Верховна Рада ухвалила множинне громадянство в Україні

У середу, 18 червня, Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №11469, який запроваджує інститут множинного громадянства в Україні. Про це повідомляє Львівський портал.
За словами народного депутата Ярослава Железняка, документ, ініційований президентом України, набрав 243 голоси «за» після врахування всіх правок, узгоджених профільним комітетом.
Згідно з проєктом закону №11469, множинне громадянство дозволяється у таких випадках:
- якщо дитина отримала українське та іноземне громадянство при народженні;
- якщо дитину з українським громадянством всиновили іноземці й вона автоматично отримала їхнє громадянство;
- якщо українець автоматично отримав громадянство іншої країни після шлюбу з іноземцем;
- якщо повнолітній українець автоматично став громадянином іншої країни, але не має офіційного документа, який це підтверджує;
- якщо іноземець отримав українське громадянство у спрощеному порядку, бо його держава є в спеціальному переліку;
Це країни Європейського Союзу, а також Велика Британія, США, Канада, Норвегія, Швейцарія та Японія.
- якщо громадянин України отримав громадянство іншої країни, яка входить до цього ж переліку.
Законопроєкт також має на меті спростити процедуру отримання українського громадянства для іноземців та людей без громадянства, які служать або служили за контрактом у Збройних силах, Нацгвардії чи Державній спеціальній службі транспорту. Таке ж спрощення стосується їхніх чоловіків, дружин або дітей.
Водночас людина не може мати множинне громадянство у разі набуття, прийняття або поновлення громадянства України, якщо вона є громадянином:
- держави, яку Верховна Рада України визнала державою-агресором або державою-окупантом (зокрема рф);
- держави, яка не визнає територіальну цілісність та суверенітет України;
- держави, що відмовляється визнавати протиправність посягань на територіальну цілісність і суверенітет України – наприклад, якщо ця держава голосувала проти Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Про територіальну цілісність України» від 27 березня 2014 року № 68/262.
Також громадянство України не надається особам:
- які були засуджені в Україні за тяжкий або особливо тяжкий злочин (до моменту погашення або зняття судимості)з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
- які вчинили за кордоном дії, що за українським законодавством кваліфікуються як тяжкий або особливо тяжкий злочин;
- які становлять загрозу національним інтересам, безпеці, громадському порядку, суверенітету або територіальній цілісності України.
Законом передбачено й підстави для втрати громадянства України, зокрема:
- добровільне набуття громадянства держави-агресора;
- використання іноземного паспорта в Україні, що створює загрозу національній безпеці;
- подання неправдивих даних для отримання громадянства;
- службу в армії держави-агресора або вчинення злочинів проти національної безпеки України.
До таких злочинів належать, зокрема, терористичні акти, фінансування тероризму чи участь у збройній агресії проти України.
Зі свого боку уповноваженого із захисту державної мови Тарас Кремінь додав, що законопроєкт врахував його ключові пропозиції, подані до профільного комітету Верховної Ради.
Зокрема, Кремінь наполягав на збереженні вимоги складання іспиту з української мови на рівні не нижче В1 для всіх, хто хоче отримати громадянство України.
«Цей рівень дає змогу людині повноцінно спілкуватися, отримувати послуги, брати участь у публічному житті та реалізовувати виборчі права», – зазначив він.
Водночас, як зазначив посадовець, іноземці з визначними заслугами перед Україною, зокрема військовослужбовці-контрактники, можуть отримати громадянство без мовного іспиту, але зобов’язані скласти його протягом встановленого терміну.
Нагадаємо, що у грудні 2024 року Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт про запровадження інституту множинного громадянства. Документ передбачав доопрацювання з урахуванням пропозицій та зауважень, зокрема від Світового Конгресу Українців.
Ще раніше, у жовтні, президент Володимир Зеленський виступив на підтримку ідеї подвійного громадянства. На його думку, це необхідний крок, щоб українці, які через війну опинилися за кордоном, зберігали зв’язок зі своєю країною. Водночас президент наголосив, що така можливість має бути лише для громадян окремих держав – передусім країн ЄС та інших партнерів України.
Цю ж позицію підтримав і міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який назвав закон «надважливим» для збереження зв’язку з мільйонами українців, які виїхали через повномасштабне вторгнення.
Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.
Фото: ілюстративне, «Укрінформ»
Джерело: Інформаційна агенція «ЛЬВІВСЬКИЙ ПОРТАЛ»
2025-06-18 12:05:00