День української писемності та мови: як війна прискорила відмову від російської спадщини

5 години назад

130 6 хвилин читано

Фото: Факти ICTV

День української писемності та мови – це свято розвитку національної спадщини, яке щороку відзначається в Україні 27 жовтня.

З цієї нагоди ми підготували факти про українську мову та пояснюємо, чи спостерігається тенденція до остаточної відмови від усього російського під час війни.

Більшість людей вважають українську мову рідною

Близько 78% людей вважають саме українську мову рідною. Ця кількість значно збільшилася після початку російського вторгнення.

Про це свідчать результати опитування Ідентичність громадян України: тенденції змін, що проводилося соціологічною службою Центру Разумкова із 6 до 12 червня 2024 року.

Згідно з опитуванням, у 2006 році близько 52% людей вважали українську мову рідною. Цей показник зріс після того, як Росія розпочала війну на Донбасі, а згодом здійснила повномасштабний напад.

Так, близько 60% людей у 2015 році стверджували, що українська мова – рідна. У 2017 році таких побільшало – близько 68%.

Українська та російська мови однаково рідними зараз є для 13% респондентів. Цей показник зменшився після атак Росії.

Наприклад, у 2006 році таку відповідь дали 16% людей, а у 2015 році – 22%.

Частина тих, хто називав російську мову рідною, зараз становить близько 6%. Проте у 2006 році таких було 31%, а у 2015 – 15%.

Інфографіка: Факти ICTV

Більшість вільно володіють українською мовою

Близько 69,5% громадян вільно володіють українською мовою, йдеться в опитуванні Ідентичність громадян України: тенденції змін, опублікованому Центром Разумкова в червні.

Ще 27% людей вважають, що рівня володіння українською мовою вистачатиме для спілкування в побуті, проте виникатимуть складнощі в разі обговорення спеціальних тем.

Лише 2% опитаних погано розуміють українську мову, а 0,5% людей – не розуміють її взагалі.

Інфографіка: Факти ICTV

Переважно розмовляють вдома лише українською

У 2024 році розмовляють вдома лише або переважно українською мовою близько 70,5% людей.

Цей показник значно зріс після того, як Росія напала на Україну у 2014 та 2022 роках, згідно з опитуванням Ідентичність громадян України: тенденції змін Центру Разумкова.

Так, у 2006 році таких людей було 46%. У 2015 році люди почали активніше говорити в побуті українською – 50%.

Проте українці говорять не лише державною мовою вдома. Близько 11% людей розмовляють лише або переважно російською. Однак і цей показник змінився після того, як Росія намагалася захопити Україну.

Для наочного порівняння, у 2006 році близько 38% українців розмовляли в побуті російською мовою. Таких людей стало менше вже у 2015 році – 24%.

Зараз розмовляють приблизно однаково українською і російською мовами близько 18% людей. Ці показники змінювалися в різні роки. Зокрема, у 2006 році таких було 15%, а у 2015 році – 25%.

Інфографіка: Факти ICTV

Більше спілкуються українською поза домівкою

Близько 72% людей спілкуються не лише вдома, а й на роботі чи навчанні лише або переважно українською мовою. Зокрема, на це вплинула повномасштабна війна.

Згідно з опитуванням Ідентичність громадян України: тенденції змін Центру Разумкова, у 2015 році цей показник становив лише 46%. Проте у 2023 році кількість таких людей збільшилася – 65%.

Зараз лише або переважно російською поза домом розмовляють 8% українців, що є значно меншим показником після подій на Донбасі.

Так, у 2015 році ще 24% людей розмовляли російською в повсякденному житті, проте у 2023 році цей показник різко впав до 8%.

У 2024 році розмовляють поза домом однаково українською і російською зараз 20%. У 2023 році таких людей було 26%, а у 2015 році трохи більше – 29%.

Інфографіка: Факти ICTV

Більше людей вважають, що розмовляти українською мовою – престижно

Українці вважають, що державною мовою престижно розмовляти серед друзів чи колег на роботі та навчанні.

Такої думки дотримуються 75,5% людей, свідчать результати опитування Ідентичність громадян України: тенденції змін, опублікованого в червні Центром Разумкова.

Відповідаючи на запитання, якою мовою більш престижно розмовляти, лише 6% опитаних назвали російську. Ще 16% зазначили, що це неважливо.

Проте ця тенденція дуже змінилася після 2014 року. Так, у 2015 році ці показники становили відповідно 43%, 21,5% і 29%.

Інфографіка: Факти ICTV

Більше людей переконані, що мова визначає націю

У 2024 році збільшилася кількість людей, які підтримують культурологічне визначення нації, за якого головним є спілкування українською мовою, слідування національним традиціям та виховання на них дітей.

Про це свідчить опитування Ідентичність громадян України: тенденції змін Центру Разумкова.

Така частка зросла з 18% у 2021 році до 21% у 2024 році, тобто в період до та під час повномасштабної війни.

