступає як сольна піаністка та у складі ансамблів на різних концертах та фестивалях, зокрема у Національній філармонії України та Віденській філармонії. Вона також має досвід виступів з оркестрами та участь у музичних академіях.

Поза виконавською діяльністю Аліса Заіка також створює музику для піаніно, струнних та духових інструментів. Її твори виконують на концертах та конкурсах. Серед творів композиторки є прелюдії для піаніно, прелюдія для віолончелі та фортепіано, імпровізації, струнний квартет та фантазія на українську тему для піаніно.

Прелюдію Заіки для віолончелі та фортепіано виконував угорський віолончеліст Ласло Метцо. Її відзначила Національна всеукраїнська музична спілка та Міністерство культури України.

Анна Корсун

Анна Корсун. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Анна Корсун – українська композиторка та виконавиця сучасної музики, яка народилася в 1986 році. Вона також є викладачкою композиції.

Корсун отримала музичну освіту в Києві та Мюнхені, де навчалась у композитора Моріца Еггерта. Її творчість охоплює різні сфери музики, включно з композицією, перформансом і саунд-артом. Вона створює музику для різних складів, від соло-виконавців до оркестрів, використовуючи акустичні інструменти, голоси, електроніку і звукові об’єкти. Її твори виконують як професійні музиканти, так і аматори, а її музика зачаровує як людей з музичною освітою, так і тих, хто її не має.

Мисткиня також активно співпрацює в проєктах, пов’язаних з візуальним мистецтвом, театром, танцем і літературою. Вона виступає як виконавиця своєї музики та музики інших композиторів, курує музичні проєкти і ділиться своїми знаннями як викладачка композиції в консерваторії Амстердаму і різних міжнародних композиторських курсах.

Твори Корсун звучать на міжнародних музичних фестивалях, їх виконують відомі ансамблі та оркестри. Вона також була нагороджена численними престижними преміями, включно з премією Фонду Крістофа та Стефана Каске, нагородою Міжнародного конкурсу композиторів “Гаудеамус”, Берлінською мистецькою премією і відзнакою Open Ear фонду Trillende Luch (Нідерланди).

Максим Шалигін

Максим Шалигін. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Максим Шалигін – українсько-нідерландський композитор, диригент і виконавець, який протягом останніх десяти років живе і працює у Гаазі, Нідерланди. Творчість Шалигіна — різноманітна та охоплює різні музичні жанри, включно з камерною, вокальною, симфонічною та електроакустичною музикою. Він також створює музику для вистав, балетів і кіно.

Максим Шалигін поєднує різноманітні методи та підходи у своїй творчості. Він здобув освіту в Київській державній консерваторії імені Петра Чайковського та Королівській консерваторії Гааги, де його викладачами були видатні композитори та педагоги.

Музика Шалигіна звучить на різних міжнародних фестивалях та заходах, а його твори виконують провідні ансамблі та виконавці сучасної музики. Він також співпрацює з вокальним ансамблем Alter Ratio та брав участь у резиденціях різних фондів. Шалигін є автором музики до українського художнього фільму “Такі красиві люди” (2013) та співпрацює з відомими артистами й хореографами.

Олексій Войтенко

Олексій Войтенко. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Олексій Войтенко — український композитор і музикознавець. Він самостійно розвинув свою музичну пристрасть і здобув вищу освіту в іншій галузі перед вступом до музичної академії. На момент вступу в консерваторію вже мав досвід гри в рок-гуртах та вивчав сучасну композиторську техніку. З 2014 року він працює в Київській музичній школі (тепер Київська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра).

Войтенко є стипендіатом Міжнародного товариства Вагнера (2004), лауреатом стипендії київського мера для обдарованої молоді (2013), лауреатом премії Левка Ревуцького (2014). Він є членом Національного об’єднання композиторів України (2011), співорганізатором фестивалю “Міжнародний молодіжний музичний форум” (2005, 2007 роки, Київ), мистецьким керівником фестивалю “Музична трибуна молоді Києва” (2008, Київ). Автор музикознавчих і журналістських робіт.

