Будівництво житла на Львівщині: чому потенціал – за малими містами?

Будівельний ринок на Львівщині знову набирає обертів та активно розвивається. Якщо ще донедавна потужним центром галузі був саме Львів, то тепер цей акцент зміщується. У першому півріччі 2024-го Львівщина стала третьою в Україні за обсягом введеного в експлуатацію житла і при цьому масштаби будівництва, як і торік, продовжують зростати саме у районах області. 

Тому забудовники все частіше роблять ставку на Дрогобич, Стрий, Самбір, Трускавець й інші наближені до Львова населені пункти, адже це не просто економічне освоєння нової території, а можливість реалізовувати сучасні, якісно нові проєкти, які нічим не гірші від тих, які ми звикли бачити у мегаполісах.

Одним із таких яскравих прикладів є Самбір, де компанія TAKBUD зводить два житлові комплекси за концепцією великого міста. Львівський портал поспілкувався з архітектором Сергієм Івановим-Костецьким і розповідає про унікальність цього концепту й про те, що дозволяє проєктам компанії TAKBUD не поступатися кращим зразкам у Львові.

Сергію, як би Ви оцінили потенціал невеликих міст для розвитку якісного будівництва? Бо у них є потужний конкурент – Львів. І як людей переконати, що житло, наприклад, у Самборі нічим не поступається?

Люди  хочуть, щоб житло було безпечне, інклюзивне, продумане і комфортне. Гадаю, зараз якраз настав час для реабілітації житла у маленьких містах. Не будувати абищо, а підходити комплексно: взяти кращі практики київської, львівської та загальноєвропейської архітектури, обрати оптимальні за якістю і ціною будівельні рішення, створити належну інфраструктуру. Тобто ставка на те, щоб зробити не за всі гроші світу більшу цінність, показати приклад справді комфортного життя.

Коли у Стрию, Дрогобичі, Самборі чи Бориславі з’являється гарний за концепцією житловий комплекс, він відразу капіталізує не лише ту вулицю, де збудований, а й ціле місто. 

Не секрет, що покупець із часом стає більш вибагливим. Зрештою це закономірно, адже галузь активно розвивається. Як Ви вважаєте, чого саме зараз потребує клієнт?

Так, клієнт стає все більш вибагливим. І запит кардинально змінився під час карантину, виникла гостра потреба у дворах та подвір’ях, у вільному просторі. Але людям також стало важливо мати поруч необхідну інфраструктуру, щоб можна було у хатніх тапочках спуститись у магазин. Ти хочеш, щоб біля тебе поруч була і кав’ярня, і магазин з побутовою хімією, і супермаркет, і аптека, і щоб дитину можна було поблизу завезти в садочок, а не їхати для цього через все місто.

Досліджуючи ринок Самбора, наша команда зрозуміла, що у місті катастрофічно не вистачає подібного житла . Саме тому ідея якісних квадратних метрів, цілого комплексу, такого собі  «міста в місті», де є все необхідне для життя,  і лягла в основу концепції проєктів TAKBUD.

Розкажіть детальніше про проєкти. Якими цінностями Ви послуговуєтесь, що для команди і для Вас як для архітектора зокрема є важливим у цих проєктах і в сучасному житлі  загалом?

Для мене дуже важлива людиноцентричність при проєктуванні. Тобто людина, перебуваючи у певному середовищі, не повинна відчувати дисгармонії, їй має бути максимально комфортно. Я особисто витрачаю купу часу саме на планування та візуальні образи, аби максимально зменшити бажання клієнта все знести і перебудувати у квартирі.

Як на мене, це неправильно будувати коридори по 15 м кв при площі квартири в 50 м кв. Працюючи останні 7-8 років із великими львівськими забудовниками, ми протестували дуже багато варіантів планування і визначили ті, які найбільш активно купують.  Тому з компанією TAKBUD у Самборі ми розробили такі варіанти квартир, де вже немає що переробляти. Тут ми будуємо житловий комплекс «РЕМ» та комплекс таунхаусів «Скандинавія».

Опрацювавши концепцію великого міста на прикладі Львова, ми вибрали найвдаліші практики і втілили їх в життя у проєктах у Самборі. Ця ідея виявилась настільки успішною, що стала головною нашою концепцію і в інших проєктах. Зрештою цей наш вибір підтверджують й самі люди гривнею.

Розпочнімо тоді з ЖК «РЕМ». Чому така назва? В чому особливість цього проєкту?

РЕМ – це колишній дослідно-експериментальний машинобудівний завод. В різні роки підприємство співпрацювало  з Львівським автобусним та ВАТ «Черкаський автобус». Колись тут ремонтували автобуси, потім власники ДЕМЗу вирішили оптимізувати виробництво та прийняли рішення переїхати в інше приміщення та оновити обладнання. Згодом територія стала занедбаною. Тому для нас ЖК РЕМ – це яскравий приклад адаптації, переосмислення старих промислових територій. Для Самбора це свого роду новинка, адже закинутому об’єкту надається нова цінність. 

Колишню промислову територію ми ревіталізували і поділили на зони, де в одній ти можеш жити, в іншій – проводити дозвілля та мати всю необхідну інфраструктуру. Тобто в одному місці маєш усе, тож можеш навіть не покидати його. Це окрема одиниця, «місто» в місті.

