Як сховатися у лісі: мобілізованих роблять невидимими у Британії на Interflex
Про те, як навчають вибирати й облаштовувати укриття в лісі під час проходження БЗВП у межах багатонаціональної навчальної місії Interflex на території Великої Британії розповів кореспондент АрміяInform.
Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш. Ця українська приказка вкотре спливає у мене в голові, коли інструктори дають нам завдання знайти й облаштувати гарне індивідуальне укриття на узліссі.
Зробити це треба швидко і непомітно для умовного противника, який спостерігає за нами з боку поля. З огляду на такі умови маємо заледве кілька хвилин на висування з глибини лісу, вибір вдалого місця та облаштування нашвидкуруч найпростішого укриття.
Прямого відповідника згаданій українській приказці у данській мові наших інструкторів знайти не вдалося. Однак інших висловів про ліс у данців чимало: «Skoven har ører og marken har øjne» — «Ліс має вуха, а поле має очі», «Ringer du i skoven, får du sva» — «Як гукнеш у лісі, то й відповідь отримаєш» і навіть «Æren er det fejreste træ i skoven» — «Честь — найславніше дерево в лісі».
Тож про ліс вони, вочевидь, знають чимало не лише з військової науки, але і з народних прикмет та спостережень. Це помітно по тому, як вони нас навчають, поєднуючи практику й теорію — спочатку наочно демонструють результат, якого ми маємо досягти, а потім пояснюють, як саме це можна зробити.
Під час однієї з вправ маємо виявити у лісі перед нами двох інструкторів, які непомітно наблизилися до нас під час шикування. Першу частину випробування ми вже провалили — доки ми шикувались, ворожі розвідники чи диверсанти підповзли до нас на відстань менше 50 метрів, і ніхто з нас їх не помітив.
Тепер мусимо візуально виявити їх у лісі під час повсякденної життєдіяльності табору. За умовами завдання заглиблюватися в ліс ми не можемо і лише пересуваємося вздовж нього. На виявлення умовного ворога маємо спочатку 3, потім 5, зрештою — 10 хвилин, бо за перші відтинки часу ніхто з нас не впорався.
В лісову гущавину вдивляється все відділення і, зрештою, перші з нас помічають одного з інструкторів. Вдається це лише тому, що він ворухнувся. Другого шукаємо ще довше, але зрештою найпильнішим із нас вдається виявити і його.
Мені соромно зізнатися, що я не побачив ні першого, ні другого, тому роблю вигляд, що одного я таки помітив. Навмання вказую на ймовірне розташування умовного противника інструктору і він схвально киває — мені пощастило вгадати в трохи дивному силуеті за горбком біля стовбура дерева абрис руки.
Урок засвоєно — ми переконалися, що наблизитися впритул до противника і зайняти позицію в укритті природного походження можна абсолютно непомітно. Тепер нам пояснять, як це зробити, розклавши увесь процес на найдрібніші деталі та унаочнивши кожну з них.
Щоб не розкривати всіх секретів згадаю лише про очевидні речі — індивідуальний камуфляж, безшумний рух у найнижчому профілі, вибір позиції з гарантованою можливістю прямого пострілу та бажаною наявністю особистого захисту від зустрічного вогню ворога.
Інструктори роз’яснюють і демонструють ще кілька важливих елементів, наголошуючи, що поєднати всі їх одночасно — неймовірна, практично неможлива в реальних умовах удача. Тож слід розставляти їх за пріоритетністю, жертвуючи менш значущими.
Наприклад, чітка видимість для пострілу може бути важливішою за індивідуальну безпеку, а рух у найнижчому з можливих профілі можна проміняти на швидкість пересування, якщо є високі шанси, що ворога не виявить вас під час руху. Або ж навпаки, краще бути повільним, але безшумним і непомітним.
П’ять інструкторів вишиковуються перед нами в шеренгу на протилежному боці дороги. Одягнені в однаковий однострій та маючи ідентичний камуфляж, вони стоять на відстані 12—15 метрів один від одного. Здавалося б, вони мають бути однаково помітними, однак це не так.
«Зрозуміли, в чому справа?» — питає головний інструктор і детально пояснює, чому крайнього лівого інструктора в шерензі ми бачимо найкраще і контрастно, крайній правий практично непомітний, а троє між ними теж сприймаються візуально абсолютно по різному.
У продемонстрованому немає жодної магії — лише знання, уміння, навички та досвід. Досягти цього за належного старання, ретельного відпрацювання та пильності може кожен. Ці знання ми маємо використати під час вибору й облаштування особистих позицій на узліссі.
Висуваємося у бік узлісся. Зараз ми будемо застосовувати здобуті знання на практиці. Навчання у межах багатонаціональної навчальної місії Interflex на території Великої Британії.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
Зараз лише дев’ята ранку, ми працюємо близько трьох годин, тож до завершення виснажливого дня ще понад 12 годин теоретичних занять та практичних тренувань.
Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2024-10-07 06:30:32
