Хвороби серця молодшають: на Львівщині зросла кількість пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями
До Міжнародного дня серця, який відзначають 29 вересня, Суспільне з’ясувало, яка ситуація з серцево-судинними захворюваннями на Львівщині, а також як запобігти недугам.
Від серцево-судинних хвороб в Україні щороку помирає від 460 до 500 тисяч українців. З початку повномасштабної війни кількість пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями у Львівській МТГ почала різко зростати.
Так, за словами генеральної директорки Центру здоров’я та медичної статистики Львова Ольги Романишин, якщо у 2021 році було 16 027 випадків вперше зареєстрованих хвороб системи кровообігу, то вже у 2022 році – 25 284, а у 2023 – 31 842 випадків. Зокрема, значно зросла кількість людей з вперше зареєстрованою гіпертонічною хворобою усіх форм з 7 799 осіб у 2021 році до 11 507 осіб у 2022 та 16 810 осіб у 2023 році.
Про збільшення кількості хворих говорить і кардіологиня 5 міської клінічної лікарні Другого медичного об’єднання Львова Жанна Власюк. Якщо раніше гіпертонічну хворобу діагностували у кожного третього українця, то від початку війни, за її словами, кожен другий є гіпертоніком.
“95% пацієнтів, які звертаються до нас, мають серцево-судинні захворювання і лише 5% приходять задля профілактики. У тиждень приблизно приходить 100-120 пацієнтів. Це досить багато”, – каже кардіологиня.
Серед серцево-судинних хвороб переважає гіпертонічна хвороба, на другому місці — атеросклероз, а на третьому – аритмії. Водночас, саме останнє порушення лікарі все частіше фіксують у людей молодого віку. Також збільшилась кількість інфарктів та інсультів, ішемічної хвороби серця, стенокардій, післяінфарктних станів, загалом проявів серцевої недостатності. У багатьох пацієнтів є так звані коморбідні стани, коли одна людина може мати кілька захворювань одночасно.
“Що стосується гіпертонії, то хвороба однозначно помолодшала. Це стосується також інсультів та інфарктів. Досить часто вони трапляються у людей, які мають ожиріння ще з раннього віку. У результаті в них розвивається цукровий діабет, атеросклероз і це призводить до важких наслідків. Варто зауважити, що коли ожиріння спостерігалось ще у дитячому віці, часто у майбутньому ці люди стають пацієнтами не лише кардіологів чи ендокринологів, а й багатьох інших спеціалістів, адже це призводить до зниження фертильності, змін у судинах мозку”, – додає лікарка.
За словами Жанни Власюк, якщо ще 29 років тому, відколи лікарка почала працювати, наймолодшими пацієнтами, в яких діагностували інфаркт, були люди 60-80 років, то за останні два роки інфарктів побільшало у 45-50-річних. Наймолодшому пацієнту з інфарктом міокарда виповнилось 28 років.
“Війна і стрес дуже позначились на проблемах із серцем. Підвищення тривожності, депресія призводять до викиду адреналіну, звуження судин, тахікардії. Раніше ми, кардіологи, й не чули про юних пацієнтів, а за роки повномасштабної війни у тиждень в мене на прийомі може бути по кілька 18-річних пацієнтів. При тому вони звертаються із різними, інколи неспецифічними скаргами: підвищене серцебиття, неможливість вдихнути, болі в ділянці серця тощо”, – каже жінка.
Лікарка з медицини невідкладних станів бригади Буської станції Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Соломія Лукач каже, що з-поміж усіх викликів, які надходять на “швидку”, третина, а інколи й половина стосується пацієнтів із серцево-судинними порушеннями.
“У нас є виклики на підозри щодо гострих мозкових інсультів, гострих інфарктів міокарда, також до пацієнтів з порушенням серцевого ритму, провідності серця і чи не найчастіше – гіпертонічних криз та загострень різних хронічних патологій: ревматичних хвороб, декомпенсації кровообігу тощо. При тому хвороби серця молодшають. За власним досвідом скажу, що ще сім років тому стількох молодих пацієнтів я не бачила”, – каже Соломія Лукач.
Вона додає, що наймолодшим таким пацієнтом був 29-річний чоловік, в якого була підозра на гострий інфаркт міокарда.
