Росія готується до виборів в Україні через TikTok Юрія Бойка

Проросійська партія «ОПЗЖ» намагається повернутися в парламент, захищаючи російську мову та критикуючи «бусифікацію». Для цього прихильники русифікації та здачі України почали використовувати у мережі тональність страху та напруження, пише Детектор медіа.

З жовтня 2024 року члени «ОПЗЖ», які не виїхали в Росію, не очолили окупаційні адміністрації та не померли, почали ходити на новий канал пропагандистки Лани Шевчук. Колишньої ведучої забороненого NewsOne, забороненого «Нашого» та ютуб-каналу, який теж нещодавно заблокували за російську пропаганду.

З листопада відео Бойка, зокрема уривки інтерв’ю з Ланою на класичні електоральні теми, з’являються в тіктоку. Також Бойко продовжує вести поки що не заблокований ютуб-канал і телеграм-канал. Повідомлення в усіх мережах здебільшого дублюються, але – розумно. Для ютубу та тіктоку, наприклад, відео обробляють по-різному, а в телеграмі – розшифровують текстом.

Попри три роки повномасштабної війни, «ОПЗЖ» досі захищає російську мову, російську церкву, російські книжки, російські назви й Україну – але від геїв і «соросят».

Бойз бенд колишніх Медведчука дає інтерв’ю Лані Шевчук щотижня починаючи з жовтня 2024 року.

Юрій Бойко – найпопулярніший гість Лани, колишній учасник і лідер трьох заборонених проросійських партій, один із найближчих спільників Медведчука, учасник поїздок у Росію у 2019 році, Досі Герой України, невизнаний державний зрадник.

Микола Скорик – патріот російської Одеси, колишній учасник трьох заборонених проросійських партій. Звинувачував Україну у війні та фашизмі. Лауреат ордену «За заслуги», невизнаний державний зрадник.

Юрій Павленко – учасник двох заборонених проросійських партій. Розповідав, що декомунізація створює плацдарм для зовнішнього панування над Україною, та називав переговори Медведчука з Путіним «ковтком свіжого повітря та надії». Заслужений працівник фізичної культури та спорту, заслужений, але невизнаний державний зрадник.

Олександр Колтунович — молодший проросійський посіпака, учасник двох заборонених проросійських партій і поїздки «ОПЗЖ» на поклон у Москву. Лобіював російську вакцину, порівнював Україну з нацистами. Кандидат економічних наук, кандидат у державні зрадники.

Разом вони розмовляють із Ланою на чутливі, електорально вигідні теми: корупцію у владі, бідність українців, примусову мобілізацію, дерусифікацію. Єдиний стабільний позитив цих ефірів – благодійність сиріт Медведчука. Вони допомагають і дітям, і переселенцям, і військовим. Здавалося, що повномасштабне вторгнення має вибити з-під ніг прибічників Росії класичну риторику. Але воно її лише масштабувало.

Наприклад, Юрій Бойко у своїх інтерв’ю та тіктоках захищає переселенців. Мовляв, влада не дає надію цим людям, тому вони повертаються на окуповані території. І треба було підтримувати їх раніше, а не тепер буцімто звинувачувати. Переселенці – чутлива група, з якою «ОПЗЖ» активно працювала до повномасштабної війни. І тепер знову намагається об’єднати навколо себе – проти влади. Це не одноразова заява, Бойко системно працює по цій точці в різних інтерв’ю, додаючи, що він сам переселенець і так, між іншим згадуючи, що «ОПЗЖ» привозить переселенцям гуманітарку. Класичний передвиборчий танець у світі політиків: обрати електорат, обрати меседж, поставити його на повтор.

Що цікаво, за дев’ять інтерв’ю жоден член «ОПЗЖ» жодного разу не згадав про провину персонально Путіна чи Росії як держави. Обмежувалися «окупантами», «войовничою політикою Кремля», «агресією російської армії» чи «сусіди зайшли». Це, звісно, вже не повне заперечення війни, як перші вісім років. Але помітна спроба відділити «вороже» та «російське», адже друге в «ОПЗЖ» активно захищають.

Від проросійських посіпак лунає знайомий аргумент, що прямо зараз українізація лише розхитує та розділяє суспільство. Ця брехня завжди була абсурдною, проте особливо абсурдна вона на третьому році повномасштабної війни, коли близько 60% українців підтримують перейменування топонімів і 80% вважають, що українська має бути «основною в усіх сферах спілкування». Насправді навіть показовіша ситуація з російською мовою: її вважають важливою тільки 9% українців, та й те – тому, що нею спілкуються. Уся ця історія «ОПЗЖ» про видатні російськомовні твори хвилює 4% людей.

Інші теми, що начебто працюють на електоральні успіхи «ОПЗЖ», теж працюють проти України. Наприклад, лише в одному інтерв’ю з Олександром Колтуновичем щонайменше тричі займаються деморалізацією військових і дискредитацією мобілізації медведчуківці формулюють думку на кшталт «війна – для бідних». Пропагандисти також відвертають українців від партнерів, щоб ми залишилися сам на сам із Росією.

На перший погляд парадоксально, але найнебезпечніша пропаганда, яку розкручують медведчуківці, – це, як і колись, сам мир.

Юрій Бойко задає мотив: погана угода – краща, ніж війна; істина буде посередині; люди «готові до зупинки війни». Лана Шевчук підспівує, що Україна готова до компромісу. Микола Скорик на беквокалі сподівається на швидкий мир. «ОПЗЖ» за один куплет до того, щоб звинувачувати Україну у продовжені війни. Виставляти нашу державу винною. Та зсередини допомагати зовнішнім спробам Росії схилити нас до капітуляції.

Схоже, що проросійська Партія президента утікача, як уже було після Помаранчевої революції та Революції гідності, готує чергову реінкарнацію. Юрій Бойко викладає в тікток невипадкові уривки своїх інтерв’ю: про мову, про грантоїдів, про переселенців, про подорожчання продуктів. Та й сам по собі тікток – невипадкова мережа. Достатньо подивитися на нещодавні вибори в Румунії, де китайський додаток нібито забезпечив перемогу ультраправому кандидату.

Чи перед виборами влада заборонить балотуватися Юрію Бойку — чи його партія обов’язково, за якимись політологічними розрахунками, договорняками та старою дружбою, виявиться корисною для відтягування голосів якоїсь іншої партії. Ми навряд також можемо сподіватися на суди, до яких після перемоги буде щонайменше підвищена увага західних партнерів і які вважатимуть недемократичною заборону конкретних політиків. Як колись європейці були проти блокування російських каналів, поки самі їх не заблокували. На правоохоронців сподівання теж мало: у них Юрій Бойко не причетний до «вишок Бойка», а Лана Шевчук, як і колись Діана Панченко, не отримає підозру в державній зраді, поки не перетне кордон.

Дізнавайтеся першими найважливіші і найцікавіші новини Львова – підписуйтеся на наш Telegram-канал та на сторінку у Facebook.