Анатомія «цифрового рою»: експерт про методи протидії новій тактиці ворога

Російські ударні безпілотники «Шахед» поступово еволюціонують від відносно простих засобів ураження до складніших мережевих систем.

Останні сигнали з поля бою свідчать про появу в цих БПЛА елементів mesh-мереж, які дозволяють дронам обмінюватися даними між собою та діяти більш скоординовано. Такий підхід потенційно змінює не лише тактику масованих атак, а й підвищує стійкість дронів до радіоелектронного впливу та втрати зв’язку з оператором.

Що насправді означає перехід «Шахедів» до мережевої логіки, на якому етапі перебуває ця технологія і наскільки вона здатна ускладнити роботу української ППО та РЕБ — про це ми говоримо з фаховим експертом з розвитку та виробництва обладнання РЕБ, співзасновником компанії-виробника засобів захисту для військових Тимофієм Юрковим, який аналізує технічні й тактичні наслідки нової модифікації російських БПЛА.

— Пане Тимофію, останнім часом фіксують появу елементів mesh-мереж у російських «Шахедах». Поясніть простою мовою: чим принципово відрізняється такий тип зв’язку від стандартного супутникового чи радіокерування?

— Якщо дуже просто, mesh-мережа — це коли дрони підтримують зв’язок між собою, а не напряму з наземною станцією. Один «Шахед» передає сигнал іншому, той — наступному, і так далі, поки інформація ланцюжком не дійде до пункту керування. Це трохи схоже на сотову мережу, тільки замість веж дрони.

У результаті конкретний дрон може не мати прямого зв’язку з оператором, але залишатися керованим через інші «Шахеди» у групі. Навіть якщо частина з них втратить сигнал, решта продовжує передавати команди далі.

Ключова відмінність від класичного радіокерування чи супутникового зв’язку в тому, що тут немає однієї точки відмови. У стандартних схемах достатньо заглушити канал між дроном і оператором, і керування втрачається. У mesh-мережі зв’язок розподілений між багатьма вузлами, тому його складніше повністю перервати, особливо під час масованих запусків.

— Яке обладнання для цього встановлюють на безпілотники?

— Це спеціалізовані приймачі, передавачі та ретранслятори з захищеним зв’язком. Обладнання не є ані простим, ані дешевим. Воно постійно змінюється, так само як і робочі частоти, саме тому його складніше вивчати та швидко адаптувати засоби радіоелектронної боротьби.

Фактично йдеться про групу ретрансляторів, які працюють у режимі частотного перестрибування (ППРЧ), що і робить можливим mesh-зв’язок між дронами. Активно такі рішення почали з’являтися після того, як ми навчилися ефективно глушити прямий зв’язок, зокрема через CRP-антени та GSM-канали.

Mesh-зв’язок поки що менш вразливий до наших засобів РЕБ, хоча він теж не є невразливим. Але як один із каналів керування він суттєво підвищує шанси «Шахеда» дійти до цілі.

— Чи мають ці ретранслятори інтеграцію з супутниковими системами на кшталт Starlink?

— Безпосередньо — ні. Але важливо розуміти, що росіяни майже ніколи не покладаються на один канал зв’язку. Зазвичай це комбінація: mesh-мережа плюс CRP-антена, або mesh плюс GSM, або все разом.

Тобто «Шахед» має цілий комплекс варіантів керування. І саме це ускладнює його подавлення: нам потрібно одночасно впливати на кілька систем зв’язку, а не на одну конкретну.

— Під час масових нальотів ворог часто випускає десятки дронів одночасно. Як mesh-мережа допомагає їм координувати дії в реальному часі?

— Mesh-мережа дозволяє відстежувати стан кожного дрона в групі та обмінюватися цією інформацією між усіма «Шахедами». Якщо в певній зоні один дрон зазнає ураження або, навпаки, успішно проходить через ділянку з ослабленою роботою ППО чи РЕБ, ця інформація може передаватися іншим.

У результаті маршрут або поведінка частини дронів може змінюватися: одні відхиляються від небезпечної зони, інші спрямовуються туди, де оборона виявилася менш ефективною. Це підвищує загальну живучість групового нальоту.

— Ця координація відбувається вручну чи автоматично?

— Це може працювати по-різному. Є зафіксовані випадки, коли ворог використовує алгоритми або елементи штучного інтелекту, і тоді координація дій дронів відбувається автоматично.

