Емоції взяли гору: через що стався обмін критичними заявами між Польщею та Україною

Відносини України та Польщі останніми днями набули певних похмурих кольорів через емоційні заяви та дії дипломатів.

Ситуацію ускладнило й те, що вже кілька місяців точаться суперечки через обмеження на імпорт українського збіжжя з боку Польщі.

Паралельно з цим, у Польщі триває підготовка до парламентських виборів, які мають відбутись у жовтні чи листопаді 2023 року.

Що не поділили між собою Польща та Україна, чому політики кажуть про завелику присутність емоцій один одного та як на це відреагували президенти Володимир Зеленський та Анджей Дуда – читайте в матеріалі на Фактах ICTV.

Заява з Польщі

Початком, як і минулого разу в ситуації з Великою Британією, послужила заява щодо недостатньої вдячності України з боку очільника офісу з питань міжнародної політики в канцелярії президента Польщі Марціна Пшидача.

Під час інтерв’ю польським ЗМІ 31 липня Пшидач заявив, що Україна має більше цінувати ту допомогу і підтримку, яку надає Польща. Висловлювання чиновника пролунали в контексті ситуації з забороною на експорт українського зерна через Польщу та не стосувались загальної ситуації. Він заявив, що Україна сьогодні має велику підтримку від Польщі, і тому “варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років”.

Слід зауважити, що подібна заява польського чиновника пролунала разом із обговоренням подальшого обмеження на агропродукцію з України. Наразі Польща заблокувала імпорт зерна з України та планує подовжити це обмеження 15 вересня, коли збігають терміни чинної заборони на імпорт. Україна неодноразово давала негативну оцінку такому рішенню західного сусіда.

Перша реакція України

Вже того ж дня, після заяви Пшидача, надійшла й відповідь з Офісу президента України.

– Категорично відкидаємо спроби окремих польських політиків навʼязати польському суспільству безпідставну думку, нібито Україна не цінує допомогу від Польщі. Це, очевидно, гра на власні конʼюнктурні інтереси, яка не має нічого спільного з дійсністю. Маніпуляція, – заявив заступник керівника Офісу президента Андрій Сибіга.

Український посадовець також нагадав, що сьогодні українці “віддають життя, у тому числі за своїх польських друзів”.

– Нема нічого гіршого, ніж коли твій рятівник вимагає у тебе плату за порятунок, навіть коли ти стікаєш кров’ю, – додав заступник керівника ОПУ.

Попри вже наявну реакцію з Офісу президента, українське Міністерство закордонних справ вирішило теж відреагувати. Вже 1 серпня до МЗС України було викликано посла Республіки Польща в Україні Бартоша Ціхоцького через висловлювання Пшидача. У світі дипломатів виклик іноземного посла до МЗС країни, в якій перебуває цей посол, є демаршем. Тому на дії українського зовнішньополітичного відомства у МЗС Польщі відреагували дзеркально і викликали до себе посла України.

– Під час зустрічі було наголошено, що заяви про нібито невдячність українців за допомогу Польщі не відповідають дійсності та є неприйнятними, – заявив речник МЗС України Олег Ніколенко.

Заяви були зроблені публічно, тому до їх обговорення приєднались користувачі у соцмережах, зокрема і політологи та інші експерти.

Реакція політиків Польщі

Після того, як ця “суперечка” була широко розповсюджена у публічному просторі, її почали коментувати й інші політики з Польщі. Стрижневим у реакції польських політиків стало обурення через виклик посла до МЗС України.

Спочатку генсек польської партії Право і справедливість (PiS) Кшиштоф Соболевський вирішив нагадати про те, що посол Польщі був єдиним, хто не залишив Київ на початку повномасштабного вторгнення Росії.

– Виклик до МЗС польського посла – це гра з вогнем, а особливо 1 серпня – це просто нахабство і не може залишитися без аналогічної відповіді, – написав він у Twitter.

1 серпня, про яке згадав Соболевський, є важливим днем для поляків, оскільки в цю дату відзначається річниця Варшавського повстання, коли Польща намагалась дати спротив Третьому Рейху під час окупації в рамках Другої світової війни та звільнити Варшаву з метою відновлення некомуністичної Польщі.

