“Я побував у пеклі”: захисник острова Зміїний розповів про полон, катування та плани повернутися у військо
Більше про це розповіли у пресслужбі Першого ТМО Львова.
33-річний Вадим Нестеренко з Одещини поповнив лави силових структур ще у 2011 році, відразу після проходження строкової служби. Чоловік спершу був у складі Ізмаїльського прикордонного загону, а у 2018 році доєднався до 35 окремої бригади морської піхоти. В її лавах і зустрів повномасштабне вторгнення – на острові Зміїний.
“24 лютого нас підняли о 3:30 по тривозі, бо у нашу сторону летів бомбардувальник. Потім, ближче до обіду, почали підходити кораблі. Перший – “Москва”, другий – “Биков”. Після евакуації цивільних кораблі підняли червоний прапор і почали обстріл. Далі почала працювати авіація, міномети і турелі. 4 години вибухи і свист не стихали. Вони знищили всі зенітні установки. Ми залишилися лише з автоматами”, — пригадує Вадим.
Росіяни запропонували українським прикордонникам та морпіхам здатися. А ті натомість послали “російський військовий корабель” у відомому напрямку. Потім з’явилася інформація про загибель усіх захисників Зміїного. Лише згодом стало відомо, що вони потрапили у полон.
Вадим пробув у неволі 2 роки і 3 місяці. Морпіха катували: обливали водою, труїли газом, били електрошокером та палицею. Зламали ребра, ніс та вибили з десяток зубів. А також морили голодом. Захисник, який до полону важив 83 кг, на момент звільнення, 31 травня 2024 року, схуд до 59 кг. Чоловік підсумовує той період так: “Я побував у пеклі”.
Через місяць після обміну полоненими, наприкінці червня, захисника Зміїного скерували на подальше відновлення до Національного реабілітаційного центру “Unbroken”.
“У пацієнта внаслідок перебування у полоні виникла низка недуг шлунково-кишкового тракту. Ми діагностували виразкову хворобу та грижу стравохода. Ще пацієнт мав пошкодження правого колінного суглоба, травми обличчя з викривленням носової перегородки та спини. Останні припали на ділянку попереку. Також мали місце протрузії міжхребцевих дисків у ділянках шийного та поперекового відділів хребта”, — розповідає про стан Вадима при госпіталізації лікар Орест Смалюх.
Вадим пробув у реабілітаційному центрі три місяці. Там він отримував консервативне лікування, займався з фізичними терапевтами та спеціалістами Центру ментального здоров’я. Зокрема, йому вдалося відновити вагу — до 75 кг.
Пацієнта вже виписали. Вадим Нестеренко розповів, що планує повернутися у стрій і надалі захищати Україну. А в майбутньому мріє втілити свою давню мрію — побувати у Парижі.
33-річний морпіх Вадим Нестеренко з Одещини був одним з військових, які зустріли повномасштабне вторгнення на острові Зміїний та відмовилися здатися. Так він потрапив у полон, де пробув понад 2 роки, втратив 24 кг ваги та пережив катування. Після звільнення з неволі чоловік пройшов курс відновлення у реабілітаційному центрі “Незламні” у Львові і готується повернутися до війська.
Більше про це розповіли у пресслужбі Першого ТМО Львова.
33-річний Вадим Нестеренко з Одещини поповнив лави силових структур ще у 2011 році, відразу після проходження строкової служби. Чоловік спершу був у складі Ізмаїльського прикордонного загону, а у 2018 році доєднався до 35 окремої бригади морської піхоти. В її лавах і зустрів повномасштабне вторгнення – на острові Зміїний.
“24 лютого нас підняли о 3:30 по тривозі, бо у нашу сторону летів бомбардувальник. Потім, ближче до обіду, почали підходити кораблі. Перший – “Москва”, другий – “Биков”. Після евакуації цивільних кораблі підняли червоний прапор і почали обстріл. Далі почала працювати авіація, міномети і турелі. 4 години вибухи і свист не стихали. Вони знищили всі зенітні установки. Ми залишилися лише з автоматами”, — пригадує Вадим.
Росіяни запропонували українським прикордонникам та морпіхам здатися. А ті натомість послали “російський військовий корабель” у відомому напрямку. Потім з’явилася інформація про загибель усіх захисників Зміїного. Лише згодом стало відомо, що вони потрапили у полон.
Вадим пробув у неволі 2 роки і 3 місяці. Морпіха катували: обливали водою, труїли газом, били електрошокером та палицею. Зламали ребра, ніс та вибили з десяток зубів. А також морили голодом. Захисник, який до полону важив 83 кг, на момент звільнення, 31 травня 2024 року, схуд до 59 кг. Чоловік підсумовує той період так: “Я побував у пеклі”.
Через місяць після обміну полоненими, наприкінці червня, захисника Зміїного скерували на подальше відновлення до Національного реабілітаційного центру “Unbroken”.
“У пацієнта внаслідок перебування у полоні виникла низка недуг шлунково-кишкового тракту. Ми діагностували виразкову хворобу та грижу стравохода. Ще пацієнт мав пошкодження правого колінного суглоба, травми обличчя з викривленням носової перегородки та спини. Останні припали на ділянку попереку. Також мали місце протрузії міжхребцевих дисків у ділянках шийного та поперекового відділів хребта”, — розповідає про стан Вадима при госпіталізації лікар Орест Смалюх.
Вадим пробув у реабілітаційному центрі три місяці. Там він отримував консервативне лікування, займався з фізичними терапевтами та спеціалістами Центру ментального здоров’я. Зокрема, йому вдалося відновити вагу — до 75 кг.
Пацієнта вже виписали. Вадим Нестеренко розповів, що планує повернутися у стрій і надалі захищати Україну. А в майбутньому мріє втілити свою давню мрію — побувати у Парижі.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
