Джуліан Ассанж – біографія та що відомо про справу засновника WikiLeaks

3 дні назад

157 4 хвилин читано

Засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа звільнили з в’язниці Белмарш у Великій Британії. Перед тим він уклав угоду з Мін’юстом США і погодився визнати себе винним у публікації конфіденційних військових документів.

На шляху до Австралії літак з ним попрямував на тихоокеанський острів Сайпан, де відбувся ще один суд. Йому інкримінували злочини, пов’язані з найбільшим в американській історії випадком розкриття секретної інформації.

Суддя заявила, що справу Ассанжа офіційно закрито і “він може вийти із зали вільною людиною”. Суд врахував Ассанжу відбутий 14-річний термін і подальшого ув’язнення не потрібно. Він повністю визнав себе винним у порушенні закону про шпигунство. Журналіст повернеться додому – в Австралію.

Зараз дивляться

Факти ICTV розповідають історію обвинувачень Джуліана Ассанжа, з чого все почалося та що містилося у засекречених документах, за які йому загрожував тривалий термін за ґратами.

Скандал століття

Австралієць Джуліан Ассанж заснував WikiLeaks у 2006 році, але прориву платформа досягла лише через чотири роки. Саме тоді сайт опублікував тисячі секретних документів американського уряду, зокрема дипломатичну переписку та військову інформацію.

США тоді висунули проти засновника платформи 17 обвинувачень у розголосі державної таємниці та одне – у комп’ютерному хакерстві. У прокуратурі США наголосили, що цей витік документів поставив під загрозу життя агентів розвідки США особливо на Близькому Сході.

Прихильники Ассанжа заявляли, що оприлюднені документи містять важливу інформацію і це покликання та обов’язок будь-якого журналіста. Вони також закликали уряд США шукати тих, хто злив інформацію Ассанжу.

У цій справі також відомо про кейс офіцера Бредлі Меннінга, який у 2013 році вирішив змінити стать та став Челсі Меннінг. У 2010 році він зізнався, що передав WikiLeaks для публікації відео ударів з повітря, досьє на в’язнів Гуантанамо та близько 250 тис. дипломатичних листів.

Фото: Depositphotos

Меннінга засудили до 35 років в’язниці, але у 2017 році його помилував 44-й президент США Барак Обама.

WikiLeaks та Україна

В оприлюднених документах фігурують й громадяни України. Зокрема подробиці зустрічі олігарха Дмитра Фірташа, ексгенпрокурора Юрія Луценка та інших посадовців з послом США в Україні Вільямом Тейлором.

У звіті Тейлора стверджується, що Фірташ придбав 61% акцій медіагрупи Інтер. Також в оприлюднених документах йшлося, що олігарх використовував кризу 2008 року для скупчення банків.

Постачання зброї у М’янму

Ще в одній статті про торгівлю озброєнням у Східній Європі йшлося про те, тодішній помічник держсекретаря Ванн Ван Діпен дорікав Україні за відправлення у М’янму партії комплектуючих складових для бронетранспортерів, автоматичні гранатомети, протитанкові ракети точного наведення і танкові кулемети.

Зазначалося також, про недотримання обіцянки США Україною не експортувати озброєння військовій диктатурі М’янми.

З ким хотів співпрацювати Путін

У секретних даних також йшлося про доповідь українського дипломата Костянтина Грищенка експослу Тейлору, що Путін “особливо невисокої думки” про Віктора Януковича і хотів би мати справу з Юлією Тимошенко.

Грищенко розповів Тейлору, що Путін ненавидів тодішнього президента Віктора Ющенка, не поважав Януковича, але бачив у Тимошенко людину, з якою можна співпрацювати.

Визнання Голодомору

Були також оприлюднені файли листування американських дипломатів, у яких йшлося про умови, які поставила РФ Азербайджану в разі визнання Голодомору в Україні.

