Підрив Каховської ГЕС – в ООН оцінили масштаби збитків для України

Теракт російських військ на Каховській гідроелектростанції (ГЕС), який призвів до руйнування греблі, завдав Україні збитків на майже $14 млрд.

Про це йдеться у звіті, представленому Організацією Об’єднаних Націй та урядом України. Згідно з цим документом:

• Пряма шкода, завдана інфраструктурі та активам, оцінюється у $2,79 млрд.
• Розмір збитків перевищує $11 млрд. Найбільшою проблемою фахівці вважають тривалий вплив на довкілля.

Розмір прямої шкоди був найбільшим в енергетичному ($1,26 млрд) та житловому (понад $1,1 млрд) секторах.

Далі йдуть культура і туризм ($156,8 млн), муніципальні послуги та комунальна інфраструктура ($127,82 млн), водопостачання і санітарія ($65,92 млн), навчальний сектор ($51,97 млн), сільське господарство ($23,87 млн), торгівля і промисловість ($7,4 млн) та охорона здоров’я ($0,65 млн).

Збитки були найбільшими в екологічному (понад $6,4 млрд) та енергетичному ($3,8 млрд) секторах. В звіті наголошується, що це є критичним для довгострокової стабільності та відновлення в Україні.

Сільське господарство та рибальство зазнало збитків на $382,71 млн, культура і туризм – на $105,6 млн, водопостачання і санітарія – на $82,82 млн, житловий сектор – на понад $66 млн.

Відновлення після підриву ГЕС

Початкова оцінка потреб у відновленні становить $5,04 млрд. Проте сума може зростати під час проведення більш детальних оцінок.

За оцінкою ООН, в короткостроковій перспективі на відновлення в 2023 – 2024 роках потрібно $1,82 млрд.

Загальні потреби у відновленні найвищі в енергетичному та житловому секторах. А в короткостроковій перспективі найбільших інвестицій потребуватимуть житловий, енергетичний сектори, а також сектор водопостачання і санітарії.

Що відомо про підрив Каховської ГЕС

Російські війська знищили греблю Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Це посилило і без того катастрофічні наслідки повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Через прорив греблі було затоплено 620 кв. км територій в чотирьох областях: Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій. Постраждало 333 тис. га природоохоронних і 11,29 тис. га лісових територій.

Було підтоплено близько 80 населених пунктів. Це вплинуло на 100 тис. місцевих мешканців.

Було завдано суттєвої шкоди житлу, інфраструктурі, навколишньому середовищу, культурним об’єктам.

Руйнування дамби також порушило важливі аспекти життя в південних регіонах України: виробництво енергії, доступ до питної води, зрошення, роботу річковий транспорт.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.