Запаморочливий трилер у традиціях Гічкока: рецензія на Рішення піти

Через шість років після тріумфу Служниці Пак Чхан Ук повернувся на червоний хідник Канн з неонуарним трилером Рішення піти. Фільм у ліпших традиціях Запаморочення Альфреда Гічкока та Основного інстинкту Пола Верговена.

Картина була представлена на основному конкурсі та удостоїлася нагороди за найкращу режисуру. Згодом Південна Корея висунула стрічку на премію Оскар, а від сьогодні українські глядачі мають змогу подивитися її на великих екранах у кінотеатрах.

Фільм можна назвати оновленою розповіддю про зустріч поліцейського з фатальною жінкою за допомогою смарт-годинників, гаджетів та Google-перекладача. Але не можна відкидати факту, що це постгічкоківський романтичний трилер із усіма компонентами: від інтимних допитів до погонь на дахах та людей, які стоять на вершинах скель, які оббивають хвилі.

У центрі сюжету одружений детектив із Пусана Хе Чжун (Пак Хе-іль) та приваблива підозрювана китаянка Со Рае (Тан Вей), чоловік якої загинув за дивних обставин під час скелелазіння. Хе Джун підозрює жінку та починає перевіряти її алібі доглядальниці за людьми похилого віку.

Невдовзі пара опиняється в кімнаті для допитів. Згодом з’ясовується, що Со Рае під своїм одягом ховає синці від побоїв, а разом з ними й мотив вбивці. Та чи достатньо цього для вбивства і чи мала вона можливості, щоб піднятися на гору та скинути з неї свого чоловіка?

Думки про це змушують Хе Чжуна мучитися від безсоння, яке спотворює його реальність. А сама Со Рае стає його новою одержимістю, і набагато більше ніж підозрюваною. Над дуетом стрічки, як хмара, нависає фраза китайського філософа Конфуція: Мудра людина любить воду, доброзичлива – гори. Ці слова Хе Чжуну каже Со Рае, коли він розслідує смерть її чоловіка. Со Рае знає, що її місце біля океану, Хе Чжун – захоплюється водою, але в глибині душі йому місце в горах.

Пак також майстерно демонструє мовний бар’єр між героями — Со Рае розмовляє корейською, але іноді використовує програму-перекладач зі своєї рідної китайської. Так він підкреслює, що вони насправді не спілкуються напряму.

Художниця-постановниця Рю Сон-хі, яка вже працювала з Паком над Служницею, Спрагою та Олдбоєм, створює приголомшливий контраст між містом і сільською місцевістю та виокремлює чіткі простори, які демонструють самотність та реалії життя головних героїв.

Це все доповнює приголомшлива операторська робота Кім Чжи-йона, який вперше співпрацює з Паком. Водночас помітно, вони знайшли спільний ритм – як-от знімання через плече під час погоні між поліцією та підозрюваним і моторошного кадру повзання комах на трупному обличчі. Композиція кадрів стрічки стає живописною завдяки нерухомим горам та бурхливим хвилям океану, що відображає Хе Чжуна та Со Рае.

Можливо, Рішення піти не таке захопливе, як Служниця, але його теми неможливості роману та внутрішнього конфлікту між бажанням і мораллю роблять його чудовим доповненням до фільмографії режисера. Це кримінальний роман-трилер про людей, яких тягне одне до одного і які у кращому разі приречені на самотність.

А ще цей фільм, як і стрічки Гічкока, може викликати нестримне бажання подивитися його ще раз. Хіба це не один із аргументів для хорошого кіно?

Фото: CJ Entertainment

Через шість років після тріумфу Служниці Пак Чхан Ук повернувся на червоний хідник Канн з неонуарним трилером Рішення піти. Фільм у ліпших традиціях Запаморочення Альфреда Гічкока та Основного інстинкту Пола Верговена.

Картина була представлена на основному конкурсі та удостоїлася нагороди за найкращу режисуру. Згодом Південна Корея висунула стрічку на премію Оскар, а від сьогодні українські глядачі мають змогу подивитися її на великих екранах у кінотеатрах.

Фільм можна назвати оновленою розповіддю про зустріч поліцейського з фатальною жінкою за допомогою смарт-годинників, гаджетів та Google-перекладача. Але не можна відкидати факту, що це постгічкоківський романтичний трилер із усіма компонентами: від інтимних допитів до погонь на дахах та людей, які стоять на вершинах скель, які оббивають хвилі.

У центрі сюжету одружений детектив із Пусана Хе Чжун (Пак Хе-іль) та приваблива підозрювана китаянка Со Рае (Тан Вей), чоловік якої загинув за дивних обставин під час скелелазіння. Хе Джун підозрює жінку та починає перевіряти її алібі доглядальниці за людьми похилого віку.

Невдовзі пара опиняється в кімнаті для допитів. Згодом з’ясовується, що Со Рае під своїм одягом ховає синці від побоїв, а разом з ними й мотив вбивці. Та чи достатньо цього для вбивства і чи мала вона можливості, щоб піднятися на гору та скинути з неї свого чоловіка?

Думки про це змушують Хе Чжуна мучитися від безсоння, яке спотворює його реальність. А сама Со Рае стає його новою одержимістю, і набагато більше ніж підозрюваною. Над дуетом стрічки, як хмара, нависає фраза китайського філософа Конфуція: Мудра людина любить воду, доброзичлива – гори. Ці слова Хе Чжуну каже Со Рае, коли він розслідує смерть її чоловіка. Со Рае знає, що її місце біля океану, Хе Чжун – захоплюється водою, але в глибині душі йому місце в горах.

Пак також майстерно демонструє мовний бар’єр між героями — Со Рае розмовляє корейською, але іноді використовує програму-перекладач зі своєї рідної китайської. Так він підкреслює, що вони насправді не спілкуються напряму.

Художниця-постановниця Рю Сон-хі, яка вже працювала з Паком над Служницею, Спрагою та Олдбоєм, створює приголомшливий контраст між містом і сільською місцевістю та виокремлює чіткі простори, які демонструють самотність та реалії життя головних героїв.

Це все доповнює приголомшлива операторська робота Кім Чжи-йона, який вперше співпрацює з Паком. Водночас помітно, вони знайшли спільний ритм – як-от знімання через плече під час погоні між поліцією та підозрюваним і моторошного кадру повзання комах на трупному обличчі. Композиція кадрів стрічки стає живописною завдяки нерухомим горам та бурхливим хвилям океану, що відображає Хе Чжуна та Со Рае.

Можливо, Рішення піти не таке захопливе, як Служниця, але його теми неможливості роману та внутрішнього конфлікту між бажанням і мораллю роблять його чудовим доповненням до фільмографії режисера. Це кримінальний роман-трилер про людей, яких тягне одне до одного і які у кращому разі приречені на самотність.

А ще цей фільм, як і стрічки Гічкока, може викликати нестримне бажання подивитися його ще раз. Хіба це не один із аргументів для хорошого кіно?

Фото: CJ Entertainment