Першими симптомами гострого інфаркту міокарда, за словами Соломії Лукач, є біль за грудиною, який може віддавати в щелепу, руки, під ліву лопатку; задишка, рясний піт, порушення серцевого ритму, при якому пацієнти скаржаться, що в них неритмічно б’ється серце і наче завмирає.
Що стосується гострого мозкового інсульту, то може виникати раптове порушення мовлення, пацієнти стають дезорієнтовані у часі і просторі, може бути порушення свідомості, слабкість, затерпання рук, порушення зору.
Кардіологиня Жанна Власенко зазначає, що коли в людини з’являється біль в ділянці серця, її можна попросити кілька разів зробити вдих і видих. Якщо на піку вдиху чи видиху біль збільшується, це може бути пов’язане з рухом грудної клітини, а не серцем.
Якщо біль виникає при фізичному навантаженні, він ниючий, пекучий, з’являється в ділянці грудної клітини чи “краватки” та віддає у щелепу, ліву руку, варто викликати швидку медичну допомогу.
Базові обстеження, які повинні проходити усі: від школяра, котрий іде на фізкультуру, до людини без шкідливих звичок, що записалася у зал, є кардіограма, ЕХО серця та загальний аналіз крові.
“Холестерин, який відкладається у бляшках, не болить. Артеріальний тиск на рівні 130-140 також не всіх може тривожити. Також мало уваги сімейні лікарі приділяють питанню ожиріння і надмірної ваги, не розповідаючи пацієнтам про діагностику і наслідки, до яких воно може призвести. А це кардіометаболічний синдром, поруч з ожирінням може розвиватись фіброз в нирках, мозку, серці, ожиріння може призвести до діабету, атеросклерозу, ниркової недостатності”, – каже Жанна Власенко.
Щоб зменшити ризик серцево-судинних захворювань, варто зайвий раз не нервуватись, вести активний спосіб життя, збалансовано харчуватись, обмежити, а краще виключити вживання алкоголю і куріння, а також контролювати вагу.
Якщо ще кілька років тому інфаркти та інсульти найчастіше діагностували після 60 років, то з початком повномасштабного вторгнення, за даними медиків, це змінилось. Стреси і переживання негативно впливають на здоров’я. У результаті серцево-судинні захворювання все частіше фіксують у 25-30-річних українців.
До Міжнародного дня серця, який відзначають 29 вересня, Суспільне з’ясувало, яка ситуація з серцево-судинними захворюваннями на Львівщині, а також як запобігти недугам.
Кожен другий є гіпертоніком
Від серцево-судинних хвороб в Україні щороку помирає від 460 до 500 тисяч українців. З початку повномасштабної війни кількість пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями у Львівській МТГ почала різко зростати.
Так, за словами генеральної директорки Центру здоров’я та медичної статистики Львова Ольги Романишин, якщо у 2021 році було 16 027 випадків вперше зареєстрованих хвороб системи кровообігу, то вже у 2022 році – 25 284, а у 2023 – 31 842 випадків. Зокрема, значно зросла кількість людей з вперше зареєстрованою гіпертонічною хворобою усіх форм з 7 799 осіб у 2021 році до 11 507 осіб у 2022 та 16 810 осіб у 2023 році.
Про збільшення кількості хворих говорить і кардіологиня 5 міської клінічної лікарні Другого медичного об’єднання Львова Жанна Власюк. Якщо раніше гіпертонічну хворобу діагностували у кожного третього українця, то від початку війни, за її словами, кожен другий є гіпертоніком.
“95% пацієнтів, які звертаються до нас, мають серцево-судинні захворювання і лише 5% приходять задля профілактики. У тиждень приблизно приходить 100-120 пацієнтів. Це досить багато”, – каже кардіологиня.
Серед серцево-судинних хвороб переважає гіпертонічна хвороба, на другому місці — атеросклероз, а на третьому – аритмії. Водночас, саме останнє порушення лікарі все частіше фіксують у людей молодого віку. Також збільшилась кількість інфарктів та інсультів, ішемічної хвороби серця, стенокардій, післяінфарктних станів, загалом проявів серцевої недостатності. У багатьох пацієнтів є так звані коморбідні стани, коли одна людина може мати кілька захворювань одночасно.
