Під обстрілами, але не забуті: як Україна рятує культурну спадщину під час війни

Щороку 18 квітня у світі відзначають Міжнародний день пам’ятних і визначних місць, а в Україні – День пам’яток історії та культури. Це офіційне свято було запроваджене указом президента ще у 1999 році. А вже у 2000-му прийняли закон Про охорону культурної спадщини, що визначає, як саме потрібно зберігати та захищати культурну спадщину.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії тисячі культурних пам’яток і об’єктів опинилися під загрозою. Під обстрілами – музеї, заповідники, унікальні історичні експонати. Тому в Україні проводиться евакуація історичних цінностей.

Як в умовах війни в Україні зберігають і евакуйовують культурні цінності – читайте у матеріалі Фактів ICTV до Дня пам’яток 2025.

• Викрадення культурної спадщини України
• Евакуація культурної спадщини після 24 лютого 2022 року
• Як відбувається евакуація культурних цінностей в Україні
• День пам’яток історії та культури: де зберігають евакуйовані пам’ятки
• Прифронтові території: поточна ситуація на Харківщині, Сумщині
• Криза культурної спадщини

Викрадення культурної спадщини України

У День пам’яток історії та культури в Україні варто зауважити, що культурні цінності страждають не тільки від обстрілів, а й від крадіжок. Російські окупанти виносять експонати з музеїв і галерей.

Так, із Херсона, Мелітополя, Маріуполя та інших міст загарбники вивезли тисячі унікальних експонатів: старовинні артефакти, картини, речі побуту з різних історичних епох.

Як повідомляло Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК), станом на листопад 2024 року на окупованих територіях залишаються 90 музеїв і заповідників, у яких зберігається близько 1,7 млн музейних предметів. У п’яти деокупованих областях вже зафіксовано понад 34 тис. втрачених експонатів.

Факти ICTV також звернулися до Міністерства внутрішніх справ України щодо викрадення творів мистецтва та експонати з музеїв у Херсоні, Маріуполі, Бердянську та Мелітополі.

У МВС повідомили, що відкрито кримінальні справи за фактами викрадення експонатів із художнього та краєзнавчого музеїв у Херсоні.

Так, на початку листопада 2022 року російські військові вивезли цінності з Херсонського художнього музею. А вже наприкінці листопада, перед відступом з міста окупанти забрали експонати з краєзнавчого музею. Їх пакували в ганчір’я та вантажили в машини. Зараз обидва музеї – порожні.

Фото: Офіційний сайт місто Одеса

Евакуація культурної спадщини після 24 лютого 2022 року

Після початку повномасштабної війни з понад 60 закладів культури у різних областях України, зокрема Харківської, Миколаївської, Полтавської, Луганської, Донецької та Сумської, були евакуйовані цінні музейні предмети.

Нещодавно до цього переліку додали ще чотири музеї, а в межах чергової хвилі планується евакуація з трьох закладів Сумської області, шести – з Чернігівської, та 12 – з Харківської. Майже 4 тисячі експонатів готові до вивезення із Запорізької області.

Як відбувається евакуація культурних цінностей в Україні

Процес евакуації культурних цінностей (наприклад, музейних експонатів) в Україні відбувається за правилами, передбаченими законом. Цим займається Міністерство культури та стратегічних комунікацій (МКСК).

Як розповіла перша заступниця міністра Галина Григоренко під час брифінгу 11 квітня, саме МКСК відповідає за евакуацію та збереження культурних цінностей із музеїв і заповідників, які йому підпорядковані.

Цей процес відбувається у співпраці з обласними військовими адміністраціями, місцевою владою та працівниками музеїв.

Рішення про евакуацію ухвалює МКСК після звернень від керівництва музеїв.

За словами Григоренко, міністерство регулярно проводить зустрічі з представниками областей і музеїв. На них обговорюють, як відбувається евакуація, питання безпеки, транспортування та оформлення документів.

За декілька днів до Дня пам’яток історії та культури в ефірі національного телемарафону Єдині новини Галина Григоренко повідомила, що більшість регіонів уже евакуювали найцінніші музейні колекції – предмети першої та другої категорій.

Водночас вона зауважила, що наявні інструкції щодо визначення цінності таких об’єктів застаріли, тому МКСК спільно з експертами розробляє нові документи. Вони будуть корисні не лише під час війни, а й у разі надзвичайних ситуацій чи техногенних аварій.

Фото: Мінкульт

День пам’яток історії та культури: де зберігають евакуйовані пам’ятки

Після евакуації музейні цінності передаються у спеціальні приміщення, які відповідають низці вимог. Як пояснив заступник міністра культури Сергій Бєляєв, такі сховища повинні мати контрольований температурний режим, сигналізацію, а також особливі умови для зберігання цінних об’єктів – виробів із дорогоцінних металів, каміння, монет і зброї.

