Львівщина прощається із вісьмома захисниками

У суботу, 12 липня, Львівщина прощається відразу з вісьмома українськими військовими, які загинули від рук окупантів, захищаючи Україну. Про це Львівському порталу повідомили у Львівській ОВА.

Стриянин Роман Морквич був водієм 3 міномету 2 мінометного взводу 1 мінбатареї 1 механізованого батальйону військової частини. Став на захист України у червні 2024 року.

Загинув 2 липня поблизу населеного пункту Олексіївка Волноваського району Донецької області. Йому був 41 рік.

Володимир Рентюк народився у Бориславі. Від 10 лютого служив у складі 158 окремої механізованої бригади. Загинув 1 липня поблизу населеного пункту Нова Січ Сумської області. Воїну було 49 років.

Михайло Котлярчик був жителем Шептицького. Обіймав посаду навідника зенітного кулеметного відділення військової частини А4933. Помер 8 липня під час проходження військової служби. Воїну було 50 років.

Василь Блецко був жителем міста Рава-Руська. Був інспектором прикордонної служби вищої категорії – начальником групи управління другої прикордонної комендатури швидкого реагування 11 прикордонного загону. Загинув 5 липня біля населеного пункту Вовчанські Хутори Харківської області. Йому було 34 роки.

Юрій Олошицький був жителем села Сабанівка Шептицького району. Обіймав посаду стрільця-оператора 2 стрілецької роти. Загинув 6 липня біля населеного пункту Одразне Куп’янського району Харківської області. Йому було 52 роки.

Львів’янин Андрій Чусовітін з початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 125 окремої бригади територіальної оборони. Нагороджений монетою імені Короля Данила Галицького, медаллю «За поранення», медаллю «Хрест Доблесті» та почесним нагрудним знаком командира 102 окремої бригади «За бойову звитягу». Загинув 7 липня. Воїну було 43 роки.

Євген Айнагоз був уродженцем міста Маріуполь Донецької області. Боронив територіальну цілісність України на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках у лавах 125 окремої бригади територіальної оборони. Загинув 6 липня. Йому було 38 років.

Іван Воронич народився в Ужгороді. Був учасником АТО. З 2014 року проходив службу в підрозділах контррозвідки СБУ, військової контррозвідки СБУ, а з серпня 2024 року – в Центрі спеціальних операцій СБУ.

Нагороджений численними відзнаками, зокрема: відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», Медаллю СБУ «За відзнаку в службі III ступеня», нагрудним знаком «Учасник АТО», нагрудним знаком СБУ «За доблесть», нагрудним знаком «За визволення Донбасу» та медаллю «Ветеран служби». Загинув 10 липня. 19 липня йому мало виповнитися 51 рік.