Арешт без права внесення застави. Остапу Стахіву з п’ятої спроби обрали запобіжний захід
Про це повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
Засідання розпочалося о 10:58. У суді стало відомо, що клопотання Остапа Стахіва про відвід судді розглянули, проте не задовільнили. Остап Стахів заявив, що його адвоката про це пізно повідомили, тому знову подав клопотання про відвід судді. Суд ухвалив рішення залишити це клопотання без розгляду, посилаючись на те, що підозрюваний зловживає своїми правами. Розгляд справи щодо обрання запобіжного заходу продовжили.
Прокурор наполягав на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Він пояснив, що підозрюваний може змінити місце перебування, знищити або сховати документи які мають важливе значення для слідства, та вплинути на свідчення людей.
Підозрюваний назвав дії правоохоронних органів фарсом проти нього і звинуватив сторону обвинувачення в упередженості. Остап Стахів та його адвокат заявили, що усі підозри є необґрунтованими та просили у відмові в застосуванні будь-яких запобіжних заходів через безпідставність.
О 13:24 суд пішов у нарадчу кімнату. О 14:35 суддя оголосив рішення — тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави.
У Галицькому суді перед цим вже чотири рази відбувалися засідання, де мали обрати запобіжний захід Остапу Стахіву. 25 вересня та 27 вересня підозрюваний не з’явився на засідання через те, що його разом з адвокатом викликали на слідчі дії у іншому кримінальному провадженні. 30 вересня суд оголосив про перерву через клопотання про відвід судді, яке подав підозрюваний. Втім, його не задовільнили. 1 жовтня Стахів подав нові клопотання про відвід слідчого, прокурора та судді.
У середу, 25 вересня, у помешканні Остапа Стахіва працівники СБУ провели обшуки. Також Стахіву повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
За даними СБУ, він за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення Росії “підбурював” людей влаштовувати масові заворушення та захоплювати держустанови під виглядом “руху антивакцинаторів”.
“Окрім цього він організував онлайн-курси “журналістики”, на яких, серед іншого, навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні”, — йдеться у повідомленні СБУ.
За інформацією правоохоронців, під час одного зі своїх прямих ефірів у соцмережах фігурант публічно озвучив точну локацію розташування одного з підрозділів українських захисників, чим наразив їх на небезпеку.
Остап Стахів почав займатися політикою в 2005 році. Спочатку він очолив Жидачівську районну організацію партії “Свобода”. Через два роки, за списками цієї партії, він балотувався до Верховної Ради. Та його зняли з реєстрації через невказане місце праці.
Далі Остап Стахів очолив Львівський міський осередок “Української партії”. Частина членів партії тоді звинуватили Остапа Стахіва в продажі місць у партійному списку. У політсилі коментувати це відмовилися. Потім він балотувався як самовисуванець до обласної ради та Верховної ради, а у 2020 — на голову Львівської громади.
Потім Остап Стахів створив декілька громадських організацій та влаштовував протести на різну тематику. Від початку пандемії він зосередився на одній темі. На своїй Facebook-сторінці Стахів проводив прямі трансляції в яких спростував офіційну інформацію про коронавірус. Також він організовував пікети та влаштовував провокації у ковід-відділеннях лікарень.
У 2023 році Остап Стахів почав організовувати платні курси “Статус. Журналіст”, де після 21 дня усім, хто пройшов цей курс, обіцяли видати журналістські посвідчення.
23 травня 2024 року Нацрада з питань телебачення та радіомовлення не підтримала рішення про реєстрацію трьох медіа Остапа Стахіва: “Галицькі вісті”, “Ідея і чин”, “Правозахисники”.
