Мовний омбудсмен заявив про етап “наступальної українізації”: що це означає

В Україні розпочався новий етап українізації. На зміну лагідній прийшла наступальна.

Про це розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в інтерв’ю для Української правди. Життя.

В Україні настала наступальна українізація

Кремінь підкреслив, що наступальна українізація передбачає строгий контроль за виконанням мовного закону в усіх сферах життя в Україні.

За його словами, закон був складений так, щоб окремі його статті почали діяти з певним відтермінуванням. Наприклад, обслуговування українською стало обов’язковим з 16 січня 2021 року. У сфері культури ці зміни запровадилися ще пізніше.

– Так само зміни до КУпАП, якими передбачено штраф за порушення мовного закону. Тому цей п’ятирічний шлях у нас був розпланований і самим законом і, відповідно, нашою діяльністю. Тепер нічого іншого, крім наступальної українізації, яка прийшла на зміну лагідній, я не бачу, – сказав Кремінь.

Він зазначив, що більшість людей дотримується мовного закону. За його словами, системних порушень, як це було раніше, немає.

– Українська стала по-справжньому мовою освітнього процесу. Майже немає порушників з-поміж депутатів і топчиновників. А поодинокі випадки, які ми фіксуємо, перебувають під повним контролем, – наголосив Тарас Кремінь.

Мовний омбудсмен підкреслив, що питання підтримки державної мови завжди вимагало уваги з боку влади. Наразі рівень політичної підтримки української мови “неймовірно високий”.

Він відзначив, що української мови стало більше у всіх сферах, зокрема у сфері обслуговування.

Раніше Кремінь розповів, що в Україні досі фіксуються випадки, коли дітей продовжують навчати не лише державною мовою. Та режим двомовності спостерігається не лише у навчальних закладах.

Фото: Тарас Кремінь