Львів попрощається з поетом та дисидентом Ігорем Калинцем: де і коли пройдуть церемонії

У понеділок і вівторок, 30 червня та 1 липня, у Львові пройде церемонія прощання з почесним громадянином міста, поетом, дисидентом і громадським діячем Ігорем Калинцем. Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі Львівської облради.

Парастас і перша частина прощання відбудуться 30 червня о 19:00 в Архикатедральному соборі святого Юра (пл. святого Юра, 5).

У вівторок, 1 липня:

• о 12:00 – чин похорону та прощання у соборі святого Юра;
• о 13:30 – загальноміська церемонія прощання на площі Ринок, біля Ратуші;
• о 14:00 – поминальне віче та поховання на Полі почесних поховань №67 Личаківського цвинтаря.

Родина і близькі Ігоря Калинця закликали замість квітів та вінків зробити благодійний внесок на потреби ЗСУ через фонд «Львівський лицар».

Реквізити для допомоги ЗСУ:

• рахунок: Благодійна організація «ЛЬВІВСЬКИЙ ЛИЦАР»
• ЄДРПОУ: 44890763
• IBAN: UA453052990000026009041026111 або ключ/код рахунку: 4246001003921503
• волонтерська картка: 5363 5420 9294 4454
• PayPal: [email protected]
• Monobank: 5375 4112 2120 8288
• посилання на Monobank
• посилання на Приват 24

Нагадаємо, що 28 червня на 86-му році життя помер український поет, дисидент і колишній політв’язень Ігор Калинець.

Він був видатним поетом і прозаїком, одним із натхненників та активних учасників руху шістдесятників, автором самвидаву. Жив і працював у Львові, був почесним доктором Львівського національного університету імені Івана Франка.

У січні 1972 року, під час масових арештів в Україні, заарештували дружину Ігоря Калинця – Ірину Стасів-Калинець. Після цього сам поет відкрито виступав на захист незаконно ув’язнених, особливо своєї дружини. Однак 11 серпня того ж року був заарештований і сам Калинець. КДБ намагався змусити його до співпраці або публічного каяття, обіцяючи натомість звільнення дружини.

За свою громадянську позицію поет отримав шість років таборів суворого режиму та три роки заслання, які відбував на Північному Уралі та в Забайкаллі. В ув’язненні працював токарем і кочегаром. Вийшов на волю у 1981 році, а реабілітований був лише у 1990-му. Після повернення із заслання працював редактором журналу львівського обласного відділу Фонду культури.

З 1987 року відігравав помітну роль у пробудженні культурного і громадського життя Львова. Разом із дружиною організовував масові акції пам’яті заборонених радянською владою діячів, зокрема поета Богдана-Ігоря Антонича і композитора Василя Барвінського. Брав участь у створенні Товариства української мови імені Тараса Шевченка та у виданні неофіційного культурологічного журналу «Євшан-зілля».

Калинець також займався перекладами художньої літератури, зокрема з польської. За вагомий внесок у розвиток національної культури та поширення українського слова у 2005 році йому надали звання почесного громадянина Львова. А у 2022 році Калинець став народним поетом України.

Фото: Telegram / Максим Козицький