Після поранень — в паралімпійці: як військові проходять реабілітацію на Львівщині
Більше про це дізнавалося Суспільне.
Фізичний терапевт Олександр Конотопенко працює у Західному реабілітаційно-спортивному центрі. Наразі він допомагає відновитися бійцю, який отримав травму спинного мозку.
“Ми приймаємо хлопців в середньому на термін від місяця до двох. Це оптимальний проміжок часу, за який можна надати хоча б якісь мінімальні реабілітаційні послуги. Проте деяким хлопцям потрібно і до пів року, і рік. Якщо травма нескладна – місяць буде цілком достатньо”, — каже Олександр Конотопенко.
У цьому центрі відновлюється після травми боєць ЗСУ Андрій Вітошко. У цивільному житті він був вчителем фізкультури. Із початком повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем на фронт.
“Потрапив на Донецький напрямок. Отримав поранення, мінно-вибухову травму. Це біля Вугледара, там тримали лінію оборони. Є проблема із опорно-руховим апаратом через те, що була травма – компресійно-відривний перелом хребта. Поліпшуємо координацію рухів”, — розповідає Андрій Вітошко.
У реабілітаційно-спортивному центрі є модернізовані тренажери, що доступні, зокрема, і для людей на кріслі колісному.
“Таких тренажерів до повномасштабного вторгнення в Україні я ніде не бачив, щоб вони були настільки адаптовані для користувачів крісла колісного. Найбільша проблема в будь-якому тренажерному залі – це те, щоб людина, яка користується кріслом колісним, могла сісти на цей тренажер, переміститися на нього. Якщо у людини шийна травма, у неї працюють погано руки, їй дуже складно пересісти самій на цей тренажер”, — каже старший адміністратор центру Андрій Чеберяк.
Два роки працює в реабілітаційно-спортивному центрі Максим Віноградов. Розповідає, що робота має два основні напрямки.
“Перший – це оскільки ми працюємо з військовими, то в нас статистика, що 60% – це ті, хто буде назад повертатися. І вони успішно у нас відновлюються. А другий – це адаптація до цивільного життя. Тобто, якщо ми говоримо про тяжкі поранення, черепно-мозкові травми, травми спинного мозку, якісь політравми, то з такими військовими працюємо для того, щоб максимально їх повернути в соціум”, — пояснює головний фізичний терапевт центру Максим Віноградов.
Також у центрі розвивають інтеграцію в спорт, зокрема і в професійний. Від початку повномасштабного вторгнення там підготували одного учасника паралімпійської збірної з біатлону.
“За два роки маємо декілька хороших прикладів, коли молоді ветерани повноцінно інтегруються в паралімпійський спорт, вони вже виступають на змаганнях не тільки українських, а й міжнародних”, — додає головний фізичний терапевт.
За словами Максима Віноградова, одночасно проходити реабілітацію у центрі можуть до 20 людей. Таке обмеження встановили для того, щоб пацієнти мали більше часу на індивідуальні заняття та швидше і якісніше відновлювалися.
У Західному реабілітаційно-спортивному центрі, який діє на Львівщині, надають допомогу бійцям після поранень. Одночасно проходити реабілітацію в центрі можуть до 20 людей. Захисникам допомагають відновитися фізичні терапевти та нейропсихологи.
Більше про це дізнавалося Суспільне.
Фізичний терапевт Олександр Конотопенко працює у Західному реабілітаційно-спортивному центрі. Наразі він допомагає відновитися бійцю, який отримав травму спинного мозку.
“Ми приймаємо хлопців в середньому на термін від місяця до двох. Це оптимальний проміжок часу, за який можна надати хоча б якісь мінімальні реабілітаційні послуги. Проте деяким хлопцям потрібно і до пів року, і рік. Якщо травма нескладна – місяць буде цілком достатньо”, — каже Олександр Конотопенко.
У цьому центрі відновлюється після травми боєць ЗСУ Андрій Вітошко. У цивільному житті він був вчителем фізкультури. Із початком повномасштабного вторгнення чоловік пішов добровольцем на фронт.
“Потрапив на Донецький напрямок. Отримав поранення, мінно-вибухову травму. Це біля Вугледара, там тримали лінію оборони. Є проблема із опорно-руховим апаратом через те, що була травма – компресійно-відривний перелом хребта. Поліпшуємо координацію рухів”, — розповідає Андрій Вітошко.
У реабілітаційно-спортивному центрі є модернізовані тренажери, що доступні, зокрема, і для людей на кріслі колісному.
“Таких тренажерів до повномасштабного вторгнення в Україні я ніде не бачив, щоб вони були настільки адаптовані для користувачів крісла колісного. Найбільша проблема в будь-якому тренажерному залі – це те, щоб людина, яка користується кріслом колісним, могла сісти на цей тренажер, переміститися на нього. Якщо у людини шийна травма, у неї працюють погано руки, їй дуже складно пересісти самій на цей тренажер”, — каже старший адміністратор центру Андрій Чеберяк.
Два роки працює в реабілітаційно-спортивному центрі Максим Віноградов. Розповідає, що робота має два основні напрямки.
“Перший – це оскільки ми працюємо з військовими, то в нас статистика, що 60% – це ті, хто буде назад повертатися. І вони успішно у нас відновлюються. А другий – це адаптація до цивільного життя. Тобто, якщо ми говоримо про тяжкі поранення, черепно-мозкові травми, травми спинного мозку, якісь політравми, то з такими військовими працюємо для того, щоб максимально їх повернути в соціум”, — пояснює головний фізичний терапевт центру Максим Віноградов.
Також у центрі розвивають інтеграцію в спорт, зокрема і в професійний. Від початку повномасштабного вторгнення там підготували одного учасника паралімпійської збірної з біатлону.
“За два роки маємо декілька хороших прикладів, коли молоді ветерани повноцінно інтегруються в паралімпійський спорт, вони вже виступають на змаганнях не тільки українських, а й міжнародних”, — додає головний фізичний терапевт.
За словами Максима Віноградова, одночасно проходити реабілітацію у центрі можуть до 20 людей. Таке обмеження встановили для того, щоб пацієнти мали більше часу на індивідуальні заняття та швидше і якісніше відновлювалися.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