— Алієв отримав листа від президента РФ Медведєва, в якому зазначено, що якщо Азербайджан підтримає визнання більшовицького штучного голоду в Україні геноцидом в ООН, то він “має забути про Нагірний Карабах взагалі”.

Після публікації секретних файлів у листопаді 2010 році на сервер WikiLeaks почалися масовані DDOS-атаки. Порталу надали можливість користуватися хмарним веб-сервісом Amazon EC2 у США, але вже 2 грудня сервіс відмовився надавати порталу послуги.

4 грудня 2010 року після тиску з боку США PayPal припинив обслуговування платежів WikiLeaks. 7 грудня платіжні системи Visa та MasterCard заблокували всі платежі на адресу сайту. Також 7 грудня 2010 року британська поліція заарештувала засновника сайту WikiLeaks Джуліана Ассанджа згідно з міжнародним ордером, виданим урядом Швеції.

Справа про зґвалтування

У Швеції Джуліана Ассанжа, який має австралійське громадянство, дві жінки звинуватили його у двох випадках статевих домагань і одному зґвалтуванні.

За словами однієї з них, вона на той момент майже заснула, коли Ассанж вирішив зайнятися з нею сексом без презервативу. У більшості країн такі дії вважаються неетичними, але не утворюють складу злочину, однак у Швеції незахищений секс без обопільної згоди підлягає кримінальному переслідуванню.

Фото: Getty Images

Побоюючись видачі до Швеції і можливої екстрадиції до США, Ассанж попросив притулку в посольстві Еквадору в Лондоні, де провів сім років.

Восени 2019 року шведські органи юстиції закрили справу проти Ассанжа, вважаючи зібрані докази недостатньо переконливими для пред’явлення офіційного звинувачення.

Співпраця Ассанжа з пропагандистами з РФ та перемога Трампа

Під час перебування у посольстві Еквадору Ассанж продовжив журналістську діяльність. У 2012 році він став продюсером політичного ток-шоу The World Tomorrow на прокремлівському телеканалі Russia Today.

Першим гостем його програми став лідер ліванського радикального руху шиїта Хезболлах Хасан Насралла. Ассанж взяв у нього інтерв’ю через відеозв’язок. Пізніше провідні світові ЗМІ розкритикували це, а британський журналіст та фахівець із Росії Люк Гардінг взагалі назвав Ассанжа “корисним ідіотом” російської пропаганди.

Всього в ефір RT вийшло 12 випусків програми Ассанжа.

Фото: Depositphotos

Ассанжа ще звинувачують у тому, що його платформа WikiLeaks сприяла перемозі на виборах у США Дональда Трампа.

У розпал президентської кампанії в країні в 2016 році на порталі WikiLeaks було опубліковано майже 20 тис. електронних листів, пов’язаних із кандидаткою у президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

У них йшлося, що Клінтон пішла на змову з багатьма представниками партії, щоб обійти конкурента Берні Сандерса.

Ці документи отримали після злому сайту Національного комітету Демократичної партії. Спецслужби США вважають, що за кібератакою стояли російські хакери.

Перебування у посольстві Еквадору та арешт

У посольстві Еквадору Ассанж пробув сім років. У 2019 році влада Еквадору дозволила британській поліції зайти в посольство та заарештувати Ассанжа.

Скотленд-Ярд заявив, що Ассанжа заарештовано на запит США, які вимагають його екстрадиції через звинувачення у шпигунстві.

У січні 2021 року британський суддя ухвалив, що Ассанжа не слід екстрадувати до Сполучених Штатів, оскільки він наражається на високий ризик самогубства. Уряд США оскаржив це рішення.

Високий суд у Лондоні 10 грудня 2021 року ухвалив рішення про екстрадицію засновника WikiLeaks до США, де йому загрожувало до 175 років в’язниці.

Своїм рішення суд задовольнив апеляцію Мін’юсту США на рішення суду нижчої інстанції.