Лихоманка Західного Нілу: що це за хвороба та як її запобігти

Америкою та Європою активно поширюється вірус Західного Нілу, від якого наразі не має ані вакцини, ані ліків.

За даними Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC), щороку приблизно 2 тис. американців страждають на цю хворобу, 1 200 з яких отримують важкі неврологічні ускладнення, а понад 120 випадків закінчуються летально.

Нещодавно потрапив до лікарні Ентоні Фаучі, відомий вчений, що досліджував ВІЛ і Covid-19. Коли 83-річний лікар відчув гарячку, виявилося, що він інфікований комаром на власному ганку. Отже, ризик захворіти є у всіх.

Що таке гарячка Західного Нілу, як зʼявилася лихоманка та чи існують ефективні запобіжні заходи проти цього вірусу – у матеріалі.

Лихоманка Західного Нілу: носії та симптоми хвороби

Вірус дуже поширений в Африці, Азії, Центральній Америці, Австралії, а також у США, Канаді та Мексиці.

Наприклад, перший спалах лихоманки Західного Нілу в Америці стався наприкінці серпня 1999 року в Нью-Йорку. Тоді було зафіксовано понад 59 тис. хворих, хоча реальна кількість заражень ймовірно становила близько трьох млн.

Після завершення розслідування було встановлено, що підвищення температури повітря призводить до збільшення популяції комарів, що сприяє передачі вірусу.

Але основними носіями лихоманки Західного Нілу в природі є перелітні птахи. Комарі, що їх кусають пернатих, можуть передавати вірус іншим тваринам чи людям.

Хоча сприйнятливість людей до цього захворювання є високою, близько 80% інфікованих мають безсимптомний перебіг.

Хворі скаржаться на високу температуру, головний біль, біль у м’язах і суглобах, слабкість, нудоту, діарею. Летальність від гарячки Західного Нілу складає 2–14%.Водночас важкі випадки можуть спровокувати серйозні ускладнення і навіть довічну інвалідність.

Особливо вразливими є працівники тваринницьких комплексів і птахоферм, а також ті, хто живе поблизу водних об’єктів. До груп ризику також належать мисливці, туристи, лісники та військовослужбовці, які проводять тривалий час на заболочених територіях.

Чи є порятунок

Попри велику загрозу для людства, вакцини проти цієї хвороби досі не знайдено. Усі спроби розробити ліки, здатні зупинити вірус, завершились невдало, адже не витримали клінічних випробувань.

Вчені вважають, що основною проблемою є непередбачуваність спалахів, оскільки для підтвердження ефективності вакцини необхідно, щоб вірус циркулював певний час.

Пол Анатараджа Тамбія, президент Міжнародного товариства інфекційних хвороб, закликає міжнародні організації до пошуку ефективних рішень. Він сподівається, що дослідження нових методів лікування за допомогою стероїдів, може допомогти подолати цю проблему.

Врешті решт наукова спільнота сподівається, що увага до випадку Фаучі допоможе отримати фінансування для боротьби з вірусом Західного Нілу.