Сон — це розкіш: Володимир Мирошниченко розповів про війну очима військового

Кавалер ордена За мужність третього ступеня, сержант 25 окремої повітряно-десантної Січеславської бригади Володимир Мирошниченко розповів, як змінилася війна завдяки новітнім технологіям та про ситуацію на фронті.

Розмова відбулася в межах проєкту Крила захисту — проєкту Друзі ДШВ.

— Який вигляд має війна на місці, очима військового? 

– Очима військового – окупанти все одно лізуть. І у них достатньо різних вогневих засобів та бойових машин. Вони завжди мацають місця, де можна пролізти далі. Але завдяки тому, що наші хлопці також пристосовані до різних умов, набувають досвіду під час бойових дій, а на відпочинку ми проводимо різні злагодження та заняття, намагаємося більше удосконалити навички, всі й читають, що там все контрольовано. 

— Ви не маєте права на відпочинок. Вам треба тренуватися, навчатися? 

– Наш відпочинок проходить не просто так, що ми перемо свої речі та відпочиваємо, лежимо дивимося в смартфони та в стелю. Ні! Наш відпочинок відбувається на спеціально відведених майданчиках, де ми відпрацьовуємо далі свої навички. У першу добу, коли я приїхав, мені дають відіспатися. А на наступну я вже їду з хлопцями, з новобранцями або з тими, з якими вийшов з позицій. Ми далі працюємо вже на майданчиках, продовжуємо удосконалювати свої вміння. 

— В мене складається таке враження, що сон – це наче розкіш? 

– Ну, інколи так і буває.

— Коли ви в зоні проведення бойових дій, скільки вдається поспати на добу? 

– Коли як. Зазвичай ми спимо більше після обіду, може, до шести вечора, і то це ми один одного змінюємо. А так взагалі ранок та ніч ми завжди працюємо, готуємося до наступного дня. 

— Зараз багато хто говорить про те, що Росія пішла у масований великий наступ. По-різному це формулюють. Чи це відчувається нині, яякщо порівнювати ситуацію зараз і, наприклад, на початку року? 

– Це справді відчувається. Тобто вони куди більше докладають своїх сил, ніж раніше. І це конкретно відчувається, навіть більше, як в перший рік війни. Тоді окупанти думали, що буде все так, як вони хотіли. Зараз же вони навчилися, як і ми, і ці навички використовують проти нас. 

— Війна стала складнішою? Завдяки технологіям, завдяки дронам. У декого, з ким я спілкувався в тилу, складається враження, що якщо це війна дронів, то наче вже і фізична підготовка не така важлива, і війна змінила свій характер. Наскільки це правда? 

– Це правда. Вона змінилася так, що потрібно ще більше підготовки. Тобто ти завжди повинен бути в тонусі. От коли я йду, наприклад, до хлопців міняти їх, то дивлюся, де яка ямка, де які є складки місцевості, щоб можна було сховатися якомога швидше. Це також біг, темп, завжди в русі. І рух доволі такий швидкий. 

— Як вдавалося не втратити бойовий дух? 

– Як можна втратити бойовий дух, якщо на 360 градусів ворог? У нас було лише з одного боку поле, де ми знали, що це наш тил. І все. Там не було часу втрачати бойовий дух.

— Хвилювання було за родину, яка залишилася в тилу?

– Було. І досі є. Родина моя в Запорізькому районі Запорізькій області.  Неподалік чути вибухи. Коли я приїжджаю у відпустку, то наче й не їздив нікуди. Бабуся завжди прибігає до мене: “Ти чув, як вночі там вибухнуло? Чув, чув?”.  Говорю: “Ба, я вночі сплю, я не слухаю.” Колись у батька покійного в город прилетіли дві “градини” і знесло пів даху на будинку. Такий відпочинок. Буває.

— Тобто відчуття тилу стерлося тепер?

– Ну, якщо раніше я міг телефонувати додому рідко, то зараз завжди з кимось на зв’язку. Вивезти родину? Та вони самі не хочуть. Сказали ні. 

Крила захисту – це серія інтерв’ю з десантниками, які сьогодні боронять Україну від російської навали. Цикл виходить в межах проєкту Друзі ДШВ, який реалізується у співпраці Десантно-штурмових військ Збройних сил України та Starlight Media.

Інтерв’ю щотижня виходять в ефірі загальнонаціонального телемарафону Єдині новини, повну версію можна подивитися на цифрових майданчиках Starlight Media Факти ICTV та Вікна СТБ.

Друзі ДШВ – всеукраїнська платформа для підтримки Десантно-штурмових військ. Стати другом українських десантників просто: робіть щомісячний донат на потреби ДШВ на сайті druzi.mil.gov.ua або за спеціальним QR-кодом. Приєднуйтесь до потужної зіркової спільноти, яка регулярно підтримує підрозділи ДШВ.