“Що стосується гіпертонії, то хвороба однозначно помолодшала. Це стосується також інсультів та інфарктів. Досить часто вони трапляються у людей, які мають ожиріння ще з раннього віку. У результаті в них розвивається цукровий діабет, атеросклероз і це призводить до важких наслідків. Варто зауважити, що коли ожиріння спостерігалось ще у дитячому віці, часто у майбутньому ці люди стають пацієнтами не лише кардіологів чи ендокринологів, а й багатьох інших спеціалістів, адже це призводить до зниження фертильності, змін у судинах мозку”, – додає лікарка.
За словами Жанни Власюк, якщо ще 29 років тому, відколи лікарка почала працювати, наймолодшими пацієнтами, в яких діагностували інфаркт, були люди 60-80 років, то за останні два роки інфарктів побільшало у 45-50-річних. Наймолодшому пацієнту з інфарктом міокарда виповнилось 28 років.
“Війна і стрес дуже позначились на проблемах із серцем. Підвищення тривожності, депресія призводять до викиду адреналіну, звуження судин, тахікардії. Раніше ми, кардіологи, й не чули про юних пацієнтів, а за роки повномасштабної війни у тиждень в мене на прийомі може бути по кілька 18-річних пацієнтів. При тому вони звертаються із різними, інколи неспецифічними скаргами: підвищене серцебиття, неможливість вдихнути, болі в ділянці серця тощо”, – каже жінка.
Лікарка з медицини невідкладних станів бригади Буської станції Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Соломія Лукач каже, що з-поміж усіх викликів, які надходять на “швидку”, третина, а інколи й половина стосується пацієнтів із серцево-судинними порушеннями.
“У нас є виклики на підозри щодо гострих мозкових інсультів, гострих інфарктів міокарда, також до пацієнтів з порушенням серцевого ритму, провідності серця і чи не найчастіше – гіпертонічних криз та загострень різних хронічних патологій: ревматичних хвороб, декомпенсації кровообігу тощо. При тому хвороби серця молодшають. За власним досвідом скажу, що ще сім років тому стількох молодих пацієнтів я не бачила”, – каже Соломія Лукач.
Вона додає, що наймолодшим таким пацієнтом був 29-річний чоловік, в якого була підозра на гострий інфаркт міокарда.
Симптоми серцево-судинних захворювань, які мають насторожити
Першими симптомами гострого інфаркту міокарда, за словами Соломії Лукач, є біль за грудиною, який може віддавати в щелепу, руки, під ліву лопатку; задишка, рясний піт, порушення серцевого ритму, при якому пацієнти скаржаться, що в них неритмічно б’ється серце і наче завмирає.
Що стосується гострого мозкового інсульту, то може виникати раптове порушення мовлення, пацієнти стають дезорієнтовані у часі і просторі, може бути порушення свідомості, слабкість, затерпання рук, порушення зору.
Кардіологиня Жанна Власенко зазначає, що коли в людини з’являється біль в ділянці серця, її можна попросити кілька разів зробити вдих і видих. Якщо на піку вдиху чи видиху біль збільшується, це може бути пов’язане з рухом грудної клітини, а не серцем.
Якщо біль виникає при фізичному навантаженні, він ниючий, пекучий, з’являється в ділянці грудної клітини чи “краватки” та віддає у щелепу, ліву руку, варто викликати швидку медичну допомогу.
Профілактика та обстеження
Базові обстеження, які повинні проходити усі: від школяра, котрий іде на фізкультуру, до людини без шкідливих звичок, що записалася у зал, є кардіограма, ЕХО серця та загальний аналіз крові.
“Холестерин, який відкладається у бляшках, не болить. Артеріальний тиск на рівні 130-140 також не всіх може тривожити. Також мало уваги сімейні лікарі приділяють питанню ожиріння і надмірної ваги, не розповідаючи пацієнтам про діагностику і наслідки, до яких воно може призвести. А це кардіометаболічний синдром, поруч з ожирінням може розвиватись фіброз в нирках, мозку, серці, ожиріння може призвести до діабету, атеросклерозу, ниркової недостатності”, – каже Жанна Власенко.
Щоб зменшити ризик серцево-судинних захворювань, варто зайвий раз не нервуватись, вести активний спосіб життя, збалансовано харчуватись, обмежити, а краще виключити вживання алкоголю і куріння, а також контролювати вагу.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