За словами Галини Григоренко, для збереження цінних предметів також організовується їхнє тимчасове переміщення в інші музеї в межах України. Це відбувається згідно з Положенням про Музейний фонд. У такому разі орган управління музею лише інформує МКСК.

Міністерство виконує координаційну функцію – збирає інформацію від музеїв у прифронтових регіонах про потребу в площах для зберігання музейних предметів. Станом на 12 квітня необхідно майже 19 000 куб. м і 527 кв. м приміщень, тоді як доступні в тилових областях площі становлять лише 934 кв. м.

Щоб розв’язати проблему браку площ, МКСК співпрацює з Фондом держмайна і просуває законодавчі ініціативи, які дозволять тимчасове зберігання колекцій за кордоном. Оскільки на сьогодні чинне законодавство дозволяє вивезення музейних об’єктів за межі країни лише для участі в виставках, дослідженнях або реставрації. Саме тому за підтримки міністерства у 2022-2024 роках було реалізовано 162 міжнародні виставкові проєкти.

Міністр культури Микола Точицький у проєкті Карп’як на Суспільному розповів, що уряд працює над створенням сховищ подвійного призначення – для збереження як культурної спадщини, так і людських життів. Два великі проєкти вже затверджено, проте їхнє розташування не розголошується.

Він наголосив, що в Україні гостро не вистачає таких сховищ, і це питання обговорювали на так званому Культурному Рамштайні, що відбувся на початку лютого на рівні міністрів культури. Там ішлося про українську спадщину, виклики та необхідну міжнародну підтримку.

Крім того, міністр повідомив про введення постійних переговорів із партнерами щодо підтримки у збереженні та експонуванні вже евакуйованих понад 520 тис. об’єктів культурної спадщини.

Фото: Мінкульт

Прифронтові території: поточна ситуація на Харківщині, Сумщині

Україна вже евакуювала понад 500 тис. культурних артефактів із прифронтових територій, але потребує допомоги Європи для подальшої евакуації їх за кордон. Про це розповів Точицький в інтерв’ю Укрінформу, зазначивши, що польське головування в ЄС запропонувало чіткий план дій для захисту культурної спадщини.

Голова правління Коаліції дієвців культури та співзасновниця Dofa.Fund у колонці для УП зазначила, що в Запорізькій, Сумській та Харківській областях, де, за словами президента Володимира Зеленського, можливий новий наступ РФ, досі зберігаються понад мільйон музейних експонатів з державного фонду.

Загалом у дев’яти найуразливіших областях їх понад 3 мільйони. Вона також уточнила, що з 2014 року Україна вже втратила 2 млн музейних об’єктів.

Криза культурної спадщини

18 квітня у День пам’яток історії та культури варто згадати про нерухомі пам’ятки України.

В аналітичній записці, розробленій у межах проєкту RES-POL, експерти кажуть про глибоку кризу у сфері нерухомої культурної спадщини в Україні. Більшість історичних будівель і пам’яток не інтегровані в сучасне життя, не приносять користі громадам і з часом руйнуються. Часто їх сприймають як тягар, а не як ресурс.

Основна проблема – спадщину здебільшого просто намагаються зберегти, але не розвивають і не використовують.

Закон Про культуру ставить за мету захист і збереження культурної спадщини. Але така політика часто зводиться до обмеження доступу до цінностей і їхнього вилучення з публічного простору. Це суперечить праву громадян на вільний доступ до культурних благ, яке також закріплене в цьому ж законі. Через це спадщину сприймають як щось застигле, що лише зберігається, але не живе.

Проте, як ідеться у записці, спадщина є частиною повсякденного життя. Якщо люди не розуміють її цінності й не мають чітких правил поводження з нею, це може призвести до занепаду.

– Основний закон Про охорону культурної спадщини, прийнятий у 2000 році, відображає недієву парадигму системи охорони і збереження спадщини. Є нагальна необхідність ретельно переглянути підходи до збереження спадщини: нові економічні важелі, система батога і пряника, інші заходи, – вважають експерти робочої групи з розроблення Містобудівного кодексу України, на чолі з Ганною Бондар.

У записці наводиться приклад Європи, де застосовується інших підхід: там спадщина – це ресурс для розвитку, туризму й локального бізнесу. Її вміло інтегрують у міське планування, що дає результат – створюються робочі місця, зростає економіка.

Зазначається, що хорошим прикладом, як культурна спадщина може допомогти розвитку територій і громад, є заповідник Тустань на Львівщині. Він не лише зберігає пам’ятку, а й  сприяє розвитку села Урич.

Завдяки йому тут з’явилися робочі місця – близько 50 місцевих жителів працюють у заповіднику, що для маленького села дуже багато. Поруч активно розвивається місцевий бізнес, пов’язаний із туризмом.