2 жовтня у Галицькому районному суді Львова обрали запобіжний захід для Остапа Стахіва — арешт без права внесення застави. Стахіва підозрюють у шахрайстві та поширенні інформації про розташування підрозділів Збройних сил України.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
Засідання розпочалося о 10:58. У суді стало відомо, що клопотання Остапа Стахіва про відвід судді розглянули, проте не задовільнили. Остап Стахів заявив, що його адвоката про це пізно повідомили, тому знову подав клопотання про відвід судді. Суд ухвалив рішення залишити це клопотання без розгляду, посилаючись на те, що підозрюваний зловживає своїми правами. Розгляд справи щодо обрання запобіжного заходу продовжили.
Прокурор наполягав на обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Він пояснив, що підозрюваний може змінити місце перебування, знищити або сховати документи які мають важливе значення для слідства, та вплинути на свідчення людей.
Підозрюваний назвав дії правоохоронних органів фарсом проти нього і звинуватив сторону обвинувачення в упередженості. Остап Стахів та його адвокат заявили, що усі підозри є необґрунтованими та просили у відмові в застосуванні будь-яких запобіжних заходів через безпідставність.
О 13:24 суд пішов у нарадчу кімнату. О 14:35 суддя оголосив рішення — тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави.
У Галицькому суді перед цим вже чотири рази відбувалися засідання, де мали обрати запобіжний захід Остапу Стахіву. 25 вересня та 27 вересня підозрюваний не з’явився на засідання через те, що його разом з адвокатом викликали на слідчі дії у іншому кримінальному провадженні. 30 вересня суд оголосив про перерву через клопотання про відвід судді, яке подав підозрюваний. Втім, його не задовільнили. 1 жовтня Стахів подав нові клопотання про відвід слідчого, прокурора та судді.
У середу, 25 вересня, у помешканні Остапа Стахіва працівники СБУ провели обшуки. Також Стахіву повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України:
- ч.1 та ч. 2 ст. 190 (шахрайство). Максимальне покарання — позбавлення волі на три роки;
- ч. 2 ст.114-2 (несанкціоноване поширення інформації про розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану). Максимальне покарання — позбавлення волі на вісім років.
За даними СБУ, він за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення Росії “підбурював” людей влаштовувати масові заворушення та захоплювати держустанови під виглядом “руху антивакцинаторів”.
“Окрім цього він організував онлайн-курси “журналістики”, на яких, серед іншого, навчав своїх послідовників протидіяти мобілізації в Україні”, — йдеться у повідомленні СБУ.
За інформацією правоохоронців, під час одного зі своїх прямих ефірів у соцмережах фігурант публічно озвучив точну локацію розташування одного з підрозділів українських захисників, чим наразив їх на небезпеку.
Що відомо про Остапа Стахіва
Остап Стахів почав займатися політикою в 2005 році. Спочатку він очолив Жидачівську районну організацію партії “Свобода”. Через два роки, за списками цієї партії, він балотувався до Верховної Ради. Та його зняли з реєстрації через невказане місце праці.
Далі Остап Стахів очолив Львівський міський осередок “Української партії”. Частина членів партії тоді звинуватили Остапа Стахіва в продажі місць у партійному списку. У політсилі коментувати це відмовилися. Потім він балотувався як самовисуванець до обласної ради та Верховної ради, а у 2020 — на голову Львівської громади.
Потім Остап Стахів створив декілька громадських організацій та влаштовував протести на різну тематику. Від початку пандемії він зосередився на одній темі. На своїй Facebook-сторінці Стахів проводив прямі трансляції в яких спростував офіційну інформацію про коронавірус. Також він організовував пікети та влаштовував провокації у ковід-відділеннях лікарень.
У 2023 році Остап Стахів почав організовувати платні курси “Статус. Журналіст”, де після 21 дня усім, хто пройшов цей курс, обіцяли видати журналістські посвідчення.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
23 травня 2024 року Нацрада з питань телебачення та радіомовлення не підтримала рішення про реєстрацію трьох медіа Остапа Стахіва: “Галицькі вісті”, “Ідея і чин”, “Правозахисники”.