Олексій Войтенко є автором численних симфонічних і камерно-інструментальних творів, значної кількості аранжувань для різних інструментальних ансамблів та музики для декількох комп’ютерних ігор. Його музику виконують на багатьох українських фестивалях, а також за кордоном. Метод творчості Олексія Войтенка — це нескінченний процес створення елементів гри у взаємодії, гра з інтуїцією та підсвідомістю. Структурування музичного матеріалу відбувається за межами прийнятих канонів, за допомогою полісистемних варіацій. Більшість творів Олексія Войтенка є медитативними за характером.

Михайло Чедрик

Михайло Чедрик. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Михайло Чедрик — композитор із Закарпаття, який закінчив Національну музичну академію у Києві. Раніше він створював музику для флейти, скрипки і гітари. А тепер працює над композицією для контрабаса та струнного оркестру.

Чедрик визначає своє призначення як композитора дуже просто: для нього це спосіб відпочити від роботи. Попри жартівливий підхід до цього питання, варто зауважити, що він активно працює в музичній сфері, зокрема для Kyiv Contemporary Music Days і Українського інституту. Для композитора музика слугує інструментом культурної дипломатії для країни, способом розваги для слухачів та чимось, що перевищує звичайні потреби і має важливе значення для самого митця.

Адріан Мокану

Адріан Мокану. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Адріан Мокану вивчав композицію в Національній музичній академії України. Він також отримав стипендію Gaude Polonia і стажувався в Музичному університеті імені Фредеріка Шопена у Варшаві, мав магістратуру з електроакустичної композиції в Вищому центрі Katarina Gurska в Мадриді.

Мокану став переможцем 38-го Міжнародного конкурсу молодих композиторів імені Фредеріка Момпу в Барселоні у вересні 2017 року і отримав гран-прі Міжнародного конкурсу композиторів Gradus ad Parnassum у Києві 2016 році. Він брав участь у майстеркласах від визначних композиторів, таких як Беат Фуррер, Рафаель Сендо, Філіп Юрель, Петер Аблінгер, Франческо Філідеі, Гелена Тульве, Йоганнес Шолльгорн, Маурісіо Сотело та інших.

З 2021 року Адріан Мокану є членом Генеральної спілки авторів та видавців (SGAE) в Мадриді та Національної спілки композиторів України. Його твори були опубліковані видавництвами BabelScores у Парижі та AVA Musical Editions у Лісабоні.

Музика Мокану звучить на різних міжнародних фестивалях, як-от “Варшавська осінь”, musikprotokoll у Граці, Rossi Fest у Белграді, Dias de Música Electroacústica у Лісабоні, VANG. Músicas en vanguardia у Мадриді, Festival Mixtur у Барселоні та Ukrainian Contemporary Music Festival у Нью-Йорку. Його твори виконують у різних країнах, включно з Україною, Польщою, Естонією, Росією, Чехією, Сербією, Австрією, Італією, Іспанією, Португалією, Мексикою, Бразилією та США.

Яна Шлябанська

Яна Шлябанська. Колаж Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Яна Шлябанська — українська композиторка, саунд-артистка та авторка сучасної академічної музики. Створює музику для театральних та танцювальних вистав, електроакустичних композицій та звукових інсталяцій. Також Яна виступає як виконавиця імпровізаційної лайв-електроніки. Її твори представлені в понад 30 проєктах, які виконували в 15 країнах.

Шлябанська заручилася підтримкою Мінкульту, здобувши грант президента України для створення інтерактивної звукової інсталяції під назвою “Дихають”. Вона також була резиденткою Cite Internationale des Arts завдяки підтримці Французького інституту.

Композиторка осмислює створення музики через філософію. Шлябанська розповідала, як знаходила ідеї для своєї музики із текстів Фрідріха Ніцше. Наприклад, ідея про “три перетворення духу” (на верблюда, лева і дитину) стала основою трьох ліній звукових текстур у її опері, де вона використовує важкі, вільні та споглядально-ніжні звукові елементи.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв’язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]