Разом із заявою генсека провладної партії PiS пролунали слова ексочільниці уряду Польщі Беати Шидло, яка оцінила реакцію МЗС України як “дивну”.

– Замість того, щоб обурюватися і робити абсурдні жести та заяви, українській владі варто прислухатися до думок, які лунають з Польщі, – заявила Шидло.

Згодом з’явилась реакція вищого політичного керівництва Польщі, а саме – чинного прем’єр-міністра Матеуша Моравецького. Він заявив, що виклик посла до українського МЗС є помилкою, “яких не повинно бути”.

– У міжнародній політиці, в умовах війни, що триває, з огляду на величезну підтримку, яку Польща надає Україні, таких помилок не повинно бути, – написав очільник уряду Польщі.

Моравецький додав, що для Польщі національні інтереси вищі за інтереси інших держав, тому Варшава не готова йти на поступки в цьому питанні.

Вже 2 серпня МЗС Польщі також вирішило втрутитись та спробувало підбити підсумки довкола цього обміну заявами. Так, заступник глави МЗС Польщі Павел Яблонський визнав, що відносини Варшави та Києва останнім часом “не найкращі”, в чому звинуватив “представників української влади” через їхні заяви.

– Ми керуємося політикою польських національних інтересів. Ми підтримуємо Україну настільки, наскільки це відповідає польським національним інтересам. Так було і так буде завжди, – заявив Яблонський.

Забагато емоцій: президентська реакція

Палка дискусія, що розгорілася через заяви з обох країн, змусила змінити риторику України та втрутитись у конфлікт президента Володимира Зеленського.

У відеозверненні за підсумками 1 серпня глава української держави подякував Варшаві за надану підтримку та закликав сторони зменшити емоційну напругу.

– Україна б’ється за свободу свою та всієї Європи, і ми вдячні кожному народу, який допомагає. Надзвичайно цінуємо історичну підтримку Польщі, яка разом із нами стала справжнім щитом Європи – від моря до моря. І жодної тріщинки в цьому щиті бути не може, – заявив Володимир Зеленський.

Президент Володимир Зеленський також наголосив, що Україна та Польща мають проявити єдність та не загострювати відносини через “політичні миттєвості”.

– Емоціям точно варто охолонути. Свобода й благо наших народів, цінності нашої Європи та перемога над спільним російським ворогом – понад усе, – додав він.

Вже 2 серпня зі схожою заявою виступив і секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов. На своїй сторінці у Twitter Данілов нагадав, що Україна та Польща мають спільну європейську історію.

Секретар РНБО запевнив поляків, що народ України вдячний за допомогу.

– Ми об’єднані спільною європейською історією, мільйонами родинних і дружніх зв’язків і єдиною ціллю — знищення московської потвори, яка посягнула на нашу і вашу свободу, – написав він.

Данілов також пригадав, що Польща “першою простягнула Україні рушницю і хліб!”. Водночас надмірну кількість емоцій секретар РНБО пов’язав з війною, що триває, та назвав палку дискусію між політиками з Польщі та України “непорозумінням”.

Крім того, Данілов нагадав, що саме Польща надала першу партію зброї Україні після початку повномасштабного вторгнення.

Збіг обставин ще й призвів до того, що 2 серпня в Ужгороді розпочався дводенний захід, в рамках якого президент Володимир Зеленський звертався з установкою для ведення подальшої політики до українських дипломатів. Під час цієї конференції президент наголосив, що Україна вдячна за допомогу, але її внесок у безпеку теж заслуговує на подяку.

– Україна вміє бути вдячною, і вдячна кожній країні, абсолютно всім людям, кожному народу, які нам допомагали. Але і наш внесок у загальну безпеку заслуговує на подяку, – сказав він.

Примітно, що попри дводенне обговорення цієї теми на найвищому рівні, президент Польщі Анджей Дуда, з адміністрації якого вперше пролунала заява польського посадовця про недостатню вдячність України, не давав коментарів. На думку українського політолога Володимира Фесенка, така поведінка польського лідера є політикою невтручання.

Вибори у Польщі у 2023 році

Також під час звернення до послів Володимир Зеленський нагадав, що “в наступні місяці в різних країнах відбудуться вибори, що створює певну складну кон’юнктуру. Нам потрібне розуміння, яке долає будь-яку таку політичну внутрішню кон’юнктуру”. Президент не уточнив, про які країни йдеться, втім, саме у жовтні чи листопаді у Польщі мають відбутись парламентські вибори.