Житло, а це понад 300 квартир, дещо відмежоване і розташоване біля парку. Двір є напівзакритим, що додає більшої безпеки. Родзинкою рекреаційної зони є історичний корпус майстерні, якому ми дали нове дихання і перетворили у пасаж – торгівельну частину комплексу. Особливо мені він цінний, бо ми реалізували фантастичний конструктив: усю будівлю тримають вісім великих колон, зараз таке вже ніхто не робить.

Загалом ЖК «РЕМ» – це результат скрупульозної роботи усієї команди TAKBUD. Бо ми ретельно продумували як зонінг території комплексу, так і планування самих квартир. Ми ставили собі за мету спроєктувати все так, щоб людям, які будуть тут жити, нічого не хотілось поміняти. Тому для нас це показовий проєкт, який ми ставимо у приклад.

Тобто РЕМ для самбірчан – то як ЛАЗ для львів’ян?

Так, дуже доречне порівняння. Хоч частину ЛАЗу, яку зараз ревіталізували, назвали «Фабрік», але для всіх це все одно ЛАЗ. Бо це простіше, зрозуміліше, це те, що вкорінилось. Тобі не треба пояснювати, де то, бо всі і так знають.

Назва – це підтвердження локації. На території РЕМ давно немає ні ремонтних, ні експлуатаційних приміщень, ні майстерень, але люди все одно орієнтується на цю локацію, так склалось історично. Але тепер це місце отримало новий функціонал, його переосмислили. І чудова територія біля парку, яка в радянські часи була забруднена промисловими роботами, отримала архітектурну реабілітацію. 

Через повномасштабну війну українці переоцінили значення власної безпеки, тому вкрай важливим стає наявність укриття, а тим паче, коли плануєш купити нове житло. Розкажіть, чи передбачені сховища у житлових комплексах у Самборі?

Справді, мінімум 50% людей, які мають намір придбати житло, першочергово цікавить безпека. І так, на жаль, на це безпосередньо вплинула війна. У ЖК «РЕМ» ми передбачили укриття для мешканців під кожним під’їздом.

Вважаю, що тепер у нас не має бути жодного будинку без укриття. Сховище має бути такою банальною й стандартною опцією як каналізація. Хоча пригадую, як років 5-6 тому дивився один блог, де показували житловий комплекс у Фінляндії із укриттям, і це тоді видавалось чимось таким дивним і незрозумілим.

Проте зараз все по-іншому, саме цю фінську практику я впроваджую в усіх своїх проєктах. Зрештою після війни сховищу можна надати інший функціонал, наприклад, під комірки. Але зараз ми не можемо більше жити в іншій парадигмі, такі маємо реалії. І ці реалії теж визначають сучасну українську архітектуру.

ЖК «Скандинавія», як Ви згадували, – це таунхауси, тобто спарені будинки. Наскільки це концептуально інше житло? Для кого воно?

Так, це справді інший підхід до житла. Цим новим форматом ми надихнулись у Львові, втілити взялись спершу саме у Самборі. Тепер схожі проєкти у нас є в інших містах Львівщини та заходу України.

Таунхаус – це міський невеличкий будинок. Яскравий приклад – Японія. Там настільки мало місця, що будинки апріорі є невеличкими, компактними і ретельно продуманими. Ось про це і є «Скандинавія» – маленьке і функціональне житло, будинок квартирного типу. Ми навіть на етапі проєктування спочатку розробляли планування та інтер’єр, продумували, як людина буде функціонально тут все використовувати, а вже потім на все це «надівали» бетон й арматуру.

Для кого це житло? Для тих, хто хоче жити в місті, але в невеликому будинку, не платити значні суми за комуналку і не морочитись із доглядом за гігантським подвір’ям.

А яка площа такого будинку? І які загалом переваги такого житлового комплексу?

Ми розробили чотири типи таунхаусів площею до 100 м кв із різними плануваннями і типами фасадів. Є невеличка ділянка спереду, щоб запаркувати машину, а також задній двір – ідеальне місце для барбекю чи іншого виду відпочинку. Тобто ми взяли звичайну квартиру, зовсім трохи збільшили у площі і перенесли на земельну ділянку. Але при цьому таке житло є дуже соціалізоване, адже в тебе є сусіди, але лише по боках. Це про те, щоб ходити пішки, адже це інфраструктурно обжите місце – до центру Самбора рукою подати.

Ми з компанією TAKBUD досліджували житлові вподобання самбірчан і побачили, що є два типи людей: старші люди все ж таки більше схиляються до великого індивідуального будинку для всієї родини, а молодь якраз вагається між квартирою і будинком. Але водночас молодь також не хоче платити значні суми за комунальні послуги, вона тяжіє до інфраструктури. Тому у нас і виникла ідея зробити сучасне житло, яке відповідає цьому побажанню самбірчан жити в будинку, але зробити його компактним й максимально зручним та комфортним.

При цьому кожен із таунхаусів продуманий максимально під потреби сім’ї, яка складається з різної кількості осіб. Ми вирішили, що ми можемо дозволити собі зробити всі чотири будинки різними, бо люди, які в них житимуть, є різними.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.

Фото та візуалізація – TAKBUD