Інфографіка: Факти ICTV

Збільшився інтерес до українського після окупації в Харківській і Херсонській областях

Більшість респондентів у Харківській і Херсонській областях вважають, що за останній рік збільшився рівень проукраїнської позиції та загалом інтересу до українського.

Про це свідчить опитування Просування єдності: рекомендації для розробки національної стратегії реінтеграції на основі досвіду Харківської та Херсонської областей, опубліковане Соціологічною групою Рейтинг 2 липня 2024 року.

За результатами опитування, на це значно вплинув досвід війни та перебування в тимчасовій окупації. Ці чинники могли підштовхнути мешканців до бажання виразити себе як українців.

Близько 67% людей із населених пунктів у Харківській області, які потрапили під російську окупацію, відзначали те, що зріс рівень проукраїнської позиції, на противагу 59% жителів інших міст чи сіл.

Люди, які живуть у Херсонській області, також вважають, що на зміцнення української ідентичності вплинув пережитий досвід окупації російськими військами.

Інфографіка: Факти ICTV

На думку 60% жителів у Харківській і Херсонській областях, загалом зараз спостерігається висока підтримка проукраїнської позиції. Ще третина думає, що такий рівень є середнім.

Варто зазначити, що не варто плутати проукраїнську позицію із рівнем інтересу до всього українського.

В обох областях особливістю є те, що інтерес до всього українського більше проявляє молодь.

Війна стимулювала перехід на українську мову

Питання українізації після окупації в частинах Харківської та Херсонської областей є дуже чутливим.

Про це йдеться в результатах опитування Просування єдності: рекомендації для розробки національної стратегії реінтеграції на основі досвіду Харківської та Херсонської областей від Соціологічної групи Рейтинг.

Серед людей поширена думка про неминучість і важливість переходу на українську мову. Проте найголовніше – це має бути добровільним вибором, а не примусовим процесом.

Виключно україномовних людей зараз більше в Херсонській області (40%), ніж у Харківській (26%).

Багато жителів Херсонської області перейшли на українську мову саме після російської окупації, проте найчастіше це стосується саме менших населених пунктів.

Як йдеться в опитуванні, на Харківщині більш помітна тенденція переходу на українську мову серед старшого покоління. Проте на Херсонщині однаково як серед старших, так і молодших людей.

Інфографіка: Факти ICTV

Проте не можна стверджувати, що всі люди перейшли на українську мову. Наразі залишаються жителі, яким досі не комфортно говорити нею в повсякденному житті.

За даними опитування, 24% громадян, які живуть у Харківській області, розмовляють лише російською мовою. У Херсонській області цей показник становить лише 11%.

Однак жителі ставляться найчастіше з розумінням до людей, яким зараз важко перейти повністю на українську мову. Ще деякі люди переходять на ту мову, яку використовує співрозмовник.

Водночас як половина жителів спілкуються однаковою українською та російською мовами як на Харківщині, так і на Херсонщині.

Високий показник людей, які пишаються українським громадянством

Зараз абсолютна більшість українців (йдеться про 88%) пишаються своїм громадянством.

Про це свідчить опитування День Незалежності України: цінність держави, згуртованість та волонтерство під час війни, проведеного Фондом Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва із Центром Разумкова з 8 до 15 серпня 2024 року.

Згідно з результатами опитування, уже третій рік поспіль гордість за своє громадянство перебуває на майже однаково високому рівні.

Зокрема, у 2022 році близько 90,5% українців пишалися громадянством, у 2023 році – 88,5%, а у 2024 році – 88%.

Це є найвищими показниками за роки соціологічного моніторингу, зазначили аналітики. Такий рівень гордості своїм українським громадянством помітний серед представників усіх вікових груп.

Інфографіка: Факти ICTV

Найвищі показники серед тих, хто пишається громадянством, помітили в Західному (93%), Центральному (87%) та Південному (87%) регіонах. Трохи менше – у східних областях України (близько 84%).

Проте ця кількість із 2022 року зросла із 76% до 84% саме на Сході України.

Водночас для українців матеріальне становище суттєво не впливає на почуття гордості за громадянство. Хоча серед більш нужденних ним пишаються 86%, а серед заможних показник трохи вищий, ніж у середньому (94%) по Україні.

Майбутнє в Україні планує більшість людей

Абсолютна більшість людей хоче будувати та планує своє майбутнє життя саме в Україні.

Таких громадян – 86%, йдеться в опитуванні День Незалежності України: цінність держави, згуртованість та волонтерство під час війни від Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва та Центру Разумкова.

Водночас основна частина серед них мають однозначну налаштованість залишатися в Україні (59%).

Інфографіка: Факти ICTV

Як зазначили аналітики, переважно таке бажання є в людей із різним рівнем достатку. Проте все ж налаштованість залишатися в Україні стає більшою, залежно від віку.

Наприклад, серед молоді будувати майбутнє в Україні хочуть 74%. Цей показник став вищим серед людей віком 30-39 років – уже 81%.