– Як посли України, ви маєте охолоджувати емоції, коли вони надто сильно вирують у політиці сусідів. Охолоджувати, але не бути німими, – зазначив Володимир Зеленський, роблячи установки для подальшої роботи дипломатів.

Із прийдешніми виборами в парламенті Польщі, в рамках чого буде переобиратись увесь склад польських Сейму та Сенату, пов’язує це й український політолог Володимир Фесенко.

У коментарі Фактам ICTV Фесенко каже, що напруга, яка виникла, пов’язана з низкою причин. Крім економічної складової, в рамках якої точаться суперечки щодо подальших планів Варшави продовжити обмеження на експорт зерна з України, Фесенко називає і парламентські вибори.

Останні вибори у парламент Польщі відбулись у 2019 році, в результаті них була обрана більшість у Сейм на чолі з правлячою партією Право і справедливість, хоч і з меншістю в Сенаті.

– Проблема експорту українського зерна – це проблема, яка виникла не сьогодні, а декілька місяців тому. Реагують (на цю проблему, – Ред.) не тільки (польські, – Ред.) фермери, але реагують і окремі представники польської влади. Безумовно, вони відображають певні настрої польського суспільства, і у фермерів, які бачать конкуренцію з українським зерном на польських ринках. Більш важливим є чинник виборів, бо в Польщі наближаються парламентські вибори. Реакція цього польського чиновника (Марціна Пшидача, – Ред.), який допустив, на мій погляд, некоректний і популістичний вислів… Думаю, що це було зроблено саме в передвиборчому контексті, – заявив він.

На думку українського політолога, складно сказати про особисті мотиви Пшидача, коли він робив цю заяву, але “явно, що це гра на певну частину польського електорату, тих самих фермерів”, що було зроблено в передвиборчому контексті.

– В польській правлячій партії якраз консервативний електорат, зокрема ті самі фермери. Плюс люди з консервативними поглядами, зокрема й ті, хто пам’ятає про Волинь (Волинська трагедія, – Ред.) і про інші претензії до України. На жаль, ці теми були розконсервовані. Це, на мій погляд, зараз недоречно. Партійні та особистісні інтереси взяли гору над інтересами національними, – сказав Фесенко.

Що кажуть експерти

Володимир Фесенко вважає, що після заяв Марціна Пшидача була “неадекватна жорстка” реакція українського МЗС, коли до зовнішньополітичного відомства був викликаний посол.

За його словами, відповідь України мала відбуватись на тому ж рівні. Наприклад, на слова Пшидача мав відреагувати радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк, але не заступник керівника ОПУ та не виклик посла Польщі до МЗС.

Політолог вважає, що виклик посла є доречним, коли є суттєва проблемна ситуація, оскільки такий крок є дипломатичним демаршем.

– Почалася ланцюгова реакція. Це не дуже приємно для обох країн, бо емоції взяли гору, – додав він.

За словами Фесенка, на палку дискусію між обома країнами також впливає такий політико-психологічний знаменник, як втома від війни.

– Вона (втома від війни, – Ред.) проявляється всередині нашого суспільства, проявляється у багатьох наших партнерів та проявляється навіть у дипломатів, які мають контролювати свої емоції. Втома від війни проявляється в надмірних емоціях. Зараз емоції взяли гору. Емоції зараз треба припинити і подолати, – каже він.

На думку політолога, наразі між Україною та Польщею необхідно покращити комунікацію, чого буде достатньо. Наприклад, неформальні переговори на рівні двох міністрів закордонних справ. А якщо цього замало – публічно, на рівні президентів.

Водночас експосол Польщі в Україні Ян Пєкло в коментарі BBC заявив, що Києву з самого початку не варто було емоційно реагувати.

– Можна було вирішити це питання в інший спосіб. Ситуація, що виникла, не справляє хорошого враження, вона не несе жодного конструктиву, оскільки не вирішує проблему, а лише демонструє її наявність, – сказав дипломат у коментарі ВВС.

За словами дипломата, наявна проблема обмеження імпорту зерна з України має розв’язуватись в інший спосіб, але точно не викликати по черзі послів і “вносити ескалацію в стосунки”.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.