Не вирів, що виживе, коли дрон розірвався біля ніг: історія воїна, що переміг в забігу

3 години назад

127 1 хвилина прочитана

Захисник, який втратив обидві ноги на фронті переміг у Першому безбар’єрному марафоні в рамках Забігу за двох.

Як зазнав поранення

34-річний Андрій Соломін із Луцька почав воювати ще у 2014 році. Після початку повномасштабного вторгнення він приєднався до 100-ї окремої бригади ТРО. Згодом боєць став командиром стрілецької роти.

У квітні цього року захисник зазнав важкого поранення. Боєприпас із ворожого дрона впав просто під ноги воїну.

Андрій з побратимами саме закріплювались на позиції, як надійшла інформація про можливе оточення. Треба було терміново виходити.

– Я відчув, що зі мною щось станеться. Записав голосове повідомлення мамі і дружині. Сказав, що зі мною все добре і я декілька днів не виходитиму на зв’язок, – пригадує Андрій.

Порятунок після поранення

Після поранення військовий наклав собі турнікет, але не вірив, що він виживе.

– Вже поклав руки на турнікети, хотів їх послабити і сказав пошепки: Мика, скоро побачимося, – ділиться захисник.

Мика – це позивний близького друга Андрія, полеглого Миколи Мялковського.

Боєць стверджує, що в мить прощання з життям він почув голос загиблого товариша, той казав, що Андрій має залишитися. І він вижив.

Андрія вдалося евакуювати аж через дев’ять годин. До тями він прийшов у Дніпрі.

Лікарі розповіли, що якби військовий втратив ще 100 мл крові, то не вижив би.

Захисник шість хвилин перебував у стані клінічної смерті.

– Десь я думаю, що Мика вів мене на тому шляху. Він завжди переймався за когось більше, ніж за себе, — каже Андрій.

Як переміг забіг

Реабілітацію Андрій проходив у центрі UNBROKEN. Там працювали над покращенням координації рухів та зміцнювали м’язи.

– Зараз Андрій набрав м’язову вагу і користується активним кріслом колісним. На ньому пацієнт долає будь-яку дистанцію, — розповідає фізичний терапевт Центру Всеволод Дребот.

22 вересня у Києві Андрій Соломін взяв Участь у Забігу на двох . На кріслі колісному він здолав один кілометр і за себе, і за свого друга. Фінішував боєць першим.

Вже наступного дня після марафону військовий повернувся до Львова для продовження реабілітації.