Водночас на практиці поки що ефективніше працює операторське управління. Але самі алгоритми вже закладені: система може автоматично фіксувати, що в певній зоні дрону вдалося пройти РЕБ або ППО, і на основі цього спрямовувати інші «Шахеди» за схожим маршрутом без прямого втручання оператора.

— Чи можуть «Шахеди» в межах такої мережі передавати дані про ціль іншим дронам?

— У принципі — так. Якщо дрон оснащений оптичною камерою, він може виявити ціль і передати цю інформацію через мережу іншим апаратам. У такому сценарії один «Шахед» фактично виконує роль розвідника або коригувальника для решти групи.

— Як поява mesh-мережі змінює роботу засобів радіоелектронної боротьби?

— З’являється додатковий елемент, який потрібно подавляти. Окрім GPS і класичних каналів керування, необхідно працювати з самим радіозв’язком між дронами, зокрема з режимами псевдовипадкової перебудови частот, на яких працює mesh-мережа.

Це ускладнює задачу, але не робить її нерозв’язною: мережі залишаються вразливими, просто потребують глибшого аналізу й адаптації засобів РЕБ.

— Чи фіксувалися спроби використання таких мереж для обходу зон покриття наших мобільних вогневих груп?

— Так, саме про це йдеться. Mesh-мережа дозволяє ворогу оперативно реагувати на зони активної протидії і намагатися прокладати маршрути в обхід тих ділянок, де робота ППО або РЕБ є найбільш ефективною.

— Наскільки серійним є цей процес? Чи кожен «Шахед» тепер має такий модуль, чи ворог використовує «лідерів груп» із mesh-обладнанням, які ведуть за собою звичайні дрони?

— Такий модуль встановлюють не на кожен дрон. Mesh-зв’язок зазвичай застосовується під час масових пусків, коли в повітрі одночасно перебуває велика група «Шахедів». У таких сценаріях мережа має сенс і дає додаткові можливості для керування та координації між безпілотниками.

Якщо ж ідеться про одиночні пуски або невеликі групи — умовно 4–5 БПЛА по окремій цілі, — mesh-мережу, як правило, не використовують, оскільки в цьому просто немає практичної потреби.

Водночас мова не йде про класичну модель «лідера групи», який веде за собою інші дрони. У mesh-мережі кожен оснащений модулем «Шахед» є окремим вузлом зв’язку і може виконувати роль ретранслятора. Тобто мережа будується не навколо одного керівного апарата, а як розподілена система, де зв’язок підтримується через кілька дронів одночасно.

— Чи можна очікувати, що наступним кроком стане повна автономія рою, коли вся група працюватиме без участі оператора?

— Так, до цього все поступово рухається. Логіка розвитку таких систем саме в цьому — зменшувати залежність від оператора і переводити ухвалення рішень безпосередньо на рівень алгоритмів. Mesh-мережа вже зараз створює основу для цього, тому що дрони не просто отримують команди, а обмінюються даними між собою.

Повна автономія означає, що група БПЛА зможе самостійно аналізувати обстановку: де працює РЕБ, де активне ППО, які маршрути є більш безпечними, і відповідно змінювати свою поведінку без ручного втручання. Технічно це складно, але напрямок зрозумілий, і саме до такого формату роботи ворог намагається рухатися. З урахуванням нинішніх темпів розвитку, на мою думку, такі рішення можуть з’явитися вже в найближчій перспективі, орієнтовно в межах пів року.

— Що має зробити Україна та західні партнери, щоб перекрити доступ рф до компонентів, які дозволяють створювати такі високотехнологічні системи зв’язку?

— У більшості випадків ідеться про компоненти китайського походження — це базова елементна база для передавачів, приймачів, ретрансляторів та іншого зв’язкового обладнання. Саме тому прямий вплив Європи чи США на цю ситуацію є обмеженим.

Фактично єдиний реальний шлях — це посилення міжнародного тиску на Китай і жорсткіший контроль за ланцюгами постачання таких компонентів. Без цього росія й надалі матиме можливість купувати необхідні елементи, адаптувати їх під свої завдання та масштабувати подібні рішення. Поки цей канал постачання залишається відкритим, очікувати швидкого зупинення розвитку таких систем не доводиться.