Вже бігає: боєць Азову розповів про ампутацію ніг та досвід протезування

Історія бійця Азову на позивний Хард — це приклад незламності духу та сили волі. Він не лише подолав фізичні труднощі, а й став джерелом натхнення для інших.

21-річний Радислав з Сумської області пройшов крізь важкі випробування, втратив обидві кінцівки, але навчився бути незалежним і тепер допомагає побратимам.

Поранення, яке змінило життя

Хлопець народився в селі Клишки неподалік Шостки. З дитинства хотів бути самостійним, мріяв про сім’ю та дітей, для яких прагнув бути прикладом.

Після закінчення школи переїхав до Києва, де працював у різних сферах, поки не вирішив стати військовим.

— 24 лютого я прокинувся від вибухів. Сказав батькам, що йду в військомат, —  згадує Радислав.

Після довгих, але безуспішних спроб потрапити до бойового підрозділу, він нарешті став частиною бригади спеціального призначення Азов.

Минуло року під час виконання завдання у Серебрянському лісі хлопець дістав поранення, яке змінило його життя.

— Я повертався на позицію. Перший снаряд прилетів просто мені під ноги. Я думав, що це кінець, —  розповідає Хард.

Але все ж таки хлопець знайшов сили покликати побратимів. Ті надали необхідну допомогу і доправили до стабілізаційного пункту. Звідти  –  до обласної лікарні.

Новину про те, що втратив обидві ноги, сприйняв спокійно. Радів, що залишився живий та розумів, що потрібно рухатися далі.

— Перше, про що я подумав, це де мій телефон і чи все гаразд з моїми статевими органами, —  з усмішкою розповідає боєць.

Реабілітація та протезування

Перший місяць реабілітації був важким, з постійним болем. Але Радислав не здавався.

Він активно шукав спосіб, який би якомога швидше дав йому змогу повернутися до нормального життя.

—  Я знав, що буду ходити на протезах. Важливо було зберігати позитивний настрій, — говорить військовий.

За державною програмою Мінсоцполітики були виготовлені спеціальні протези. Однак через те, що вони були дуже незручні, а законодавство поки що не передбачає підвищення вартості ДЗР, довелось самотужки шукати кошти на нові протези.

Завдяки допомозі патронатної служби Янголи та некомерційної компанії Protez Foundation Радислав все ж таки отримати нові, більш функціональні протези зі США.

— Різниця між тими, які мені надали за державні кошти, і новими просто неймовірна. Наразі я можу жити самостійним життям, —  ділиться він.

Майбутнє та допомога іншим

Сьогодні азовець активно займається реабілітацією та допомагає іншим бійцям: шукає волонтерів, організовує збори на потреби тих, хто опинився в схожій ситуації і мріє, щоб війна закінчилася якомога швидше.

Його шлях до відновлення є свідченням того, що навіть у найскладніших ситуаціях можна знайти сили і мотивацію для життя.

Фото: особистий архів бійця Хард